АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11-а-203/10

Категорія: ст.115 ч.1 КК України Головуючий у суді І інстанції Могильний О.П.

Доповідач у суді ІІ інстанції Олексієнко І. С.

          "23" березня 2010 р.. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.

суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

за участю прокурора: Голубенко Г.П.,

захисника-адвоката: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який вчинив у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння, на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2009 року, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

-15.05.2000 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст.ст.141 ч.2 КК України (в ред.1960 р.) на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (в ред.1960 р.) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 08.11.2000 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ст.140 ч.2, ст.140 ч.3, 42 КК України (в ред.1960 р.) на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.43 КК України (в ред. 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі, 03.12.2002 року звільнився умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 6 днів за постановою Дубнянського міського суду Ровенської області від 25.11.2002 року,

якою застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді примусової госпіталізації для лікування в психіатричній лікарні із суворим режимом нагляду.

ВСТАНОВИЛА

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 в тому, що він 09.03.2007 року біля 23.30 години, з метою позичити гроші, прийшов до своєї знайомої ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2, та попрохав у неї в борг гроші в сумі 30 гривень, на що ОСОБА_5 йому відмовила. Внаслідок цього між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_4, знаходячись біля вхідних дверей вказаного будинку, штовхнув руками ОСОБА_5, яка впала в коридорі будинку на підлогу. В подальшому, з метою позбавлення життя потерпілої, він узяв в кімнаті вказаного будинку ножиці та наніс ними два удари в область щоки ОСОБА_5 Від спричиненого болю ОСОБА_5 стала кричати, після чого, ОСОБА_4 відібрав у неї ніж та наніс ним чотири удари в область грудей і один удар в область гортані ОСОБА_5, після чого з місця вчинення злочину зник. Від отриманих ушкоджень потерпіла ОСОБА_5 померла на місці злочину. В результаті нанесення ОСОБА_4 ударів ножицями та ножем з метою позбавлення життя ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 269 від 30.03.2007 року ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: рани в області лівої молочної залози в верхньому внутрішньому квадранті, що продовжується в рановий канал, проникаючої в плевральну порожнину з пошкодженням лівої легені та серцевої сорочки. Рана по передній поверхні грудної клітини зліва, що продовжується в рановий канал, що закінчується в м'яких тканинах грудної клітини. Рана на шиї з права, що продовжується в рановий канал з пошкодженням судинно-нервового пучка. Рана в області голови, переломи кісток зводу і основи черепу, перелом скулової кістки, перелом вертикальної гілки нижньої щелепи, забій головного мозку, крововиливи під м'яку та тверду мозкові оболонки. Пошкодження в області грудної клітини та шиї утворилися від дії плоского предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями. Пошкодження в області голови утворились від дії предметів, що володіють колючими, колюче-ріжучими властивостями і від дії тупих предметів, якими могли бути складені бранші ножиць, розведені бранші ножиць і великі та маті кільця ножиць. Тілесні пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми з пошкодженням кісток черепа, забоєм головного мозку, крововиливи під м'яку мозкову оболонку утворилися від сукупності травматичних дій в область голови і мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення у живих осіб. Рана в області грудної клітини, проникаюча в плевральну порожнину з пошкодженням легені і серцевої сорочки має ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент спричинення у живих осіб. Пошкодження в область грудної клітини утворились від 4 травматичних дій. Пошкодження в обдасть шиї від однієї травматичної дії. Пошкодження в область голови утворилися від не менш ніж 10 травматичних дій.

          В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час досудового слідства було порушено право на захист, оскільки при проведенні первинних слідчих дій, зокрема допиту підозрюваного і відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_4 не було надано кваліфікованої правової допомоги, а особа, що її надавала, не є адвокатом та не має відповідного свідоцтва. Досудовим слідством не усунуто розбіжності в показаннях обвинуваченого та свідків, які мають значення по справі. Зокрема, де останній взяв ножиці та які саме, яким чином останній закрив хвірку та де були ключі. Також, мають місце порушення кримінально-процесуального закону, а саме відсутній процесуальний документ про дослідження шапки, на якій виявлено 4 волосини людини, куртки обвинуваченого, на якій виявлено кров. Крім того, механізм нанесення тілесних ушкоджень описаний ОСОБА_4, спростовується висновком СМЕ №269 від 30.03.2007 року, яким встановлено, що тілесні ушкодження у потерпілої не могли утворитись за обставин, які описано останнім, інші експертизи по справі також спростовують доведеність вини ОСОБА_4

          Заслухавши доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який вчинив у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння, про підтримання в повному обсязі своєї апеляції та просив постанову скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, думку прокурора про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції – скасувати, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

Проте, досудове слідство по даній справі є однобічним та неповним, у зв’язку з чим висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, є передчасним.

На протязі досудового слідства ОСОБА_4 неодноразово надавав показання, які суттєво відрізняються між собою та мають значні протиріччя. (т.1, а.с.75-77, 82-87; т.2, а.с.113-134, 166-168). Зокрема, в явці з повинною від 14.03.2007 року (т.1, а.с.74) ОСОБА_4 зазначив, що для з’ясування стосунків з потерпілою ОСОБА_5 він взяв дома ножиці, якими наніс їй декілька ударів, однак в своєму поясненні він вказав, що ножиці з пласмасовими ручками він взяв на підвіконні в прихожій у будинку потерпілої. Під час огляду місця події 10.03.2007 року встановлено, що ножиці, якими ОСОБА_5 нанесені тілесні ушкодження є суцільно металеві (Т.1, а.с.8-32). Крім того,  ОСОБА_4 також вказував, що він взяв із правої кишені халата ОСОБА_5 ключ, яким закрив хвіртку, а потім цей ключ заніс в будинок та поклав на кухонний стіл. Однак, під час огляду домоволодіння ОСОБА_5 ключі від будинку та воріт не знайдено, що підтверджується протоколом огляду місця події від 10.03.2007 року (Т.1, а.с.8-32).

При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_4 вказав яким чином він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5 за допомогою ножиців та ножа, проте його пояснення повністю спростовуються висновком експерта №269 від 30.03.2007 року та додатком до нього, згідно яких весь комплекс ушкоджень отриманих ОСОБА_5, не міг утворитись за обставин викладених у протоколі відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4, оскільки останній не вказує на нанесення тілесних ушкоджень в область лоба, тім’яної та потиличної частин голови, де мало місце неодноразове застосування дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею. (Т.1, а.с.131-138; Т.2, а.с.8-9).

В свою чергу, матеріали справи містять акт стаціонарної судово-психіатричної експертизи №385 від 15.011.2007 року, згідно якого ОСОБА_4 на момент вчинення злочину страждав та на даний час страждає хронічним душевним захворюванням в формі шизофренії параноідальної, що позбавляє його можливості розуміти свої дії та керувати ними. Мотивувальна та резолютивна частини висновку свідчать, що обвинувачений не в змозі надати інформацію, що відповідає дійсності, з приводу обставин справи, схильний до фантазування та є особою не контактною.

Враховуючи викладені вище протиріччя в показаннях ОСОБА_4, а також зважаючи на акт судово-психіатричної експертизи, колегія суддів приходить до висновку, що органами досудового слідства вказані протиріччя та розбіжності не усунуто, а судом першої інстанції дану обставину залишено поза увагою та не дано їй належної правової оцінки. Проте, за викладених обставин показання ОСОБА_4 повинні оцінюватись лише критично та не можуть використовуватись в якості безумовного доказу у справі і підлягають обов’язковій перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.   

15.03.2007 року слідчим Шереметом А.В. винесено постанови про виїмку шапки та куртки у ОСОБА_4, які цього ж дня виконано співробітниками Кіровоградського МВ УМВС України в області, що підтверджується відповідними протоколами (Т.1, а.с.114-117). Вилучені речі поміщено в поліетиленові пакети та опечатано печаткою канцелярії. Однак, матеріали справи не містять даних про те, яким чином слідчому стало відомо про наявність предметів, що вилучались, а також, що вони мають відношення до даного злочину. Крім того, вилучені предмети опечатано печаткою канцелярії, проте остання завжди повинна перебувати у канцелярії, отже має місце суперечність, яка полягає в тому, що дані речі належать ОСОБА_4, а тому якщо вони вилучались по місцю його проживання, то яким чином там опинилась печатка  канцелярії. Якщо речі опечатано в канцелярії, то чи дійсно після їх вилучення та складання необхідних документів, речі запечатаними доставлено до канцелярії, де поставлено відповідну печатку.

В подальшому у постановах про призначення судово-медичних експертиз від 02.04.2007 року та 03.04.2007 року, а саме їх описових частинах, зазначено, що в ході дослідження шапки ОСОБА_4 вилучено 4 волосини людини, а також виявлено сліди крові на шапці та куртці, а тому на вирішення експертиз було поставлено питання: чи східне по морфологічним ознакам волосся з голови трупу ОСОБА_5 з волоссям, вилученим з шапки ОСОБА_4;  чи є на предметах представлених на дослідження кров і якщо так, то кому вона належить (Т.2, а.с.26, 34). Проте, матеріали справи не містять процесуальних документів, якими підтверджується проведення огляду шапки та виявлення 4 волосин людини на ній і плями крові, а також куртки із слідами крові, що ставить під сумнів наявність зазначених об’єктів на речах, які вилучено у ОСОБА_4 Натомість, матеріали справи свідчать, що виїмка проводилась шапки синього кольору, а на дослідження надано шапку чорного кольору. Волосся, яке виходячи з постанови слідчого, знайдено на шапці, згідно висновку експерта зрізано, проте акт судово-медичного обстеження потерпілої свідчить, що колото-різані ушкодження в області частини голови з волосяним покривом відсутні, а тому залишилось не з’ясованим слідством, яким чином вказане волосся було зрізано, а також як воно опинилось у шапці ОСОБА_4 Локалізація тілесних ушкоджень, які нанесено потерпілій, сліди крові на стінах, що зафіксовано протоколом огляду місця пригоди, а також висновки експерта, якого допитано під час розгляду справи судом першої інстанції, свідчать, що в момент заподіяння ушкоджень особа, що їх наносила, повинна була забруднитись кров’ю потерпілої у великій кількості. Проте, сліди крові, що виходячи з постанови слідчого, виявлено на шапці та куртці ОСОБА_4 є незначними за розмірами та вмістом. Висновком експерта №316 від 21.03.2007 року на джинсах ОСОБА_4 слідів крові взагалі не виявлено (Т.1, а.с.268). Висновком експерта №103 від 06.04.2007 року не визначено статеву приналежність крові людини на вирізці із змиву з поверхні черевика вилученого у ОСОБА_4, оскільки кількість речовини наданої на дослідження досить мала (Т.1, а.с.279). Дані обставини слідством та судом залишено поза увагою, що є неприпустимим, оскільки в даному випадку вони є непрямими доказами наявності чи відсутності в діях ОСОБА_4 складу злочину, а тому підлягають всебічному та повному дослідженню.

Матеріали справи містять висновок експерта №94 від 27.04.2007 року, яким досліджено слід взуття виявлений під час огляду місця події  10.03.2007 року та зазначено, що слід взуття виявлений при огляді місця події не співпадає з підошвою черевиків ОСОБА_4 (Т.2, а.с.14). Крім того, висновком експерта №86 від 06.04.2007 року встановлено, що кров на ручці кухонного ножа може належати жінці, а кров на клинку кухонного ножа та на ножицях може належати особі, у якої міститься антиген В ізосерологічної системи АВО, у тому числі від потерпілої ОСОБА_5 (Т.1, а.с.217-218). Свідки вказують на те, що потерпіла конфліктувала із своєю сусідкою та її братом, а також якимось чоловіком кавказької зовнішності. Тобто, вказані обставини свідчать про передчасність висновків слідства щодо перебування на місці вчинення злочину саме ОСОБА_4, проте їх слідством не перевірено, а судом першої інстанції – не дано відповідної оцінки.  

Виходячи з матеріалів справи вбачається, що ворота у двір домоволодіння потерпілої ОСОБА_5 на момент виявлення злочину та проведення огляду були зачиненими на ключ, проте вхідні двері в будинок залишалися відчиненими. Дана обставина суперечить показанням свідків, які вказують, що потерпіла була особою досить обережною, завжди замикала всі двері та ніколи і нікому сторонньому не відчиняла. Також, під час огляду домоволодіння потерпілої ключі від будинку та воріт не знайдено. За таких обставин, залишилось нез’ясованим слідством, яким чином особа, що вчинила даний злочин, потрапила до домоволодіння потерпілої, а також чому ворота зачинено, вхідні двері – відчинено, а ключі – відсутні.

16.03.2007 року під час допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного та проведення з ним відтворення обстановки та обставин події, його інтереси захищав ОСОБА_6, який не є адвокатом, оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю він отримав лише 13.10.2008 року, а 16.03.2009 року його анульовано. Підозрюваний є особою, якій згідно ст.45 КПК України обов’язково призначається захисник, а тому проведені слідчі дії є незаконними та не можуть бути доказом по справі, однак суд першої інстанції не зважаючи на це взяв їх до уваги при обґрунтуванні доведеності вини, що є неприпустимим.

Виходячи з матеріалів справи ОСОБА_4 18.08.2007 року пред’явлено обвинувачення за ст.115 ч.2 п.4 КК України (Т.2, а.с.256), проте в подальшому під час досудового слідства 14.03.2008 року винесено постанову про перекваліфікацію дій обвинуваченого на ст.115 ч.1 КК України (т.2, а.с.366), однак остаточне обвинувачення за вказаною статтею ОСОБА_4 не пред’явлено, що є грубим порушенням права на захист.

Таким чином, проаналізовані матеріали справи свідчать, що досудове розслідування проведено із грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а пред’явлене обвинувачення базується на доказах, що містять суперечності та протиріччя, тобто позбавляють можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення, проте дану обставину судом першої інстанції залишено поза увагою.

Для усунення викладених порушень та дослідження суттєвих обставин справи, необхідно проводити як слідчі дії, так і оперативно-розшукові заходи, здійснення яких у рамках судового слідства не можливо, навіть із використанням можливостей, передбачених ст.315-1 КПК України, а тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, а кримінальна справа поверненню прокурору для організації досудового розслідування в ході якого необхідно  здійснити наступне:

- шляхом проведення слідчих дій усунути протиріччя, що мають місце в доказах;

- шляхом проведення слідчих дій, зокрема допитів осіб, що приймали участь у проведенні виїмки,  з’ясувати які предмети, що мають відношення до злочину, вилучались у ОСОБА_4, в якому вони були стані, чи було на них виявлено сліди злочину, яким чином проведено їх виїмку, а також як і де їх опечатано;

          - шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій з’ясувати, яким чином волосся потерпілої опинилось на шапці ОСОБА_4, а також чому кінчики волосся свідчать, що його було зрізано, проте колючо-ріжучі ушкодження в області волосяного покриву голови потерпілої відсутні;  

          -  шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановити чому на одязі ОСОБА_4 виявлено незначні плями крові, в той час, як на місці пригоди виявлено велику кількість крові потерпілої на стінах, а також згідно висновку експерта особа, що вчинила злочин повинна була досить сильно забруднитись кров’ю;

- шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій з’ясувати причетність до вчинення злочину інших осіб, оскільки в будинку виявлено слід взуття, яке не належить ОСОБА_4 та кров жінки на рукоятці ножа, яка не належить потерпілій ОСОБА_7 При цьому врахувати, що потерпіла мала конфліктні відносини з сусідкою та її братом, а також невідомим чоловіком кавказької зовнішності;

          - шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій з’ясувати, яким чином відбулось проникнення у житло потерпілої, зважаючи на її обережність та обачність, а також як особа причетна до вбивства потерпілої закрила ворота та куди поділись ключі;

- шляхом проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановити механізм утворення тілесних ушкоджень в області лоба, тім’яної та потиличної частин голови про які ОСОБА_4 не надавав жодних пояснень, однак які виявлено експертом;

-    пред’явити остаточне обвинувачення;

-          забезпечити право на захист;

-  виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне під час досудового розслідування, для всебічного та повного з’ясування обставин справи.

Після детального дослідження усіх обставин та доказів у справі, органам досудового слідства необхідно визначитись із наявністю чи відсутністю в діях ОСОБА_4 вини у скоєні злочину, та, у разі наявності вини, визначити, відповідно здобутим доказами та згідно закону кваліфікацію дій підсудного. При цьому органи досудового слідства зобов'язані забезпечити дотримання вимог закону стосовно конкретності обвинувачення, як гарантії дотримання права на захист.

Враховуючи тяжкість обвинувачення, дані про особу підсудного, колегії суддів вважає, що міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 необхідно залишити утримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі він може уникнути слідства та суду.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 421 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який вчинив у стані неосудності суспільно-небезпечне діяння – задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4 – скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Кіровського району м. Кіровограда для організації досудового розслідування, у ході якого необхідно усунути недоліки та порушення досудового слідства, викладені у мотивувальній частині ухвали.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 залишити утримання під вартою, строк якого обчислюється з моменту отримання справи прокурором і не може перевищувати двох місяців.

Головуючий суддя:/Ю. С. Медведенко/

Судді:/І.С. Олексієнко/

/А.І. Кадегроб/