Справа № 2-2170/10
РІШЕННЯ
Іменем України
28 квітня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Антонової Н.В.
при секретарі Клецовій Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду Державного Майна України, третя особа: ДХК «Каскад» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача – Фонду державного майна України, третя особа – Державна холдингова компанія «Каскад» з вимогами про поновлення на посаді голови правління Державної холдингової компанії «Каскад» та стягнення з Державної холдингової компанії «Каскад» середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.09.2009 до дня поновлення на роботі, обґрунтовуючи їх тим, що звільнення його з посади голови правління Державної холдингової компанії «Каскад» відбулося з порушенням порядку, встановленого ст. 149 КЗпП України. У своїй позовній заяві до Фонду державного майна України, третя особа – Державна холдингова компанія «Каскад» позивач просив поновити його на посаді голови правління Державної холдингової компанії «Каскад» та стягнути з Державної холдингової компанії «Каскад» на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2009 до дня поновлення на роботі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що для прийняття Фондом державного майна України наказу від 30.09.2009 № 1543 не було ні законних (правових), ні фактичних підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав , посилаючись на те, що при прийнятті наказу від 30.09.2009 № 1543 Фонд державного майна України діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі рішення засідання комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності відкритих акціонерних товариств від 25.06.2009, яке підтверджує підстави для звільнення та розірвання контракту з позивачем, надавши суду заперечення на позов.
Представники третьої особи в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що при прийнятті наказу від 30.09.2009 № 1543 Фонд державного майна України діяв у межах наданих йому повноважень, а з боку позивача дійсно були факти недотримання умов контракту, що і стало причиною прийняття рішення про його звільнення.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивача наказом Фонду державного майна України від 30.09.2009 № 1543 було звільнено з посади голови правління Державної холдингової компанії «Каскад».
Пунктом 7.3.4 Статуту Державної холдингової компанії «Каскад» до компетенції Вищого органу Компанії належить, зокрема, обрання Виконавчого органу Компанії, укладення з головою правління контракту найму на посаду.
Відповідно до зазначеного пункту, 04.07.2007 між Фондом державного майна України та ОСОБА_1 укладено контракт № 1, згідно з яким позивача призначено на посаду керівника виконавчого органу Державної акціонерної холдингової компанії «Каскад» з 04.07.2007 по 04.07.2012.
Згідно з п. 1.2 Контракту контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки між Керівником та Вищим органом Компанії, які з боку останнього реалізовуються виконавчим органом Компанії. Кодекс законів про працю, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за контрактом.
Пунктом 2.2 Контракту на керівника ДХК «Каскад» покладено ряд обов’язків, а в п. 6.3 Контракту визначено підстави при наявності яких керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Вищого органу Компанії (або органу приватизації) до закінчення строку його дії.
Відповідно до ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Таким чином, положеннями Контракту встановлено підстави розірвання Контракту з ініціативи Вищого органу Компанії до закінчення строку його дії з особливостями передбаченими КЗпП.
Тому суд доходить висновку, що лише за умови дотримання всіх цих процедур дострокового розірвання контракту з Керівником з ініціативи Вищого органу Компанії та звільнення Керівника з посади, може бути визнано законним.
Зі змісту абз. г) підпункту 6.3 п. 6 Контракту слідує, що керівник може бути звільнений з посади, а Контракт розірваний з ініціативи вищого органу компанії до закінчення строку його дії за результатами розгляду комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності відкритих акціонерних товариств відповідно до Положення про порядок роботи та компетенцію комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності ВАТ, затвердженого наказом ФДМУ від 10.04.2000 № 745 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2000 за № 342/4563.
Разом з тим, судом береться до уваги, що вичерпний перелік повноважень комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності ВАТ встановлено п. 4.5 Положення про порядок роботи та компетенцію комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності ВАТ, затвердженого наказом ФДМУ від 10.04.2000 № 745 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2000 за № 342/4563, зокрема:
„робити висновки стосовно доцільності перебування посадових осіб відкритих акціонерних товариств на посадах, які вони займають;
давати рекомендації органу приватизації щодо заміни голови правління;
робити висновки про визнання роботи голови правління відкритого акціонерного товариства незадовільною”.
Позивачем надано до матеріалів справи копію витягу з протоколу № 5 засідання комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності відкритих акціонерних товариств (далі – Комісія) від 25.06.2009 з якого вбачається, що на порядку денному розглядалось питання щодо погашення ДАХК «Каскад» заборгованості із виплати заробітної плати. По цьому питанню порядку денного Комісія вирішила:
„1. Констатувати, що голова правління ДАХК «Каскад» ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді.
2. За систематичне невиконання умов контракту, доручень керівництва Фонду державного майна України (накази ФДМУ від 10.06.2008 № 686 та від 28.04.2009 № 647) та рішення вищого органу товариства в частині сплати дивідендів до Державного бюджету України за 2007-2008 роки рекомендувати керівництву Фонду державного України розірвати контракт з головою правління ДАХК «Каскад» ОСОБА_1
3. В.о. голови правління ДАХК «Каскад» ОСОБА_2 до 15.07.2009 розробити та надати до ФДМУ графік погашення заборгованості із виплати заробітної плати”.
У судовому засідання представник відповідача відомостей щодо зміни порядку денного чи його доповнення не надав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому суд доходить висновку, що Комісія прийнявши рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді вийшла за межі повноважень визначених Положенням про порядок роботи та компетенцію комісії з проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності ВАТ та розглядала питання не включене до порядку денного. А саме констатуючи, що голова правління ДАХК «Каскад» не відповідає займаній посаді Комісією взято на себе функції атестаційних комісій, які відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств» від 27.08.1999 № 1571 приймають рішення про невідповідність керівника займаній посаді.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 передбачено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п. 8 ст. 36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39 - 41 КЗпП).
Статтею 147 КЗпП передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Під порушенням трудової дисципліни законодавець розуміє не виконання трудових обов’язків працівниками, з якими укладено трудовий договір (ст. ст. 139, 140 КЗпП).
Порядок застосування визначені дисциплінарних стягнень визначений ст. 149 КЗпП, згідно з якою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вимагав у позивача письмових пояснень та копію наказу про звільнення ОСОБА_1 під розписку не вручав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому суд доходить висновку, що Фонд державного майна України, під час прийняття наказу від 30.09.2009 № 1543 при відсутності будь-якого з рішень Комісії про доцільність перебування посадових осіб відкритих акціонерних товариств на посадах, які вони займають; заміну голови правління; визнання роботи голови правління відкритого акціонерного товариства незадовільною та не заслуховування питання про несплату дивідендів, та відсутність письмових пояснень ОСОБА_1 - є незаконним.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на рішення Верховного Суду України від 19.11.2009 р., оскільки відповідно до ст. 61 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав звільнення від доказування. Рішення Верховного Суду України при розгляді інших справ приймаються до уваги лише у разі якщо в ній беруть участь ті ж самі особи.
Таким чином, позовна вимога про поновлення на роботі підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зважаючи на те, що позивач був звільнений 30.09.2009 року, а рішення про його поновлення на роботі приймається в день розгляду справи 28.04.2010 року, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути заробітну плату згідно посадового окладу за 7 місців.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги позову доведеними, а позов таким – що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Конституції України, ст. ст. 21, 36, 39-41, 139, 140, 147, 149, 232, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року, ст. ст. 4, 151, 30, 62, 201, 202, 203 ЦПК України, суд вирішив:
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду Державного Майна України, третя особа: ДХК «Каскад» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління Державної холдингової компанії «Каскад».
Стягнути з Державної холдингової компанії «Каскад» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення 30.09.2009 року по день ухвалення судового рішення, згідно посадового окладу.
Стягнути з Державної холдингової компанії «Каскад» на користь держави державне мито у розмірі 51 грн. та інформаційно-технічний збір у розмірі 30 грн.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися через п?ять днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі у 10-денний строк через Голосіївський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подачі після цього у 20-денний термін апеляційної скарги.
Суддя