Спр. 2-а-439/10

       ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

29 квітня  2010 року                               м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

        у складі - головуючого:  судді МАСЛЕНИКОВА О.А.

при секретарі: Д'яченко М.В.

за участю

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Павлій В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за скаргою

ОСОБА_1

до

Начальника Державної морської інспекції з безпеки судноплавства –

заступника начальника Держфлотінспекції України Репетей В.Д.

про

скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

за ст. 130 ч. 5  Кодексу України про адміністративні правопорушення  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду зі скаргою в якій зазначив, що 3 липня 2009 року Начальником Державної морської інспекції з безпеки судноплавства – заступником начальника Держфлотінспекції України Репетей В.Д. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 5 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2550 гривень.

Як зазначив в судовому засіданні позивач, вказану постанову він вважає незаконною, оскільки її було винесено за його відсутності, про дату та місце розгляду справи він не був повідомлений, і копію постанови було направлено йому лише 16 липня 2009 року, а отримано 18 липня 2009 року. Він оскаржив вказану постанову 25 липня 2009 року та направив скаргу з доданими матеріалами на адресу Держфлотінспекції для подальшого направлення до суду на розгляд, однак вказана скарга відповідачем до суду направлена не була. Наприкінці 2009 року з повідомлення державного виконавця він дізнався, що йому необхідно сплатити штраф у сумі 2550 гривень за постановою від 3 липня 2009 року. Крім того, позивач вказує на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови, він відмовився від проходження медичного огляду на встановлення факту перебування у стані алкогольного сп’яніння через те, що ним було запропоновано взяти в нього кров на аналіз вмісту в ній алкоголю, в чому йому було відмовлено. На підставі зазначеного ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову, винесену  3 липня 2009 року Начальником Державної морської інспекції з безпеки судноплавства – заступником начальника Держфлотінспекції України Репетей В.Д. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 5  КУпАП України - як незаконну.

Представник відповідача – Держфлотінспекції України – Павлій В.Ю. в судовому засіданні скаргу не визнала та пояснила, що протокол і винесена на його підставі постанова від 03.07.2009 року, яку оскаржує ОСОБА_1 винесені у відповідності до законодавства. 14 червня 2009 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення ним ч. 5 ст. 130 КУпАП, оскільки він був зупинений посадовими особами Держфлотінспекції під час керування моторним човном за підозрою у знаходженні у стані алкогольного сп’яніння. Після зупинки човна ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння у встановленому порядку, на що ОСОБА_1 відповів відмовою, на підставі чого відносно нього було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення, оскільки відмова від проходження медичного огляду також є порушенням ч. 5 ст. 130 КУпАП.

Як зазначає представник відповідача, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено про дату та місце розгляду протоколу, однак він у присутності свідків відмовився від отримання копії протоколу та його підписання. Скарга ОСОБА_1 до Держфлотінспекції не надходила, крім того ним пропущено 10-денний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, в зв’язку з чим представник відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка державний інспектор Дунайського регіонального представництва Держфлотінспекції України ОСОБА_4 пояснив, що 14 червня 2009 року ним при веденні патрулювання було зупинено човен під керуванням ОСОБА_1 в зв’язку з підозрою на перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння йому було запропоновано пройти у встановленому порядку відповідний медичний огляд. Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд на встановлення факту знаходження у стані сп’яніння, відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 130 КУпАП. Від підпису в протоколі та отримання його копії ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт. Протокол було прочитано ОСОБА_1 вголос та оголошену дату розгляду протоколу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка заступник начальника Дунайського регіонального представництва Держфлотінспекції України ОСОБА_5 дав  пояснення, аналогічні свідченням ОСОБА_4

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на посаді капітана теплоходу «Дельфін» територіального відділу рибоохорони;

- як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному 14 червня 2009 року старшим державним інспектором Дунайського Регіонального представництва Держфлотінспекції України ОСОБА_4 –  ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 ч. 5 КУпАП;

- в примітці до вказаного протоколу зазначено , що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 3 липня 2009 року об 11-ій годині в м. Одеса вул. Ланжеронівська, 1, та  засвідчено відмову ОСОБА_1 від підпису протоколу та одержання його копії підписами свідків правопорушення - ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- до протоколу про адміністративне правопорушення додано акт про відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, додатку до протоколу, а також відмову надати пояснення за даним протоколом; вказаний акт підписано старшим державним інспектором Дунайського Регіонального представництва Держфлотінспекції України ОСОБА_4 та понятими ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- на підставі вказаного протоколу 3 липня 2009 року Начальником Державної морської інспекції з безпеки судноплавства – ОСОБА_3 було винесено постанову № 49-09 про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності та визнання винним за статтею 130 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 2550 гривень;

- копію постанови від 3 липня 2009 року ОСОБА_1 було отримано 18 липня 2009 року, що не оспорюється сторонами та підтверджується копією поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи та  поштовим конвертом;

- в зв’язку з тим, що вказана постанова набрала чинності 13 липня 2009 року та 4 квітня 2009 року закінчився строк для її добровільного виконання, листом № 01/18.17.795 від 7 серпня 2009 року її було направлено для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції;згідно довідки державного виконавця за № 63-22, з ОСОБА_1 на виконання постанови № 49-09 від 03.07.2009 року  станом на 03.03.2010 року сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, всього на суму 416,64 гривень;

- 25 липня 2009 року, ОСОБА_1 було направлено на ім’я Начальника Державної морської інспекції скаргу про скасування постанови від 3 липня 2009 року та доставлено 31 липня 2009 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Зазначені протокол та постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної  поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено, добросовісно, розсудливо.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.88 року з наступними змінами і доповненнями "Про практику розгляду судами скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення" суд, розглядаючи такі справи, повинний перевірити:  чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом;  чи є в діях даної особи ознаки провини, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність  і його провина  в його здійсненні;  чи не сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності;  чи правильні висновки органу (посадової особи), що виносив постанову про тяжкість скоєного правопорушення і наявність обтяжуючих обставин; чи накладене стягнення з урахуванням пом’якшуючих обставин, майнового положення особи.

      Частиною 5 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Таким чином, сама відмова особи, яка керує річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1998 р. N 2098  - Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України) створюється для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті та підпорядковується Мінтрансзв'язку. Основними завданнями Держфлотінспекції є: здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства у морських і річкових портах, територіальному морі, внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах, а також на суднах, що плавають під Державним Прапором України;   контроль додержання законодавства і міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та здійснення заходів щодо запобігання забрудненню довкілля із суден; здійснення за дорученням Мінтрансзв'язку заходів щодо імплементації міжнародних договорів України з питань безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден.

Таким чином, відповідно до вказаного Положення посадові особи Держфлотінспекції України наділені повноваженнями безперешкодно у будь-який час перевіряти судна підприємства, установи, організації щодо забезпечення ними безпеки судноплавства;   в установленому порядку зупиняти судна чи забороняти їх рух на окремих ділянках судноплавних шляхів; розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.  

П. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року № 1113 – передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що і було зроблено посадовою особою Держфлотінспекції 14 червня 2009 року.

Посилання ОСОБА_1 на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було задоволено його клопотання про відібрання в нього зразку крові на аналіз вмісту в ній алкоголю, суд не приймає до уваги, оскільки він взагалі відмовився від проведення огляду, що підтвердив в судовому засіданні, а посадові особи Держфлотінспекції не уповноважені самостійно проводити  огляд для виявлення в особи, яка керує  судном, стану сп’яніння відповідно до вищенаведеного Положення, оскільки він проводиться лікарем закладу охорони здоров'я.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З досліджених доказів встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача – ОСОБА_1 було дотримано всіх необхідних вимог законодавства щодо оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Він був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, відмову від підпису в протоколі та дачі пояснень по справі засвідчено підписами понятих, що узгоджується з приписами ст. 256 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 пропущено встановлений ст. 289 КУпАП 10-денний строк на оскарження постанови № 49-09 від 3 липня 2009 року, про що було зазначено представником відповідача, і в судовому засіданні клопотання про поновлення вказаного строку позивачем заявлено не було. Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову було винесено з дотримання встановлених законодавством приписів, в зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги  або  протесту  на постанову по справі про адміністративне правопорушення  перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне  з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а  скаргу  або  протест  без задоволення; 2) скасовує  постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах,  передбачених  нормативним  актом про відповідальність за  адміністративне  правопорушення,  з  тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ст. 162 КАС України при  вирішенні  справи  по  суті,  суд  може   задовольнити адміністративний  позов  повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може   прийняти   іншу   постанову,   яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина,  інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки відповідно до ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справах про притягнення до адміністративної відповідальності здійснюються в порядку Кодексу адміністративного  судочинства України, але з рахуванням особливостей, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що резолютивна частина постанови про справі повинна бути викладена  в редакції, яка узгоджується з положеннями ст. 293 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 130, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 11, 70, 71, 100, 159 - 163 КАС України, суд,

       П О С Т А Н О В И В:

Постанову № 49-09, винесену  3 липня 2009 року   Начальником Державної морської інспекції з безпеки судноплавства – Репетей В.Д. про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за статтею 130 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення – залишити без змін, а скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Суддя:                                        О.А. Маслеников