справа № 2 – 102 / 2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 року   Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                Гуляка В.В.

при секретарі                Захарчук Н.Я.

особи, які беруть участь у розгляді справи :

позивачка : ОСОБА_1,

представник позивачки : адвокат ОСОБА_2,

відповідачі : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  

треті особи : ОСОБА_9, Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство, виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області,

представник Золочівського МВЖКП : Наконечна Оксана Миронівна,

представник виконкому Золочівської міської ради Львівської області : Круглик Мирослава Михайлівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу заскленої частини загального балкону і надання вільного доступу до загальної частини балкону,

          в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 у заявленому позові, уточнивши в період судового розгляду справи позовні вимоги, просить зобов’язати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 усунути створювані їй, тобто позивачці, перешкоди в використанні за цільовим призначенням належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 шляхом : - демонтажу відповідачами самовільно заскленого балкону загального користування на 2 - му поверсі їхнього житлового будинку АДРЕСА_1; - надання їй, тобто позивачці, доступу до загальної частини цього балкону для обслуговування зовнішньої стіни та вікна її квартири № 5 у цьому житловому будинку; - надання їй, тобто позивачці, вільного доступу до загальної частини цього балкону.

В обґрунтування позову покликається позивачка у позовній заяві та у судовому засіданні на те, що вона являється єдиним власником квартири АДРЕСА_1. У цій квартирі також проживає її мама ОСОБА_9. Ця квартира є однокімнатною, має загальну площу 34,5 м.кв. і знаходиться на 2 поверсі 3 поверхового житлового будинку. Усі відповідачі являються співвласниками сусідньої квартири № 4 на цьому ж поверсі. Планування її, тобто позивачки, квартири виконано так, що єдине вікно її кухні виходить на балкон загального користування на їхньому 2-му поверсі будинку. Відповідачі самовільно, без її відома та згоди провели реконструкцію цього балкону і повністю його засклили. Внаслідок цього цей балкон перетворився із відкритого на закритий, і в результаті – вона, тобто позивачка, немає можливості провітрювати свою кухню, природне освітлення кухні стало незадовільним. Це призвело до зниження можливості цільового використання її, тобто позивачки, квартири і до порушення її прав та інтересів як власника цієї квартири. Загальна площа балкону становить біля 5 м.кв., відповідачі приватизували 1,5 м.кв. цього балкону. Оскільки згідно технічного паспорта на квартиру відповідачів до їхньої квартири належить лише 1,5 м. кв. балкону, тому решта частина балкону повинна перебувати у загальному користуванні. Однак, відповідачі самовільно закрили єдиний вхід зі сходової клітки на цей загальний балкон, і тому вона, тобто позивачка, і її мама немають можливості користуватись цим балконом, обслуговувати вікно своєї кухні і зовнішню стіну своєї квартири. Намагаючись вирішити спір у позасудовому порядку вона, тобто позивачка, неодноразово зверталась до відповідачів з проханням демонтувати самовільно засклену частину балкону і надати їй вільний доступ до цього балкону, однак відповідачі на такі звернення відповідають відмовою.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, давши аналогічні пояснення і обрунтування позову як і позивачка.      

Відповідач ОСОБА_3 позовних вимог не визнав, у письмовому запереченні проти позову та у судовому засіданні пояснив, що вимоги позову є незаконними, необґрунтованими та надуманими. Він, тобто відповідач, являється співвласником квартири АДРЕСА_2. Розглядуваний балкон на 2 поверсі їхнього житлового будинку не являється загальним, а є частиною їхньої квартири № 4. Цей балкон був приватизований ще у 1994 році, а у 1996 році рішенням Золочівського районного суду Львівської області та Львівського обласного суду було підтверджено законність такої приватизації. Балкон був приватизований весь, а у технічному паспорті на їхню квартиру № 4 записано площу балкону 1,5 м.кв. тому, що запис площі балкону до загальної площі квартири здійснено із знижувальним коефіцієнтом 0,3. Через цей балкон здійснюється єдиний вхід у їхню квартиру № 4. Тому позивачка немає права на вільний доступ до цього балкону і ключів від входу на цей балкон він позивачці дати не погоджується. Зовнішня стіна квартири позивачки і вікно її кухні виходять на розглядуваний балкон і являються внутрішньою стіною балкону. Цим балконом користуються і його належним чином обслуговують мешканці їхньої квартири. Тому позивачці немає потреби в обслуговувані цієї стіни, а обслуговувати вікно кухні позивачка має можливість зі сторони своєї кухні. Засклили цей балкон вони, тобто відповідачі, на початку зими цього року. На даний час частина балкону навпроти вікна кухні позивачки уже розісклена, залишились лише дерев’яна рама і декілька частин скла. Дозволу на засклення у них не було. Засклення балкону було пов’язано із необхідністю утеплити вхід у їхню квартиру і таке засклення не створює для позивачки перешкод у користуванні її сусідньою квартирою.          

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, причин неявки суду не повідомила, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідачка ОСОБА_5 позовних вимог не визнала, підтримала заперечення і обґрунтування проти позову відповідача ОСОБА_3 і також зазначила, що вона являється співвласником квартири АДРЕСА_2. Розглядуваний балкон вцілому належить до їхньої квартири і позначений у технічному паспорті на квартиру під № І. Площу балкону у технічному паспорті на квартиру записано до загальної площі квартири із знижувальним коефіцієнтом 0,3. Оскільки дозволу на засклення балкону не було, тому вони згідні повністю його розісклити. Вона, тобто відповідачка, не заперечує проти того, щоб мама позивачки ОСОБА_9, яка являється інвалідом, користувалась цим балконом, однак вона не згідна із тим, щоб балконом користувалась позивачка для ремонту чи обслуговування зовнішньої стіни квартири.

Відповідачка ОСОБА_8 позовних вимог не визнала, підтримала заперечення і обґрунтування проти позову відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_5.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачка ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилась, у поданій суду письмовій заяві просила розглядати справу у її відсутності.

Третя особа по справі ОСОБА_9 у судове засідання не з’явилась, у поданій суду письмовій заяві просила розглядати справу у її відсутності, із позовними вимогами погодилась.

Представник третьої особи Золочівського МВЖКП Наконечна О.М. питання підставності позовних вимог віднесла на розсуд суду і зазначила, що із технічного паспорта на квартиру відповідачів АДРЕСА_2 вбачається, що ця квартира обладнана балконом площею 1,5 м.кв.. Житловий будинок знаходиться на балансі Золочівського МВЖКП, який здійснює послуги по утриманню і обслуговуванню цього будинку і прибудинкової території.

Представник третьої особи виконкому Золочівської міської ради Львівської області Круглик М.М. питання підставності позовних вимог віднесла на розсуд суду і зазначила, що оскільки до квартири відповідачів АДРЕСА_2 належить весь балкон, що вказаний у технічному паспорті на квартиру, тому у позовних вимогах слід відмовити.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення таких підстав.

Із досліджених доказів судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1, зареєстровані проживаючими у цій квартирі позивачка із своєю мамою ОСОБА_9, яка є по справі третьою особою, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2925799 від 25.02.2004 року, технічним паспортом від 24.09.2009 року на цю квартиру і довідкою Золочівського МВЖКП № 1060 від 18.09.2009 року про склад мешканців квартири.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 являються власниками сусідньої квартири АДРЕСА_2, зареєстровані проживаючими у цій квартирі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право власності на цю квартиру від 23.02.1994 року, технічним паспортом від 16.02.2010 року на цю квартиру і довідкою Золочівського МВЖКП № 108 від 22.01.2010 року про склад мешканців квартири.

Вищевказана квартира відповідачів № 4 була приватизована на підставі рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради № 6 від 28.01.1994 року «Про дозвіл на приватизацію квартир», що підтверджується копією цього рішення виконкому та відповідним записом у свідоцтві про право власності на цю квартиру від 23.02.1994 року.

Із цього рішення виконкому № 6 від 28.01.1994 року та свідоцтва про право власності на квартиру від 23.02.1994 року вбачається, що приватизована квартира відповідачів має загальну площу 55,1 м.кв..  

Із технічного паспорта від 16.02.2010 року на цю квартиру відповідачів, із поверхового плану 2-го поверху будинку АДРЕСА_1 від 15.09.2009 року та із поверхового плану 2-го поверху цього будинку за 1974 рік із наступними текучими змінами, що міститься в інвентаризаційні справі на цей житловий будинок, вбачається, що у загальну площу 55,1 м.кв. квартири відповідачів входять : дві житлові кімнати площею 34,4 м.кв. (позначені номерами 4-6, 4-5), кухня площею 9,1 м.кв. (позначена номером 4-4), ванна площею 3,5 м.кв. (позначена номером 4-3), два коридори площею 6,6 м.кв. (позначені номерами 4-2, 4-1), балкон площею 1,5 м.кв. (позначений номером І).

Зазначений у вищевказаних технічному паспорті на квартиру відповідачів та у поверховому плані балкон площею 1,5 м.кв. (позначений номером І), має довжину 5,5 м., ширину 0,8 м. із розширенням на 0,6 м. довжиною 0,8 м. перед вхідними двер’ями до коридору цієї квартири площею 1,8 м.кв. (під номером 4-1). Фактична площа цього балкону становить 4,88 м.кв. (заокруглено до 4,9 м.кв.). Цей балкон являється єдиним входом у наступні приміщення квартири відповідачів.

Вищевказаним технічним паспортом на квартиру відповідачів, матеріалами інвентаризаційної справи Золочівського МБТІ на житловий будинок АДРЕСА_2, письмовими повідомленнями виконкому Золочівської міської ради Львівської області № 610 від 12.03.2010 року і Золочівського МБТІ № 36 від 11.03.2010 року, що виконані у відповідь на заяву відповідача ОСОБА_3 про внесення змін у свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, та роз’ясненнями допитаної у судовому засіданні спеціаліста ОСОБА_12, яка працює головним інженером Золочівського МБТІ, підтверджується, що до складу вищевказаної квартири відповідачів входить весь розглядуваний балкон довжиною 5,5 м., шириною 0,8 м., фактичною площею 4,9 м.кв, що позначений у технічному паспорті на квартиру під ном. І.. У технічному паспорті на цю квартиру площа балкону зазначена 1,5 м.кв., а не 4,9 м.кв. тому, що площа незаскленого балкону записується до загальної площі квартири з понижувальним коефіцієнтом 0,3, відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 та вимог п.7 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15.09.1992 року, що діяло станом на час приватизації квартири відповідачів.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 01.04.1996 року, яке залишено без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду від 27.05.1996 року, по справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Золочівської міської ради народних депутатів про визнання недійсною приватизації балкону та усунення перешкод у користуванні ним, було підтверджено законність приватизації розглядуваного балкону відповідачами разом із приватизацією ними квартири у 1994 році, і встановлено, що цей балкон являється складовою частиною квартири відповідачів і є їхньою власністю.  

Таким чином, судом встановлено, що розглядуваний балкон на 2- му поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 у цьому житловому будинку, що належить їм на праві приватної власності.

Тому, є безпідставними твердження позивачки про те, що цей балкон належить до приміщень будинку загального користування.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власник майна має право вільного і на власний розсуд володіння, користування і розпорядження цим майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 150, 155 ЖК України гарантується право власників квартири на користування квартирою на власний розсуд.    

Отже, не підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов’язання відповідачів не чинити перешкод позивачці у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання позивачці вільного доступу на цей балкон, в тому числі і для обслуговування зовнішньої стіни і вікна кухні квартири позивачки.      

При цьому суд враховує, що оскільки частина зовнішньої стіни із вікном кухні (під номером 5-2 згідно технічного паспорта) вищевказаної квартири позивачки є внутрішньою частиною розглядуваного балкону (під номером І згідно технічного паспорта) квартири відповідачів, тому, відповідно до ст. 151 ЖК України, забезпечення схоронності, проведення поточного і капітального ремонту цієї частини стіни є обов’язком відповідачів.

Відповідно до ст. 383 ч.2 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 152 ЖК України, переобладнання і перепланування квартири, що належить громадянам на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені постановою КМ України № 572 від 08.10.1992 року (із змінами і доповненнями), передбачено, що переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій здійснюється за відповідними проектами, без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Судом встановлено, що відповідачі здійснили реконструкцію розглядуваного балкону своєї квартири АДРЕСА_2 і засклили верхню частину цього балкону, що підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, фотографіями цього балкону і визнається самими відповідачами у судовому засіданні.

 Така реконструкція балкону являється переобладнанням квартири, призвела до зміни зовнішнього вигляду житлового будинку, здійснена відповідачами самовільно, без відповідного проекту і без дозволу виконкому Золочівської міської ради Львівської області, що підтверджується роз’ясненнями допитаного у суді спеціалістом начальника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Золочівської РДА Львівської області Барчука Р.В., який є головним архітектором району, і також визнається самими відповідачами у судовому засіданні.

Оскільки здійснена відповідачами реконструкція вищевказаного балкону із його заскленням призвела до порушення прав позивачки, як власника сусідньої квартири № 5 у цьому житловому будинку, зокрема щодо можливості безперешкодного доступу повітря через вікно в приміщення кухні квартири позивачки і щодо користування природнім освітленням у цій кухні, тому право позивачки на належне і безперешкодне користування нею своєю квартирою, підлягає судовому захисту.

Враховуючи, що на даний час відповідачами добровільно ліквідовано частину засклення розглядуваного балкону і з проведеної реконструкції залишились дерев’яна рама із частинами скла, тому відповідачів слід зобов’язати демонтувати повністю залишки конструкції засклення розглядуваного балкону.

Отже, підлягає до задоволення позовна вимоги про демонтаж відповідачами самовільно заскленої частини балкону.    

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 321, 325, 328, 345, 382, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 9, 150, 151, 152, 155 ЖК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, що затверджені постановою КМ України № 572 від 08.10.1992 року, суд –  

  в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 демонтувати повністю конструкції у вигляді дерев’яних рам зі склом заскленої частини балкону фактичною площею 4,9 м.кв. (згідно технічного паспорта на квартиру площа балкона 1,5 м.кв. позначеного номером І) квартири АДРЕСА_2, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

У задоволенні решта позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в користь ОСОБА_1 8, 50 грн. сплаченого судового збору і 37 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

              Суддя :