Справа № 2-н-39/2010 р.

УХВАЛА

Про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу

 22 березня 2010 року. Суддя Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим  Блейз І.Г. розглянувши  заяву  Публичного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 44616 грн. 72 коп. та понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 223 грн. 08 коп. та витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу  у розмірі 1042 грн. 80 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Публичне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” звернулося до Феодосійського міського суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 44616 грн. 72 коп. та понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 223 грн. 08 коп. та витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу  у розмірі 1042 грн. 80 коп. з ОСОБА_1.

Дослідивши доводи заяви, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у виданні судового наказу, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо вимоги ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Письмові документи повинні бути безспірними та підписані обома сторонами. На думку суду, це повинен бути саме письмовий договір, підписаний обома сторонами, з викладеними у ньому суттєвими умовами, які встановлені для певної категорії договорів, з правами та обов’язками сторін.

У даному випадку умови надання споживчого кредиту не підписані сторонами, у зв’язку з чим не зрозуміло, чи саме ці умови були надані боржнику та чи знайом він саме з даними умова.

У зв’язку з вище викладеним, суд не вважає докази, надані заявником безспірними.

Крім того, заявник просить  стягнути заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, пені та штрафів.

Відповідно до наданої заяви позичальника, строк надання кредиту – 6 місяців до 18 липня 2008 року.

Згідно ст.258 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), строк позовної давності про стягнення штрафів та пені встановлено 1 рік. Вимоги щодо позовної давності застосовуються за вимогою однієї із сторін.

Таким чином, з наданих документів вбачається спір про право заявника стягнути штрафні санкції за умови  пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Діючим цивільно-процесуальним законодавством не передбачена можливість часткового задоволення зави про видачу судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 96, п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

 У виданні судового наказу за заявою Публичного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 44616 грн. 72 коп. та понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 223 грн. 08 коп. та витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу  у розмірі 1042 грн. 80 коп.   відмовити, роз’яснивши необхідність звернення із даними вимогами у порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду через Феодосійський міський суд  шляхом подачі у п’ятиденний строк із дня її винесення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом десяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або шляхом подання апеляційної скарги у передбачений п’ятиденний строк без подачі заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя: