ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.06 Справа № 5/224(3/475 ).
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача – Зозуль О.Д. (довіреність № НЮ-579 від 20.04.06.);
від відповідача – Сєдих Ю.Л. (довіреність № 14/11 від 14.11.05.);
розглянувши матеріали справи за позовом:
Львівської державної залізниці в особі її структурного підрозділу –Рівненської дирекції залізничних перевезень (м. Рівне , вул. 16 липня , 17);
до малого приватного підприємства «Промпостач» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 86);
про стягнення 25450 грн., –
В С Т А Н О В И В:
За повідомленням позивача № 94 від 16.06.06., відповідно до наказу Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»№ 354/Н від 14.04.06. змінено назву Рівненської дирекції залізничних перевезень Львівської державної залізниці на Відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця».
За таких обставин правильна назва позивача така: «Відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця».
Суть спору: відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з малого приватного підприємства “Промпостач” 25450 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в залізничних накладних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, зазначивши, що згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі не правильності, неточності відомостей, зазначених ними в накладній.
24.01.05. на станцію Луцьк Рівненської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці, в адресу Луцької КЕЧ прибув вантаж (вугілля) у вагонах №№ 65301111, 60657624, який був відправлений відповідачем зі станції Должанська Донецької залізниці за накладними №№ 175217, 175218.
Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, позивач на станції призначення за вимогою вантажоодержувача № 81 від 24.01.05., перевірив масу вантажу шляхом переважування кожного вагону на 150-тонних вагах.
Під час даної перевірки виявлено, що фактична маса вантажу у вагонах №№ 65301111, 60657624 не відповідає масі, зазначеній відправником в накладних №№ 175217, 175218. і становить на 14000 кг. менше
У відповідності до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно вказану у накладній масу вантажу відповідачу нарахований штраф у сумі 25450 грн., який підлягає стягненню з нього на користь позивача у повному обсязі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву з якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив викладену у відзиві позицію додатково зазначивши, що на момент прийняття вантажу (вугілля) до перевезення, його маса, зазначена в накладних, відповідала фактичній масі, яка була визначена на сертифікованих вагах залізниці її спеціалістом, що має доступ до роботи на 150-тонних вагах. Ніяких дій з боку відповідача по навмисному внесенню не достовірних даних щодо маси вантажу, вказаної в накладних фактичній його масі, не вчинялось.
Відповідно до ст.ст. 110, 113 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажовідправнику. Тому, позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням позиції і відповідних вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові по даній справі від 04.05.06., суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані з наступних підстав.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
За ст. 6 Статуту залізниць України (далі статут) накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 (далі - Правил оформлення перевізних документів), графи комплекту перевізних документів - "маса вантажу в кг, визначена відправником" заповнюються вантажовідправником, вказується маса вантажу у кілограмах.
Відповідно до п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Тобто, відповідальність за внесення невірних даних в залізничну накладну покладається на вантажовідправника.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.05 на станцію Луцьк Львівської залізниці прибули вагони з вугіллям № 60657624 за накладною № 175218 та № 65301111 за накладною № 175217, відправлені відповідачем зі станції Должанська Донецької залізниці до станції Луцьк Львівської залізниці. Вантаж прибув у непошкоджених вагонах і виданий отримувачу (Луцька КЕЧ).
Згідно з ст. 37 Статуту, маса вантажу має бути визначена відправником у накладній під час здавання вантажів для перевезення.
За результатами переважування вантажу на 150-тоних вагонних вагах, було встановлено факт не відповідності фактичної маси вантажу в даних вагонах масі вантажу вказаній в накладних.
Так, у вагоні № 65301111 на 7050 кг. менше, ніж зазначено у провізних документах, а у вагоні № 60657624 на 6950 кг. менше, ніж зазначено у провізних документах.
Виявлені факти засвідчені належно складеним комерційним актом АХ № 283567 від 24.01.05. В даному акті також зазначається, що вагони не пошкоджені, навантаження у них здійснено рівномірно, слідів виїмки не виявлено.
В матеріалах справи наявні договір № 512/420 від 22.09.04 та додаткова угода № 1 до нього, які укладені між Донецькою залізницею в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень та малим приватним підприємством «Промпостач»(м. Луганськ).
Згідно вищевказаного договору і додаткової угоди до нього Донецька залізниця, крім інших послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів, за додаткову плату зобов’язалась надавати послуги відповідачу по зважуванню, перевірці одержувачем (відправником) маси вантажу при отримані та видачі.
Згідно відповіді начальника Должанської станції № 942 від 17.10.05 на запит відповідача по справі № 17/10 від 17.10.05 вагони № 65301111 та № 60657624 по залізничних накладних № 175217 та № 175218 фактично були відправлені 19.01.05, а вантаж (вугілля марки АС) був зважений на 150-тонних вагах та його маса становила:
- у вагоні № 65301111 –68700 кг.
- у вагоні № 60657624 –68800 кг.
Відповіддю на запит відповідача за № 17/11 від 17.11.05 за підписом начальника Должанської станції вдруге підтверджено факт зважування вантажу у вищевказаних вагонах на 150-тонних вагах приписки станції Должанська в присутності старшого прийомоздатчика станції Должанська і підтверджено відповідність фактичної ваги вантажу відомостям зазначених у вищевказаних накладних до спірних вагонів.
Відповідно до ч. ст. 24 Статуту, залізниця має право, а не обов’язок, перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладних в тому числі і щодо маси вантажу. В даному випадку, як свідчить лист № 1060 від 23.11.05. за підписом начальника станції Должанська, залізниця таким правом не скористалась і контрольного зважування не проводила, оскільки дані вагони відправлялись без затримки і маса вантажу перед їх відправкою визначалась на 150-тонних вагах в присутності прийомоздатчика.
Тобто станцією відправлення підтверджено, що відповідачем вірно вказана маса вантажу в залізничних документах по спірних вагонах на момент передачі вантажу перевізнику.
Крім того, додатково слід зазначити, що позивачем не доведено наявність будь-яких фактів по вчиненню дій відповідачем щодо зменшення фактичної маси вантажу безпосередньо в самих вагонах або внесення недостовірних даних в накладні з моменту визначення маси вантажу на 150-тонних вагах до моменту його прийняття для перевезення.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно Правил іншому підприємству.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведені обставини, за якими на відповідача покладена відповідальність згідно ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць України.
Отже, з урахування викладеного, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по даній справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В:
1. В задоволені позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на Відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»(м. Рівне , вул. 16 липня , 17).
Рішення підписане 25.07.06.
Суддя О.В. Закропивний