У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.04.10 Справа №13/439д/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М. , Яценко О.М.
при секретарі: Лолі Н.О.,
за участю представників сторін:
позивача: Хрипченко Ю.Ю., довіреність № 01/38 від 01.03.2010 року;
відповідача-1: не з’явився;
відповідача-2: не з’явився;
третьої особи-1 на стороні відповідача: не з’явився;
третьої особи-2 на стороні відповідача: ОСОБА_2, довіреність № ВМО 790202 від 12.11.2009 року
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі №13/439д/09
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» (70017, Запорізька область, Вільнянський район, с. Гнаровське, вул. Молодіжна, 23)
до відповідача-2: Дочірнього підприємства «Володимир» приватного підприємства «Діана-Сервіс» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 44, кв. 129)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (69097, АДРЕСА_2)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на об’єкт нерухомості.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 16.02.2001 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда» з ВДВС Вільнянського РУЮ та Дочірнім підприємством «Володимир» Приватного підприємства «Діана-Сервіс», за яким Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда» передано у власність Дочірньому підприємству «Володимир» Приватного підприємства «Діана-Сервіс» споруду гуртожитку ВАТ «Краснозапорізьке», яка знаходиться в селі Солоне Вільнянського району Запорізької області для послідуючого демонтажу споруди та отримання будматеріалів.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі № 13/439д/09 (суддя Серкіз В.Г.) у задоволенні позову відмовлено. Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 26.10.2009 року скасовано.
Рішення суду мотивовано тим, що речові права на вищезазначений гуртожиток не за ким не зареєстровані. Продаж згідно договору від 16.02.2001р. є примусовим продажем здійсненим Відділом державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис нотаріуса, дії Відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції у відповідності до вимог закону не оскаржені та не скасовані. Клопотання позивача про поновлення строку позовної давності судом визнано необґрунтованим.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області не погодилося з прийнятим рішенням та звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі №13/439д/09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає оскаржуване рішення суду необґрунтованим та безпідставним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що спірна споруда залишилася без нагляду, оскільки до теперішнього часу зазначене нерухоме державне майно не передано до комунальної власності Солоненської сільської ради. Вказує, що об’єкт нерухомого майна не перебував у власності Відкритого акціонерного товариства «Краснозапорожское». Спірний гуртожиток є об’єктом державної власності, а тому на нього не могло бути звернуто стягнення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.01.2010 року у справі №13/439д/09 прийнято апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі № 13/439д/09 до розгляду та призначено в засіданні на 24.02.2010 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі № 13/439д/09 – без змін. Вважає, що апеляційна скарга позивача подана безпідставно, без будь-яких суттєвих доказів та не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивач, в порушення вимог ч. 1 п. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України не зазначив законодавство та матеріали справи, якими він обґрунтовує свою апеляційну скаргу, та в чому, прийняте господарським судом законне рішення, не відповідає вимогам чинного законодавства України. Вказує, що проведеними перевірками органів внутрішніх справ та прокуратури Вільнянського району Запорізької області, не встановлено жодних випадків порушення закону під час укладання спірного договору, та не встановлено доказів знаходження будматеріалів від споруди гуртожитку на балансі держави, під час їх продажу. Зазначає, що перехід права власності на будівельні матеріали відбувся, кошти за будматеріали сплачені. Вважає, що у зазначеному спорі повинно застосовуватися діюче законодавство України. Вказує, що доказів про те, що угода купівлі-продажу не відповідає вимогам закону позивачем не надано. Вважає, що при розгляді справи позивач вводив суд в оману зазначаючи той факт, що проведеною перевіркою представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та органів місцевого самоврядування 29.10.2008 р. зруйнованість гуртожитку не встановлена і він є цілісним. Зазначає, що в порушення вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач, за весь час розгляду справи, не надав до суду жодних доказів знаходження на балансі держави будматеріалів від гуртожитку на час їх продажу (тобто витягу з реєстру, з акту, із журналу, тощо). Вважає, що позов, відповідно до вимог статей 256, 257 Цивільного кодексу України, було подано з порушенням строків давності, оскільки, у доданих до нього документах, чітко вбачається, що питання стосовно спірного гуртожитку, підіймалися ще до 2004 року, і Фонду держмайна, і місцевим органам самоврядування, вже тоді було відомо про стан гуртожитку та спірні правовідносини. Вказує, що позовна заява була подана з грубим порушенням процесуального законодавства, оскільки, відповідно до вимог ч. 2 п. 3, п. 4 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням В.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду №.454 від 24.02.2010 року справу № 13/439д/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Хуторной В.М., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
В судовому засіданні 24.02.2010 року ОСОБА_3 було надано клопотання в якому третя особа-2 просить суд апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі № 13/439д/09 – без змін. При цьому посилається на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Також, в судовому засіданні 24.02.2010 року ОСОБА_3 було надано ще два клопотання, в яких третя особа-2 просить суд прийняти фотокарточки для огляду та приєднати до матеріалів справи № 13/439д/09, як документальні докази. Вважає, що пред’явлені суду фотокартки, мають суттєве доказове значення по справі та підтверджують безпідставні незаконні позовні вимоги Фонду держмайна і, повинні бути приєднані до матеріалів справи. Посилається на те, що спірний об’єкт нерухомості, який позивач називає гуртожитком не існує в натурі, як такий і, не може бути предметом спору у суді.
В судове засідання 24.02.2010 року представники відповідачів та третьої особи-1 не з’явилися. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 24.02.2010 року присутні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.
Враховуючи неявку відповідачів, третьої особи-1 та витребування від сторін додаткових доказів, колегія суддів відклала розгляд апеляційної скарги до 02.04.2010 року, про що сторони були повідомлені належним чином.
Розпорядженням В.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду №.854 від 02.04.2010 року справу № 13/439д/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.
В судовому засіданні 02.04.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник третьої особи заперечив проти вимог позивача.
За заявою представника третьої особи сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів запису судового процесу, а саме: програмно-апартного комплексу «Діловодство суду».
По закінченні судового засідання за згодою присутніх представників сторін, колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вислухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційного подання , Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
16.01.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда» (продавцем), згідно договору з ВДВС Вільнянського РУЮ про реалізацію арештованого майна, з одного боку, та Дочірнім підприємством «Володимир» Приватного підприємства «Діана-Сервіс» (покупцем), з іншого боку, було укладено договір купівлі-продажу.
Згідно розділу 1 договору, продавець, виконуючи свої зобов’язання перед ВДВС Вільнянського РУЮ за договором з останнім про реалізацію майна ВАТ «Краснозапорізьке», на яке звернено стягнення при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Грибанової О.В. про звернення стягнення на майно ВАТ «Краснозапорізьке» на користь КБ «Приватбанк», зобов’язується передати у власність покупця обумовлену даним договором суму грошей споруду гуртожитку, який належить боржнику за виконавчим документом -ВАТ «Краснозапорізьке» для послідуючого демонтажу цієї споруди і отримання будматеріалів, відомості про кількість та якість яких викладена в даному договорі і які зазначаються в подальшому як товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору, а також виконати інші умови даного договору. Найменування товару: будматеріали. які були у використанні у вигляді білої (силікатної) та червоної цегли, плит перекриття, ригелів, перемичок віконних та дверних, сходових маршів. Місцезнаходження товару: споруда гуртожитку ВАТ «Краснозапорізьке», яка знаходиться в селі Солоне Вільнянського району Запорізької області і яка підлягає демонтажу.
Визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 16.02.2001 року було предметом судового позову у цій справі (згідно уточнень позивних вимог).
Колегія суддів вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, на підставі наступного:
Так, позовні вимоги заявлені на підставі ст.41 Конституції України, ст.4 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.32, 48, 59, 76, 80, 225 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.2,3 Примірного положення про гуртожитки і обґрунтовані тим, що об’єкт нерухомого майна-спірний гуртожиток не перебував у власності ВАТ «Краснозапорізьке», є об’єктом державної власності, і на нього не могло бути звернуто стягнення.
Згідно ст.48 Цивільного кодексу України УРСР, на підставі якої заявлені позовні вимоги, недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.
Позивачем не доведено не відповідність вказаної угоди вимогам закону, на які він посилається в позовних вимогах.
Як встановлено судом, згідно з Реєстром державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, на балансі Відкритого акціонерного товариства «Краснозапорізьке» перебувавав гуртожиток, розташований в с.Солоне Вільнянського району, пров.Новий, 1, який не увійшов в процесі приватизації до його статутного фонду
У Плані приватизації підприємства птахорадгоспа «Краснозапорожский» від 27.06.1996р., зазначено перелік і вартість майна підприємства, яке не підлягає приватизації та передається на баланс ВАТ «Краснозапорожское», серед якого значиться державний житловий фонд.
Відповідно до рішення № 2, 12 сесії 24 скликання від 09.03.2004р. Вільнянського району «Про надання згоди на прийняття у комунальну власність та передачу у господарське відання державного майна, яке перебуває на балансі ВАТ «Краснозапорожское» та наказу регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 28.04.04р. №182 «Про передачу державного житлового фонду у комунальну власність» гуртожиток підлягав передачі у комунальну власність.
Як свідчать матеріали справи, 16.01.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда» (продавцем), згідно договору з ВДВС Вільнянського РУЮ про реалізацію арештованого майна, з одного боку, та Дочірнім підприємством «Володимир» Приватного підприємства «Діана-Сервіс» (покупцем), з іншого боку, було укладено договір купівлі-продажу.
Згідно розділу 1 договору, продавець, виконуючи свої зобов’язання перед ВДВС Вільнянського РУЮ за договором з останнім про реалізацію майна ВАТ «Краснозапорізьке», на яке звернено стягнення при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Грибанової О.В. про звернення стягнення на майно ВАТ «Краснозапорізьке» на користь КБ «Приватбанк», зобов’язується передати у власність покупця обумовлену даним договором суму грошей споруду гуртожитку, який належить боржнику за виконавчим документом -ВАТ «Краснозапорізьке» для послідуючого демонтажу цієї споруди і отримання будматеріалів, відомості про кількість та якість яких викладена в даному договорі і які зазначаються в подальшому як товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору, а також виконати інші умови даного договору. Найменування товару: будматеріали. які були у використанні у вигляді білої (силікатної) та червоної цегли, плит перекриття, ригелів, перемичок віконних та дверних, сходових маршів. Місцезнаходження товару: споруда гуртожитку ВАТ «Красно запорізьке», яка знаходиться в селі Солоне Вільнянського району Запорізької області і яка підлягає демонтажу.
19.09.2008 року між Дочірнім підприємством «Володимир» Приватного підприємства «Діана-Сервіс» (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу будматеріалів у вигляді споруди під демонтаж, згідно умов якого, продавець продав, а покупець купив будматеріали. місцезнаходження товару: споруда гуртожитку ВАТ «Краснозапорізьке», яка знаходиться в селі Солоне, Вільнянського району Запорізької області яка підлягає демонтажу.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку, позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог, не доведено невідповідність оскаржуваного договору вимогам зазначеного ним законодавства, та порушення прав позивача укладенням спірного договору.
До того ж, відповідно до інформації, наданої ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, інвентаризаційна справа на об'єкт нерухомості за адресою Вільнянськяй район, с. Солоне, вул. Нова, 1 відсутня.
Вищезазначений гуртожиток не за ким не зареєстрований.
Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу УРСР (на яку посилається позивач), право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
Продаж майна згідно оскаржуваного договору є примусовим продажем здійсненим ВДВС на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Доказів оскарження виконавчого напису нотаріуса чи дій виконавчого органу та визнання їх неправомірними позивачем не надано.
Не доведено позивачем і поважність причин пропуску строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо безпідставності позовних вимог та спливу строку позовної давності та не доведеності позивачем поважності пропущення строку позовної давності при зверненні з цим позовом до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом з’ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення господарського суду першої інстанції по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2009 року у справі № 13/439д/09 – без змін.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 22.04.2010 року.
Головуючий суддя Кагітіна Л.П.
судді Кагітіна Л.П.
Шевченко Т. М. Яценко О.М.