АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-1908/2010 р .                         Головуючий у 1-й  інстанції: Зарютін П.В.                                                                                      Суддя-доповідач:  Онищенко Е.А..

РІШЕННЯ

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року                                     м. Запоріжжя

          Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого    Онищенко Е.А.

суддів                   Маловічко С.В.

                    Подліянова Г.С.    

при секретарі   Бабенко Т.І.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»   на  рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И  Л А :

В липні 2009 року позивач звернувся з вищевказаним позовом, вимоги за яким згодом було збільшено та посилаючись на те, що 01.06.2007 року між ним та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 14.12151., на підставі якого відповідачу був наданий кредит в сумі 120 000, 00 дол. США, на придбання нерухомості. Договір було укладено строком до 01.06.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних.

Зобов’язання за кредитним договором забезпечено Договором поруки від 01.06.2007 року укладеного між позивачем та ОСОБА_4

Свої зобов’язання за вказаним договором позивач виконав в повному обсязі.

Відповідач в свою чергу порушив вимоги умов Графіку погашення кредиту, відсотків, а також умови Кредитного договору про виконання в обумовлені строки зобов’язань щодо місячного погашення кредиту та сплати відсотків, у відповідача станом на 04.01.2010 року утворилась заборгованість в сумі 122 532,95 дол. США, що дорівнює за курсом НБУ 978 425,61 грн., що складається з: заборгованості за кредитом – 868 572,61 грн., заборгованість за відсотками – 99 807,07 грн., заборгованість з пені – 10 045,93 грн., а також штрафу (фіксована частина) – 250,00 грн., штраф (5% суми позову) – 48 921,28 грн. а всього 1 027 596,89 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 1 027 596,89 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» за Кредитним договором № 14.12151 від 01.06.2007 року заборгованість за відсотками – 99 807,07 грн., суму заборгованості з пені – 10 045,93 грн. та штраф (фіксована частина) – 250,00 грн.

Стягнуто в солідарному порядку судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «ПриватБанк» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та позовну заяву ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суму у розмірі 1 027 596,89 грн, що складається  з: заборгованості за кредитом – 868 572,61 грн., заборгованість за відсотками – 99 807,07 грн., заборгованість з пені – 10 045,93 грн., а також штрафу (фіксована частина) – 250,00 грн., штраф (5% суми позову) – 48 921,28 грн. на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк»

Стягнути в солідарному порядку з  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1700,00 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 252,00 грн. на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк»»

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність  і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  і обставини справи  в межах доводів  апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

В ході розгляду справи встановлено, що 01.06.2007 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 14.12151., на підставі якого відповідачу був наданий кредит в сумі 120 000 , 00 дол. США, на придбання нерухомості.

Договір було укладено строком до 01.06.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних.

Зобов’язання за кредитним договором забезпечено Договором поруки від 01.06.2007 року укладеного між позивачем та ОСОБА_4

Свої зобов’язання за вказаним договором позивач виконав в повному обсязі.

    Як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором  Відповідач ОСОБА_5  порушив вимоги умов Графіку погашення кредиту , відсотків, а також п. п. 1.3, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5, 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного договору, а саме перестав виконувати  в обумовлені строки зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідачі в судовому засіданні не оспорювали існування
зазначеної заборгованості, як за відсотками за користування кредитом в сумі 99 807,07 грн., так і з пені в сумі 10 045,93 грн.

    Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови
(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

    Із пунктів а , б пункту 2.3.3 Кредитного договору  вбачається, що при настанні будь-якої з подій, передбачених  тим же пунктом,  позивач мас право:  змінити умови договору, здійснити одностороннє розірвання договору шляхом надання повідомлення.

    Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України  до відносин за кредитним договором
застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

    Під час розгляду справи відповідачі стверджували суду, що вони не отримували жодних повідомлень від позивача в порядку п. 2.3.3  Кредитного договору. Через що суд дійшов до висновку про необхідність у відмові у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 868 572,61 грн.

Вирішуючи спір суд першої інстанції не вірно застосував положення цього пункту та норми матеріального Закону.

Так, дійсно, відповідно до п. 2.3.3 Кредитного договору зазначено, що при настанні будь-якої з подій (наприклад, порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного Договору) Банк, за своїм розсудом, має право змінити умови Договору - вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за даним Договором у повному обсязі шляхом надання повідомлення.

Однак, посилання суду на відповідні пункти Кредитного договору є безпідставними оскільки ці пункти надають Банку скористатися своїм правом, і не відносяться до його обов’язку.

Натомість згідно п. 2.3.9 Кредитного договору передбачено, що Банк має право, при настанні подій, зазначених у п. 2.3.3 даного Договору, стягнути кредит до настання термінів передбачених п. 1.3 даного Договору, у т.ч. шляхом провадження стягнення на закладене майно, а також реалізувати свої вимоги, що випливають з даного Договору, за рахунок іншого майна Позичальника, його гарантів і поручителів відповідно до діючого законодавства.

Крім того  згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи відповідачам направлялися Банком повідомлення поручителю від 18.06.2009 року ( л.с. 45), письмова вимога кредитора до божника від 18.06.2009 ( л.с. 46) про існування заборгованості за простроченим кредитом, відсотків, пені та необхідністю погасити заборгованість.

Таким чином судова колегія вважає , що всі вищенаведені правові підстави свідчать про обґрунтованість вимог ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом в сумі 868 572,61 грн.

    Крім того відмовив у стягненні штрафу, суд послався на те, що за вимогами ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються , тому штраф в розмірі 5 % від суми позову  48 921,28 грн.  задоволенню не підлягає.

Проте з такими висновками не можливо погодитись.

Згідно ст.ст.  610, 612 ЦК України  визначено, що є порушенням зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки;  відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. ст. 546 - 552, 624 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штраф є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Згідно ст.627 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.  

З огляду наведеного судова колегія вважає, що вищевказане обґрунтування є підставою для стягнення з Відповідачів в солідарному порядку неустойки (штрафу) у відсотковому відношенні в розмірі 48 921,28 грн.

Вимоги Банку про стягнення заборгованості , як за відсотками за користування кредитом   в сумі 99 807,07 грн., так і з пені в сумі 10 045,93 грн. відповідають вищенаведеним нормам Закону, договору та не заперечуються відповідачами.

Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення, про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 307,309,316,317 ЦПК України, колегія  суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»  задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь   Публічного  Акціонерного  Товариства  Комерційний Банк  „ПриватБанк"  на  р/р   29092829003111   ПриватБанку,   МФО   305299,   код   ЄДРПОУ 14360570  заборгованість за кредитом в сумі  868 572,61 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом  в сумі  99 807,07   грн., заборгованості з пені в сумі 10 045,93 грн., штраф (фіксована частина) в сумі  250,00 грн.,  штраф в сумі  48 921,28 грн., а всього 1 027 596 грн. 89 коп.

    Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь Публічного  Акціонерного  Товариства  Комерційний Банк  „ПриватБанк"  на  р/р   29092829003111   ПриватБанку,   МФО   305299,   код   ЄДРПОУ 14360570 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та 252 грн. витрат по сплаті  послуги за інформаційне технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: