Справа №2а-181/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Севідовій Л.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Учайкіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветерану війни - інваліду війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2009 року звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветерану війни - інваліду війни, за період часу з 1999 по 2008 роки у сумі 12152 гривні, компенсації втрати частини доходу у зв’язку з несвоєчасною виплатою усієї суми одноразової грошової допомоги до 05 травня у сумі 5698 гривень 36 копійок, на загальну суму 17850 гривень 36 копійок, зобов’язати відповідача виплатити йому зазначені грошові кошти. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2009 року до участі у розгляді справи залучено, як співвідповідачів, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради (а.с. 26-27).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що має статус ветерана війни - інваліда війни, є інвалідом другої групи. Згідно із вимогами ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зміни до цього Закону України не вносились. За весь час дії цього Закону, тільки раз у 1999 році він отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. У подальшому, в порушення вимог ст. 8,17,22,64 Конституції України, отримував цю грошову допомогу у розмірі меншому, ніж це передбачено наведеним Законом України. У 2000 році замість 199 гривень 20 копійок отримав 120 гривень; у 2001 році замість 240 гривень отримав 120 гривень; у 2002 році замість 374 гривень 40 копійок отримав 120 гривень; у 2003 році замість 374 гривень 40 копійок отримав 120 гривень; у 2004 році замість 400 гривень отримав 160 гривень; у 2005 році замість 2656 гривень отримав 330 гривень, у 2006 році замість 2872 гривень отримав 330 гривень; у 2007 році замість 3248 гривень отримав 360 гривень; у 2008 році замість 3848 гривень отримав 400 гривень. Загальна недоплата станом на 01 січня 2009 року становить 17850 гривень. Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційними норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зменшення цими Законами встановлених у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірів виплат щорічної разової грошової допомоги до 05 травня ветерану війни - інваліду війни. Вказане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними, та є обов’язковими до виконання на території України та є остаточними. Про порушення його права на отримання грошової допомоги він взнав лише у серпні 2008 року.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити позов у повному обсязі. Пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві. Підтвердив, що про порушення свого права на отримання у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни - інваліду війни у 2008 році.

Представник відповідача Учайкіна О.Ю. прохала суд відмовити у задоволенні позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради за безпідставністю, так як ця юридична особа не має ніякого відношення до сплати позивачу недоплаченої разової грошової допомоги, коштів на виплату позивачеві грошової допомоги з бюджету не отримувала. Ці виплати здійснюються іншими органами, зокрема Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави, отримує пенсію у Головному управлінні Пенсійного Фонду України Октябрського району Полтавської області. Разом з тим, як представник відповідача, вважала, що позивачем порушено встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а тому прохала суд застосувати при вирішенні спору норму ч. 1 ст. 100 КАС України.

Представники відповідачів до суду не з’явилися. Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації позов не визнав, у письмовому запереченні прохав відмовити у задоволенні позову, вважаючи, що позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк на звернення до суду, прохав справу розглянути за його відсутності (а.с. 20-22). Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але його представник до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 23). Позивач та представник позивача не заперечували проти розгляду справи за відсутності представників цих відповідачів. З цих підстав судом, у відповідності до вимог ст. ст. 3,122,128 КАС України, справу розглянуто у відсутність учасників процесу, які не з’явилися у судове засідання.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши фактичні обставини у справі письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - інвалідом війни 2 групи (а.с. 6-7). Звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації із заявою від 19 вересня 2008 року про виплату йому щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни - інваліду війни у повному обсязі (а.с. 8). У виплаті у тих розмірах, на який наполягав позивач, йому відмовлено (а.с. 9-10). Згідно із вимогами ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранам війни - інвалідам війни 2 групи повинна щорічно, до 05 травня, виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком (статтю 13 доповнено частиною 5 на підставі Закону України № 367-14 від 25 грудня 1998 року). Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків: пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Згідно з п.п. 3.2,4.9,4.10 Типового положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністра праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 року за № 147, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 червня 2006 року за № 683/12557, цей Центр здійснює підготовку документів на виплату всіх видів соціальної допомоги та інших грошових виплат, проводить перерахунки розмірів грошової допомоги різним категоріям одержувачів пільг. При визначенні мінімального розміру пенсії за віком не було встановлено обмежень щодо можливості застосування мінімального розміру пенсії. Зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не внесено. Таким чином, щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни -учасникам бойових дій слід було сплачувати у повному обсязі.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі "№ 20-рп/2004 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 44,47,78,809 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2, З, 4 ст. 78 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", якою встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 120 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/07 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29,36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7,9, 12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71,98,101,103,111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року за № 489-У, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), ст. 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" у частині розміру щорічної разової грошової допомоги та положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" у частині зупинення на 2007 рік дії ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та виплати учасникам бойових дій разової грошової допомоги у сумі 280 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п.п. 61-63,66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4,6-22,24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено, що Закон України «Про державний бюджет України» є основним фінансовим документом і через своє спеціальне призначення не повинен регулювати відносини у інших сферах суспільного життя; Законом України «Про державний бюджет» не можна вносити зміни до інших Законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а також тім, що Конституція України не надає Закону України «Про державний бюджет» юридичної сили вищої, ніж сила інших Законів.

Зазначені Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов’язковими для виконання на території України і остаточними.

З матеріалів справи вбачається, що сума отриманих позивачем грошових коштів, як щорічна одноразова грошова допомога йому до 05 травня, як ветерану війни-інваліду війни 2 групи є меншою, чим встановлена у ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до вимог ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. З огляду на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерел права, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином право позивача на отримання щорічної одноразової грошової допомоги, як ветерану війни-учаснику бойових дій, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і разом з тим потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.

Асигнування для головних розпорядників коштів щорічно затверджуються Законом України "Про державний бюджет України". Згідно з п. 2 Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни" від 28 лютого 1997 року за № 187, та витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, що фінансуються за рахунок державного бюджету України, змінюється на підставі їх кошторисів доходів і видатків, які затверджуються у встановленому порядку. Згідно з порядком касового видання державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України від 22 січня 2001 року за № 3, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за № 104/5295 та Порядком обслуговування Державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25 квітня 2004 року за № 89, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 червня 2004 року за № 716/9315, виділення коштів з державного бюджету здійснюється шляхом їх перерахування органами Державного казначейства України на основі затверджених для нього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головними розпорядниками бюджетних коштів, які здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами. Головним розпорядником виділених коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є Міністерство праці та соціальної політики України.

Таким чином, захистити порушене право позивача у вигляді недоплати йому грошових коштів, можна лише через виділення з Державного бюджету України органам Міністерства праці та соціальної політики України грошових коштів для виплати позивачам.

Разом з тим суд констатує, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється 30 дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Позивач отримував недоплачену йому щорічну разову грошову допомогу, як ветеран війни - інвалід війни у 1999 - 2008 роках, достовірно знаючи про порушення свого права на отримання допомоги з серпня 2008 року, але до суду звернувся лише у лютому 2009 року. Враховуючи те, що представник відповідачів - Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, наполягають на застосуванні судом вимог ч. 1 ст. 100 КАС України, суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги тільки у частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2008 рік, вважаючи строк для звернення до суду з позовними вимогами за 1999-2007 роки пропущеним.

З наведених вище підстав суд приходить до висновку про те, що позивачу щорічну разову грошову допомогу, як ветерану війни - інваліду 2 групи, сплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено нормою ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та про необхідність поновлення його порушеного права на отримання цієї допомоги у встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірі. З цією метою суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та нарахувати позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат, а також зобов’язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, як юридичну особу, що здійснює підготовку документів на виплату всіх видів соціальної допомоги та інших грошових виплат, проводить перерахунки розмірів грошової допомоги різним категоріям одержувачів пільг, сплатити позивачеві недоплачену йому разову грошову допомогу за 2008 рік у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позовні вимоги позивача щодо зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну разову грошову допомогу у визначеній ним грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження. У задоволенні позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради слід відмовити.

Зі змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність органів праці та соціального захисту населення щодо не нарахування позивачеві допомоги у встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі. Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольняючи позов частково, визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації протиправною у частині не нарахування позивачеві допомоги у встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірі за 2008 рік.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 12,17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішеннями Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року, від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, ст. ст. 3,7-11,71,99,100,159,160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги ветерану війни - інваліду війни, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2008 рік - протиправною.

Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої йому щорічної разової грошової допомоги, як ветерану війни-інваліду війни 2 групи за 2008 рік, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У задоволенні позовних: вимог у іншій частині позову та до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів 30 дня її проголошення з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів 30 дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не подано у зазначений строк, постанова або ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.