АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11-а-153/10

Категорія: ст.187 ч.1 КК України Головуючий у суді І інстанції Сосновська Л.І.

Доповідач у суді ІІ інстанції Олексієнко І. С.

          "30" березня 2010 р.. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,

суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,

при секретарі: Чуркіній Ж.П.,

за участю прокурора: Добрової Н.І.,

захисника-адвоката: ОСОБА_3,

засудженого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Спільне, Новгородківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, не одруженого, освіта повна загальна середня, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.187 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк на 3 роки, а також згідно ст.76 КК України зобов’язано: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтись на реєстрацію до зазначеного органу; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи,

ВСТАНОВИЛА

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_4 за те, що він 29 червня 2009 року близько 23 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вибивання ногою вхідних дверей складського приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2”, що належить ОСОБА_5, проник до складу, розташованого по АДРЕСА_2 та скоїв таємне викрадення: восьми пляшок пива „Арсенал”, місткістю 1 л. кожна та вартістю однієї 6 грн. 15 коп., на загальну суму 49 грн. 20 коп.; однієї пляшки пива „Оболонь”, місткістю 2л., загальною вартістю 11 грн. 60 коп.; цукерок „Смак ліщини”, загальною вагою 100 грамів, вартістю за 1 кг. 21 грн. 70 коп. на загальну суму 2 грн. 17 коп.; шоколадного батончика „Нате”, вартістю 3 грн. 60 коп.; однієї пачки сухариків „Флінт”, вартістю 1 грн. 55 коп.; однієї пачки солоних горішків „Козацька розвага”, вартістю 2 грн. 70 коп.; однієї пачки чіпсів „Золоті”, вартістю 1 грн. 80 коп.; трьох пачок морозива „Прохолода”, вартістю 1 грн. 20 коп. за одну пачку на загальну суму 3 грн. 60 коп. З викраденим з місця події зник, розпорядившись на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 76 грн. 22 коп.

Крім того, 17 серпня 2009 року, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці Ульянова, що в смт. Новгородка, неподалік магазину „Наталі”, наздогнав ОСОБА_6, яка в цей час проходила по вулиці та здійснив напад на неї. З метою подолання опору, ОСОБА_4 ззаду обхопив її за шию, а іншою рукою, завідомо розраховуючи на реальне сприйняття потерпілою його погрози, приставив до шиї металеву частину запальнички та почав вимагати віддати мобільний телефон. Своїми діями ОСОБА_4 зламав волю ОСОБА_6 до опору, так як вона злякалася, реально боячись здійснення його погрози, віддала мобільний телефон „SAMSUNG SGH E-490”. З викраденим з місця події зник, розпорядившись на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму  814 грн. 80 коп.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_4 призначити покарання за ст.185 ч.3 КК України – 3 роки позбавлення волі, за ст.187 ч.1 КК України – 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України – 4 роки позбавлення волі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд неправильно обрав принцип призначення покарання за ст.70 КК України, оскільки призначив однакові покарання. Суд недостатньо враховано, що засуджений раніше притягувався до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку та через декілька днів вчинив злочин. Перебуваючи на підписці про невиїзд вчинив новий більш суспільно небезпечний злочин. Щодо особи засудженого, то він характеризується негативно, схильний до вчинення правопорушень та злочинів.

Провівши під час апеляційного розгляду судове слідство в об’ємі допиту засудженого ОСОБА_4 та дослідження матеріалів справи про особу останнього, заслухавши пояснення засудженого та захисника-адвоката в інтересах останнього, які погодились з вироком та просили його залишити без зміни, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив вирок скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання, оцінивши досліджені матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора необхідно задовольнити, а вирок суду першої інстанції – скасувати в частині призначеного покарання, виходячи з таких підстав.

Допитаний в апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_4 вину у скоєні злочинів визнав повністю та пояснив, що 29.06.2009 року близько 23.45 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він шляхом вибивання ногою вхідних дверей складського приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2”, проник в середину приміщення, розташованого по АДРЕСА_2, звідки викрав майно, яке перераховане в обвинувальному висновку. Викрадене відніс до себе додому. Пиво розпивав одразу. Наступного дня викрадений товар переховав у парку. 17.08.2009 року близько 23.30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вул. Ульянова в смт. Новгородка зустрів ОСОБА_6, яка в цей час проходила по вказаній вулиці і розмовляла по телефону, та здійснив напад на неї. З метою подолання опору обхопив її ззаду правою рукою за шию, а лівою рукою приставив до шиї металеву частину запальнички, що сприймалось потерпілою як гострий металевий предмет, тобто реальна загроза для життя, та почав вимагати віддати мобільний телефон. Потерпіла віддала мобільний телефон, забравши сім-карту та карту пам’яті, а потім пішла додому.  

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3, 187 ч.1 КК України є обґрунтованим, а дії останнього кваліфіковано вірно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з проникненням у приміщення, а також напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), що в повному обсязі підтверджується матеріалами справи, і ніким із учасників судового процесу не оскаржується, а тому в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Крім того, колегія суддів вважає, що висновки суду в частині кваліфікації дій засудженого за ст.187 ч.1 КК України є правильними, оскільки під час допиту в апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_4 своїми поясненнями підтвердив, що він з метою подолання опору потерпілої обхопив її ззаду та приставив до шиї металеву частину запальнички, яка за вказаних обставин сприймалась потерпілої не інакше, як гострий металевий предмет, що давало останній обґрунтовані підстави сприймати дії засудженого, як реальну загрозу для власного життя.

Призначаючи покарання суд першої інстанції відповідно ст.65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, особу засудженого, який характеризується позитивно, вину визнав повністю, раніше не судимий, обставини, що пом'якшують покарання – щире каяття, сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, судом першої інстанції не достатньо враховано дані про особу засудженого, який по матеріалам кримінальної справи характеризується посередньо, притягувався до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку, перебуваючи на підписці про невиїзд вчинив новий більш тяжкий злочин, страждає побутовим пияцтвом, не працює, перебуває на обліку у лікаря психіатра – легка розумова відсталість, але підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. Викладене свідчить, що виправлення та перевиховання засудженого можливо лише за умови ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді позбавлення волі. (Т.1, а.с.54-55, 59,96, 99-100, 103; Т.2. а.с.69-70, 92).

За таких обставин колегія суддів, вважає, що  висновок суду першої інстанції про застосування ст.75 КК України  в даному випадку не відповідає матеріалам справи, які свідчать, що застосування положень вказаної норми кримінального закону не вплине на поведінку засудженого та не сприяє досягненню цілей покарання.

Оцінивши у сукупності досліджені під час судового слідства матеріали у справі, що стосуються особи засудженого, колегія суддів визнає, що апеляцію прокурора необхідно задовольнити, а вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання.

          Керуючись ст.ст.362, 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

ЗАСУДИЛА

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – задовольнити.

Вирок Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03 грудня 2009 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати.

Визнати  винним ОСОБА_4  та призначити покарання:

-          за ст.185 ч.3 КК України – 3 роки позбавлення волі;

-          за ст.187 ч.1 КК України – 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 05.03.2010 року, врахувавши період перебування останнього під вартою з 26.08.2009 року по 03.12.2009 року.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через апеляційний суд Кіровоградської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим – в той-же строк з часу вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя:/Ю. С. Медведенко/

Судді:/І.С. Олексієнко/

/А.І. Кадегроб/