Справа №2-736/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  М  Е  Н  Е М        У  К  Р  А  Ї  Н  И

16 квітня 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова  у  складі:

головуючого - судді                  Шульги Н.В.,

при секретарях                          Шевченко К.Ю., Юрченковій Ю.А.,  Федоренко Г.В.,

 каченко А.Р., Мельніковій А.В., Міхолап Л.Ю.,

 Спиридоновій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями в перешкоджанні роботі виборного члена профспілки, -

В С Т А Н О В И В:

11.07.07 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просив визнати в судовому засіданні дії майстра цеху 57 ОСОБА_5 протиправними, зобов’язати останнього відшкодувати заподіяну його протиправними діями моральну шкоду в сумі 10000 гривень, винести окрему ухвалу адміністрації Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка» (далі ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка») про неприпустимість переслідування працівників заводу представниками адміністрації заводу за їх приналежність до профспілки.

Ухвалами судді зазначений позов було залишено без руху у зв’язку з його невідповідністю вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України. 11.12.2007 року позивач надав доповнену позовну заяву, в якій просить визнати в судовому засіданні дії майстра цеху 57 ОСОБА_5 протиправними, зобов’язати останнього  відшкодувати заподіяну шкоду його протиправними діями в перешкоджанні роботі виборного члена профспілки в розмірі 10000 гривень, винести окрему ухвалу суду про неприпустимість адміністрації заводу на всіх рівнях перешкоджати роботі профспілки на заводі незалежно від їх приналежності до профспілки підприємства.

В позові ОСОБА_4, посилаючись на текст рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.04.2007 року, вважає доведеним, що 8 вересня 2006 року об 11 годині 40 хвилин він знаходився на території малярної дільниці цеху №57 вищезазначеного підприємства, де займався агітацією робітників стосовно вступу в Профспілку робітників ВО «Моноліт» та стосовно припинення льгот, передбачених для депутатів України. У зв’язку з тим, що зазначена агітація здійснювалась ОСОБА_4. в робочий час, майстер вказаного цеху ОСОБА_5 став вимагати від позивача терміново покинути малярну дільницю, з причин чого між ним та позивачем по цій справі виникла суперечка. Позивач також посилається на ст. 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та п.1 ст. 248 КЗпПУ, і зазначає, що він має право безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени профспілок. З огляду на це, ОСОБА_4 вважає, що діями майстра цеху 57 ОСОБА_5 було брутально порушено його право як члену виборного органу Профспілки робітників ВО «Моноліт» Голови зазначеного профспілкового комітету, безперешкодно відвідувати робочі місця 08.09.06 року на дільниці цеху 57 заводу ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», на якому діє вказана профспілка, що, на думку позивача, в свою чергу перешкоджає росту членів зазначеної профспілки, і не дає змоги відстояти в повному обсязі права її членів, серед яких немає жодного працівника цеху №57.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представники ОСОБА_8, ОСОБА_9, підтримали заявлені вимоги, надали пояснення відповідно до викладених в позові. Додатково ОСОБА_4 зазначив, що 8 вересня 2006 року на час описаних в позові подій він в робочий час знаходився на території цеху №57 ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» і спілкувався с працівниками цеху з питань дії профспілки, в тому числі з приводу з’ясування обставин, пов’язаних із даними про антисанітарні умови в санітарно-побутових приміщеннях (туалетах), а відповідач ОСОБА_5, який на думку позивача, знаходився під алкогольним або наркотичним впливом, в грубій формі наполягав на залишенні ним цеху, в результаті ОСОБА_4 була спричинена моральна шкода, яку він оцінює 10000 гривень.

Відповідач ОСОБА_10 в судовому засіданні проти позову заперечував, надав усні пояснення та письмовий відзив, посилаючись на те, що він діяв у відповідності до посадової інструкції старшого майстру гальванічного цеху та Правил внутрішнього трудового розпорядку, і не мав наміру перешкоджати роботі голови профспілки ВО «Моноліт», оскільки не був знайомий із ОСОБА_4., який в свою чергу не надав будь-якого документу, що підтверджував би його статус як голови профспілки, або посвідчення особи.

Суд,  вислухавши пояснення позивача та його представників, відповідача, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, перевіривши матеріали цивільної справи та матеріали тому №4 наглядового провадження №07/2/3-14-92 (в частині розгляду скарги ОСОБА_4.), вважає позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Підстави звільнення від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, зокрема, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.04.2007 року, яке набрало чинності, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про приведення наказу по підприємству №595-з від 10 жовтня 2006 року у відповідність з трудовим законодавством, зобов’язання до здійснення певних дій і відшкодування моральної шкоди. При цьому під час розгляду зазначеної справи досліджувались події 8 вересня 2006 року  в приміщенні цеху №57 і було встановлено, що ОСОБА_4 працює на заводі ім. Т.Г.Шевченко в якості налагоджувальника і є виборним не звільненим від виробничих обов’язків Головою профспілкового комітету Профспілки робітників ВО «Моноліт», що діє на цьому підприємстві. 8 вересня 2006 року об 11 годині 40 хвилин позивач по справі знаходився на території малярної дільниці цеху №57 вищезазначеного підприємства, де займався агітацією робітників стосовно вступу в Профспілку робітників ВО «Моноліт» та стосовно припинення льгот, передбачених для депутатів України.

У зв’язку з тим, що зазначена агітація здійснювалась ОСОБА_4. в робочий час, майстер вказаного цеху ОСОБА_5 став вимагати від позивача терміново покинути малярну дільницю, з причин чого між ним та позивачем по цій справі виникла суперечка.

Згідно відповіді начальника цеху №57 ОСОБА_16 від 21.09.2006 року, яких-небудь порушень в діях майстра ОСОБА_5 встановлено не було, тому що його вимоги про залишення позивачем малярної дільниці і припинення відволікання робітників від виконання своїх виробничих обов’язків були правомірними.

Згідно з відповіддю керівництва ОСМ при ГУМВС України в Харківській області від 08.11.2006 року, в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 було відмовлено у зв’язку з відсутністю визначення тілесних ушкоджень потерпілого.

В якості законних підстав своєї діяльності у вказаний час позивач посилається на ст. 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 248 КЗпПУ, відповідно до п.1 якої для реалізації повноважень профспілок, передбачених Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», члени виборних органів професійних організацій, вищестоящих профспілкових органів, а також повноважні представники цих органів мають право безперешкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени профспілок.

Відповідач в свою чергу посилається на Правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПО «Моноліт» на 2005-2007 роки, прийняті конференцією трудового колективу 28.12.2004 року та затверджені директором заводу, де в п.а) п.10 ч.ІІІ зазначено обов’язки працівників – працювати чесно та сумлінно, дотримуватись дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для виробничої праці, утримуватись від дій, які заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов’язки. Також відповідач посилається на п.2.2. посадової інструкції старшого майстра гальванічного цеху, де зазначено, що старший майстер гальванічного цеху зобов’язаний здійснювати розстановку кадрів, вживати заходи по забезпеченню кожним працівником виробничих завдань, дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, виробничої та трудової дисципліни.

Як вбачається з тому №4 наглядового провадження №07/2/3-14-92 за результатами розгляду скарг ОСОБА_4 з приводу подій 08.09.06 року прокуратурою Харківської області проводились перевірки, за результатами яких надавались відповіді. В тому числі ОСОБА_4. подана скарга щодо порушення кримінальної справи відносно майстра цеху 57 ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка ОСОБА_5 за перешкоджання діяльності профспілки на підприємстві (т.4 НП а.с.209), за результатами розгляду якої винесено постанову від 17.10.2007 року  про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 (т.4 НП а.с.212). Дані про скасування вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які були на момент подій працівниками ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», підтвердили, що ОСОБА_4 в робочий час звертався до більшості з них з питаннями, пропонував розписатись на аркуші, але майстер цеху ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 залишити цех, в результаті чого між ними сталась суперечка. При цьому будь-ким із свідків не підтверджені припущення ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_5 знаходився у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, також не підтверджено і факт нанесення ударів вказаними особами.

За таких умов, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази та нормативні акти, суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_5 під час подій 8 вересня 2006 року об 11 годині 40 хвилин на території малярної дільниці цеху №57 ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» були вчинені з метою недопущення порушення трудової дисципліни і не виходили за межі його службових повноважень, у зв’язку з чим суд не знаходить підстав для визнання зазначених дій ОСОБА_5 протиправними та такими, що перешкоджали роботі виборного члену профспілки.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Враховуючи наведене, суд не встановивши в судовому засіданні порушення прав ОСОБА_4, в тому числі і як голови профспілкового комітету робітників ВО «Моноліт», не знаходить підстав для задоволення його вимог про відшкодування моральної шкоди.

Вимоги щодо винесення окремої ухвали суду про неприпустимість адміністрації заводу на всіх рівнях перешкоджати роботі профспілки на заводі незалежно від їх приналежності до профспілки підприємства суд вважає безпідставними, оскільки, керуючись принципом  диспозитивності, закріпленим у ст. 11 ЦПК України, суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, у зв’язку з чим діяльність адміністрації заводу ДП ХПЗ ім. Шевченка на всіх рівнях по відношенню до роботи профспілки не була предметом судового розгляду і в судовому засіданні не досліджувалась.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст. 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 248 КЗпПУ,  суд, –

  В И Р І Ш И В :

         В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями в перешкоджанні роботі виборного члена профспілки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                          Н.В.Шульга

Справа №2-736/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  М  Е  Н  Е М        У  К  Р  А  Ї  Н  И

16 квітня 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова  у  складі:

головуючого - судді                            Шульги Н.В.,

при секретарях                              Шевченко К.Ю., Юрченковій Ю.А.,  Федоренко Г.В., Ткаченко А.Р., Мельніковій А.В., Міхолап Л.Ю.,   Спиридоновій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями в перешкоджанні роботі виборного члена профспілки, -

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, суд,  -

  В И Р І Ш И В :

         В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями в перешкоджанні роботі виборного члена профспілки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                          Н.В.Шульга