У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.04.10 Справа №3/142-пн-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – приватний підприємець, паспорт НОМЕР_1 від 15.10.1999 року;
ОСОБА_2 – довіреність № 41 від 01.04.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_3 – довіреність № ВКО 152854 від 27.05.2008 року
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Малокаховка Каховського району Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2009 року у справі № 3/142-ПН-09
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
про зобов’язання не чинити перешкод у користуванні майном.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом про зобов’язання Приватного підприємця ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні належним Приватному підприємцю ОСОБА_1 майном, а саме міні-комбікормовою установкою МКУ-1,5 т/год (з вигрузним шнеком), шляхом вивезення вказаної установки з території товарної ферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2009 року у справі № 3/142-ПН-09 (суддя Александрова Л.І.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на законі та відповідних належних і допустимих доказах. Позивачем не доведено факт перебування у володінні відповідача установки. Актами державного виконавця від 17 та 19 серпня 2009 року вбачається відсутність перешкод входженню на товарну ферму та наявність вільного доступу на територію товарної ферми.
Не погоджуючись з рішенням суду, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2009 року у справі № 3/142-ПН-09 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що відповідач привласнив собі чуже майно, шляхом відсторонення Приватного підприємця ОСОБА_1 від його майна, для чого поставив охорону. Вважає договір оренди дійсним. Посилається на те, що без згоди Приватного підприємця ОСОБА_1 Приватний підприємець ОСОБА_4 не мав права розпоряджатися об’єктом оренди та не має право не допускати Приватного підприємця ОСОБА_1 до майна. Зазначає, що на даний час позивачем недоотримано частину міні-комбікормової установки, оскільки згідно п.6 акту опису та арешту майна від 19.08.2009 року державним виконавцем ВДВС Каховського району було описано та вилучено частину міні-комбікормової установки МКУ 1,5 т/год, а саме: лійку, двигун, накопичувач. На думку заявника, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 429 від 19.02.2010р. справа № 3/142-ПН-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М., яка прийняла справу до свого провадження.
У судовому засіданні 19.02.2010р. позивач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2009 року у справі № 3/142-ПН-09 – без змін. Вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення у цій справі. Вказує, що посилання позивача на те, що згідно п. 6 акту опису та арешту майна від 19.08.2009 року державним виконавцем ВДВС Каховського району було описано та вилучено частину міні-комбікормової установки МКУ 1,5 т/год та передано ОСОБА_5 для транспортування на ферму за адресою: АДРЕСА_4 лише спростовує позовні вимоги та підстави їх виникнення. Відповідач заперечує факт наявності у його володінні будь-якого майна, належного приватному підприємцю ОСОБА_1, в тому числі міні-комбікормової установки МКУ 1,5 т/год. Вказує, що встановлений рішенням суду від 27.11.2009 року у справі № 3/143-ПД-09 факт відсутності правовідносин з оренди та відсутність відповідних прав та обов’язків сторін, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні належним позивачу майном, а саме міні-комбікормовою установкою МКУ-1,5 т/ год (з вигрузним шнеком), шляхом вивезення вказаної установки з території товарної ферми. Вважає, що у позивача відсутнє право вимоги щодо зобов’язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні будь-яким майном, що є негаторним позовом та передбачений ст. 391 Цивільного кодексу України. Зауважує, що Приватний підприємець ОСОБА_4 від позивача спірне майно не отримував, докази передачі його відповідачу позивачем не надані, вилучення майна з приміщень товарної ферми відбулося без участі ОСОБА_4 Зазначає, що позивачем не доведено, що приватний підприємець ОСОБА_4 утримує нажне позивачу майно, або чинить перешкоди у користуванні ним.
Враховуючи необхідність витребування від сторін додаткових доказів, для повного, всебічного та об’єктивного розгляду скарги, апеляційний розгляд справи було відкладено на 02.04.2010 року на 14год.30хвил.
23.03.2010 року від ВДВС Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області надійшов лист № 10-27/468 від 17.03.2010 року, яким виконавчим органом повідомлено, що майно зазначене в актах опису й арешту майна від 17.08.2009 року та 19.08.2009 року було вивезено та передано на зберігання ОСОБА_5 Щодо арешту, вилучення та передачі на зберігання міні-комбікормової установки МКУ-1,5 т/год. повідомлено, що 19.08.2009 року було арештовано, вилучено та передано на зберігання ОСОБА_5 частину зазначеної установки, а саме: лейка, двигун, накопичувач, згідно акту опису й арешту майна від 19.08.2009 року серії АА № 649814, ви грузний шнек не арештовувався та не вивозився.
26.03.2010 року від відповідача у справі на виконання вимоги суду надійшли додаткові письмові пояснення та копії документів, які були залучені до матеріалів справи.
30.03.2010 року від позивача у справі надійшло клопотання, яким позивач просив залучити до матеріалів справи нормативне обґрунтування позовних вимог та копії документів, витребуваних ухвалою суду.
Клопотання позивача було задоволено, нормативне обґрунтування позовних вимог та копії документів були залучені до матеріалів справи.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 855 від 02.04.2010р. справа № 3/142-ПН-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Кагітіна Л.П., (доповідач); суддів: Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М., яка прийняла справу до свого провадження.
За заявою сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.
По закінченні судового засідання, за згодою присутніх представників сторін, колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вислухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційного подання , Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.06.2009 року між Приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендодавцем) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди товарної ферми, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування окремі споруди товарної ферми за адресою: АДРЕСА_3.
Договір укладено до 31.05.2010 року.
01.06.2009 року сторонами підписано акт здачі-приймання товарної ферми.
Згідно договору № 571 від 10.08.2005 року між ВАТ «Хорольський механічний завод» (постачальником) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупцем), постачальник виготовив, а покупець прийняв та оплатив Міні-комбікормову установку МКУ -1,5 т/год (з ви грузним шнеком) вартістю 64050грн.
Відповідно до договору № 1/07/05 на перевезення вантажу від 01.07.2005 року, укладеного між Приватним підприємцем ОСОБА_1(замовником) та Приватним підприємцем ОСОБА_6 (перевізчиком) був укладений договір на перевезення вантажу.
Згідно акту виконаних робіт, 30.09.2005 року МКУ -1,5 т/год перевезена у АДРЕСА_3.
10.08.2009 року відповідач повідомив позивача про відмову від договору та негайного повернення об’єкту оренди.
11.08.2009 року позивач звернулася до позивача із вимогою усунити перешкоди у користуванні об’єктом оренди та надати доступ до належного позивачеві майна, яке знаходиться на території товарної ферми.
Зобов’язання Приватного підприємця ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні належним Приватному підприємцю ОСОБА_1 майном, а саме міні-комбікормовою установкою МКУ-1,5 т/год (з вигрузним шнеком), шляхом вивезення вказаної установки з території товарної ферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , було предметом судового позову у цій справі.
Так, позовні вимоги заявлені на підставі ст.15, 321, 386, 387 Цивільного кодексу України і обґрунтовані тим, що відповідач чинити перешкоди позивачу у доступі до власності позивача - МКУ-1,5 т/год (з вигрузним шнеком).
Колегія суддів вважає вимоги позивач такими, що не підлягають задоволенню на підставі наступного:
Частиною ст.1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до приписів ст.16. Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Також, ст.20 Господарського кодексу України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав;визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів;визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов’язку в натурі;відшкодування збитків;застосування штрафних санкцій;застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст. 386 цього ж кодексу, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право. або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідно правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку, позивачем не доведено порушення його прав як власника щодо спірного майна та незаконного заволодіння відповідачем майном позивача.
Так, акт виконаних робіт щодо перевезення МКУ -1,5 т/год у АДРЕСА_3 складений ще 30.09.2005 року не свідчить про те, що вказану установку було встановлено саме на товарній фермі відповідача у справі і що на момент укладення договору від 01.06.2009 року та на момент подання позову та розгляду справи в суді, вказане майно знаходилося на товарній фермі, що належить відповідачу.
Так, ст. 387 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, є нормою матеріального права про захист права власності шляхом заяви віндикаційного позову, передбачає доведення обставин, що підтверджують правомірність вимоги позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, тобто факти, які доводять як право власності на витребуване майно (індивідуально визначену річ), вибуття його з володіння позивача, так і знаходження його в натурі у відповідача тощо.
Позивачем не доведено знаходження спірного майна в натурі у відповідача та незаконне утримання останнім цього майна.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та наступним:
Так, в обґрунтування своїх доводів, позивач посилається на неодноразові звернення до відповідача з метою надати можливість зайти до орендованої нею ферми та забрати належну їй МКУ, та відмовою відповідача.
Однак, листом від 11.08.09р., надісланим на адресу відповідача 22.08.09р., підтверджується, що вимоги викладені в ньому стосуються лише поголів'я свиней у кількості 1300 голів.
Слід також зазначити, що за актами державного виконавця від 17 та 19 серпня 2009 року вбачається відсутність перешкод входженню на товарну ферму та наявність вільного доступу на територію товарної ферми.
До того ж, згідно актів опису й арешту майна від 17 та 19 серпня 2009 року, за участю позивача державним виконавцем ВДВС Каховського району описано та арештоване майно з товарної ферми, розташованої за вказаною вище адресою, в тому числі і частину (лейка, двигун, накопичувач) міні-комбікормової установки МКУ-1,5 т/год.
Згідно пояснень ВДВС Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області майно зазначене в актах опису й арешту майна від 17.08.2009 року та 19.08.2009 року було вивезено та передано на зберігання ОСОБА_5 Щодо арешту, вилучення та передачі на зберігання міні-комбікормової установки МКУ-1,5 т/год. повідомлено, що 19.08.2009 року було арештовано, вилучено та передано на зберігання ОСОБА_5 частину зазначеної установки, а саме: лейка, двигун, накопичувач, згідно акту опису й арешту майна від 19.08.2009 року серії АА № 649814, вигрузний шнек не арештовувався та не вивозився.
При цьому, не заперечуючи проти вивезення частини спірної установки, позовні вимоги позивача стосуються всієї міні-комбікормовою установкою МКУ-1,5 т/год (з вигрузним шнеком).
Крім того, спірне майно ніяким чином не ідентифіковане ні за його індивідуальними ознаками, ні за місцем його розташування.
До того ж, рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2009 року у справі №3/143-ПД-09 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_4 про зобов’язання відповідача виконувати умови договору та не чинити перешкод у користуванні об’єктом оренди від 01.06.2009 року суд дійшов висновку про відсутність узгодженості між сторонами умов договору оренди, договір оренди має ознаки неукладеності та не створює прав та обов’язків у сторін.
Посилання позивача на інші документи, що містяться у матеріалах справи, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевказаних обставин та безпідставності позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо необґрунтованості вимог позивача та відмову у позові.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом з’ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду першої інстанції по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою відносяться на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Малокаховка Каховського району Херсонської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2009 року у справі №3/142-ПН-09 – без змін.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 22.04.2010 року.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.