Справа № 2-2492/09

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 липня 2009 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Севідовій Л.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, представника позивачів -адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у лютому 2009 року звернулися до суду із позовом до відповідачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення з них матеріальної шкоди у сумі 21960 гривень, втраченого прибутку і моральної шкоди у сумі 2420 гривень та витрат на правову допомогу у сумі 1500 гривень, на відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують наступним чином. Так, 20 грудня 2008 року ОСОБА_1 припаркував свій автомобіль марки ЗАЗ-1105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, навпроти павільйону «Кулінічі» по вул. Леніна у м. Полтаві. Через хвилину після цього у його автомобіль врізався автомобіль марки «Хюндай Соната», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 і який належить ОСОБА_4 Вина відповідача у вчиненні ДТП підтверджується постановою суду, згідно з якою ОСОБА_5 визнано винним. Внаслідок ДТП автомобіль отримав чисельні технічні пошкодження, після який відновленню не підлягає. Від цього удару він отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини та кісті правої руки, втративши працездатність на 3 тижні. Враховуючи те, що він є пенсіонером, учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, який має порушення опорно-рухового апарату, без автомобіля він не може вести повноцінне життя. Тому діями відповідачів йому заподіяно значну моральну шкоду. У автомобілі знаходився товар та інвентар для здійснення роздрібної торгівлі, так як ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем (свідоцтво від 25 квітня 2003 року за НОМЕР_3) та патент на право здійснення виїзної роздрібної торгівлі на період часу з 28 листопада 2008 року по 27 лютого 2009 року, за який сплатила 300 гривень. Цей інвентар та товар ушкоджено. Внаслідок ДТП вони є мали змоги здійснювати торгівлю та отримувати прибуток для забезпечення родини з 21 грудня по 30 січня 2009 року. Збитки, заподіяні їм внаслідок ДТП складаються з наступного: ціна автомобіля на вторинному ринку - 18000 гривень; евакуація автомобіля з міста пригоди -250 гривень; проходження медичної експертизи - 20 гривень; рентгенівський знімок у травмпункті - 20 гривень; проходження судово-медичної експертизи - 50 гривень; пошкоджений інвентар та інше - 1100 гривень; втрачений прибуток та моральна шкода -2420 гривень, а всього на загальну суму 21960 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, прохав суд позов задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що документальне підтвердження збиткам, заподіяним внаслідок ДТП, зазначеним у тексті позовної заяви, має часткове - тільки звіт про оцінку ушкодженого автомобіля, згідно з яким вартість його відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 15183 гривні. Він не брав розрахункових документів ні за евакуацію автомобіля з міста пригоди, ні за проходження медичної експертизи, ні рентгенівський знімок у травмпункті. За проходження судово-медичної експертизи заплатив 50 гривень, але йому дали не фінансовий документ, що підтверджує цю оплату, а страховий. Пошкоджений внаслідок ДТП інвентар та товари оцінив суб’єктивно, експертної оцінки чи оцінки спеціаліста не робив. При визначенні втраченого прибутку виходив з того, що чотири місяці не міг возити дружину торгувати, і за цей час втратив прибуток, який дорівнює чотирьом мінімальним пенсіям за віком, виходячи з розміру цієї пенсії у 605 гривень. Моральну шкоду визначає у болі, яку переніс внаслідок отриманих травм та страждань, викликаних знищенням його майна, у 2000 гривень.

Позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала, прохала суд позов задовольнити у повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеним у тексті позову та повідомленими позивачем ОСОБА_1. Додатково пояснила, що не дивлячись на те, що власником ушкодженого автомобіля є її чоловік, цей автомобіль є власністю і її, як дружини, тому що придбаний на їх сімейні кошти. Зразу після ДТП вони знаходилися у збудженому стані та не думали про забезпечення доказів - збору фінансових документів, які б підтвердили понесені ними у зв’язку з цим матеріальні збитки. Тому єдиним доказом заподіяння їм матеріальної шкоди, є звіт про оцінку ушкодженого автомобіля, згідно з яким вартість його відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 15183 гривні. Моральну шкоду визначає як переживання, перенесені нею внаслідок ДТП.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав суд позов задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні тексту позовної заяви та поясненням позивачів. Додатково пояснив, що позивачі до суду звернулися тому, що відповідачі відмовилися добровільно відшкодовувати завдані внаслідок ДТП матеріальні та моральні збитки. Прохав суд, на підставі вимог ст. ст. 1167,1187 ЦК України, стягнути заподіяні збитки та судові витрати по справі із відповідачів солідарно. Моральну шкоду визначив у перенесених позивачами душевних стражданнях, викликаних дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати автомобіль за призначенням та у втраті автомобілем назавжди своєї первинної цілісності.

Відповідачі належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликалися до суду, однак поштові конверти разом з судовими повістками повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 20-21,31). Неотримання відповідачами двічі поспіль конвертів із судовими повістками, розцінюється судом як відмова від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч.8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Позивачі та представник позивачів не заперечували проти судового розгляду справи за відсутності відповідачів. З цих підстав суд, спираючись на норми ст. ст. 169,224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення

Заслухавши пояснення позивачів та представника позивачів, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 січня 2009 року ОСОБА_5 визнано винним у тому, що 20 грудня 2008 року, близько 13 години 50 хвилин, він, керуючи автомобілем марки «Хюндай-Соната», державний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Леніна у м. Полтаві, на перехресті із вул. Гагаріна, недотримався вимог п. 12.1,12.3 Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бордюрний камінь та автомобіль марки ЗАЗ-1105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який внаслідок цього отримав тілесні ушкодження, а автомобіль отримав технічні ушкодження (а.с. 9). Згідно з висновками звіту про оцінку майна - визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля автомобіль марки ЗАЗ-1105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, виконаного Центром незалежної оцінки та експертизи, вартість відновлювального ремонту цього легкового автомобіля становить 1583 гривні (а.с. 36-73). Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобілю марки ЗАЗ-1105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с. 11). Витрати на надання правової допомоги, згідно з квитанцією № 6808 від 18 травня 2009 року, складають 1500 гривень (а.с. 32).

Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв’язку із ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв’язку з пошкодженням її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів, а згідно з ч. 2 цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується виною особою. Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з нормою ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Згідно із ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності, а кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та матеріально підтверджені судові витрати.

З наведених норм чинного цивільного, цивільно-процесуального законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ОСОБА_5 20 грудня 2009 року керував автомобілем марки «Хюндай-Соната», державний номер НОМЕР_2 та здійснив наїзд на автомобіль марки ЗАЗ-1105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 За наслідками розгляду адміністративної справи, складеної за фактом ДТП за участю водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_1, Октябрським районним судом м. Полтави ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні цього ДТП. Враховуючи те, що майно позивачів, їх автомобіль, ушкоджено внаслідок ДТП, та те, що позивачі переніс певні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час використовувати свою власність - автомобіль, за його прямим призначенням, а також тим, що позивач ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, позивачі мають право на відшкодування заподіяної їм та підтвердженої документально матеріальної шкоди - у сумі 15183 гривні, та моральної шкоди, погоджуючись із визначеним ними розміром заподіяної моральної шкоди у 2000 гривень, вважаючи його розумним і справедливим. Суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у частині стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у тому обсязі, у якому прохають стягнути її позивачі, а саме: за евакуацію автомобіля з міста пригоди у сумі 250 гривень, за проходження медичної експертизи у сумі 20 гривень, за рентгенівський знімок у травмпункті у сумі 20 гривень, за проходження судово-медичної експертизи у сумі 50 гривень, за пошкоджений інвентар та інше у сумі 1100 гривень та за втрачений прибуток у сумі 2420 гривень, внаслідок абсолютної її недоведеності. Також суд вважає за можливе стягнути заподіяну дорожньо-транспортною пригодою шкоду з відповідача - ОСОБА_4, так як особою, винною у зазначеному ДТП, у встановленому законом порядку визначено не його, а ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16,22,23,1166-1167,1172,1187-1188 ЦК України, ст. 60 СК України, ст. ст. 15,30,61,62,75,88,169,208,212-215,218,224,226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдану їм внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у сумі 15183 гривні, грошові кошти на відшкодування завданої їм моральної шкоди у сумі 2000 гривень, витрати на надання правової допомоги у сумі 1500 гривень, а усього стягнути грошових коштів на загальну суму 18683 гривні.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову та до ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів 30 дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів 30 дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів 30 дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідачів, яку може бути подано до суду протягом десяти днів 30 дня отримання ними копії рішення.