копія

ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ

Справа №1-6/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

6 квітня 2010 року                                                                                         місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Єфіменко О.М., с участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., захисника - адвоката ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-0224 старшого солдата  

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кода Тетріцкаройського району Республіки Грузія, українця, з базовою вищою юридичною освітою, раніше не засудженого, не одруженого, проходить військову службу за контрактом 3 квітня 2008 року, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.407 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується органами досудового слідства у скоєнні самовільного залишення військової частини без поважних причин з 8 грудня до 31 грудня 2009 року - тобто в самовільному залишенні військової частини без поважних причин тривалістю понад десять діб, але  не більше місяця.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 повністю визнав всі фактичні обставини пред’явленого обвинувачення, дав докладні свідчення про обставини вчиненого ним злочину і показав, що будучи незгодним з діями командування військової частини А-0224 щодо призначення його на посаду майстра-регулювальника ремонтної майстерні інженерно-саперної роти, а також порядком нарахування йому грошового забезпечення, вирішив тимчасово ухилитися від військової служби, для заробітку грошей на стороні. Виконуючи задумане він вранці 8 грудня 2009 року залишив межі розташування військової частини та став проводити час за своїм розсудом до моменту свого повернення в частину у 18 годині 31 грудня того ж року.

При цьому, ОСОБА_4 пояснив, що вказані дії він скоїв з мотивів відсутності коштів для існування, внаслідок неправомірних дій командування у вигляді призначення його на посаду в липні 2009 року.

Крім визнання підсудним ОСОБА_4 такої своєї провини, його вина у вчиненому підтверджується сукупністю доказів, досліджених в суді, а саме: показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, матеріалами кримінальної справи з яких вбачається, що ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину без поважних причин з 8 годин 30 хвилин 8 грудня 2009 року і перебував поза службою до 18 годин 31 грудня того ж року.

Під час розгляду справи по суті державний обвинувач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд закрити кримінальну справу стосовно ОСОБА_4, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки, оскільки передумовами скоєння останнім вищевказаного вчинку були дії командування військової частини А-0224 у вигляді призначення його на іншу посаду у липні 2009 року без його згоди, подальший вивід його поза штат військової частини в зв’язку з чим на протязі тривалого часу останній отримував в неповному обсязі належне йому грошове забезпечення, внаслідок чого він знаходився в скрутному матеріальному становищі і вимушений був скоїти неправомірні дії з мотивів відсутності достатніх коштів для існування, а також на час розгляду справи в суді ОСОБА_4 звільнений з військової служби в зв’язку з чим скоєне ним діяння втратило суспільну небезпеку і сам він перестав бути суспільно небезпечним.

Крім того, державний обвинувач заявив, що ОСОБА_4 вперше скоїв злочин середньої тяжкості і в скоєному щиро покаявся, до адміністративної і кримінальної відповідальності раніше не притягувався, шкоди державі не завдав, позитивно характеризується на службі та по місту мешкання.

При цьому, Румежаку судом були роз’яснені підстави, порядок і правові наслідки закриття кримінальної справи стосовно нього в зв’язку із зміною обстановки з чим він погодився.

Вислухав думку захисника – адвоката ОСОБА_3, який не заперечував закрити провадження по кримінальній справі стосовно ОСОБА_4 і звільнити його від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки, підсудного ОСОБА_4, який підтримав таке клопотання державного обвинувача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Дії ОСОБА_4, які полягали у скоєнні в грудні 2009 року в самовільному залишенні військової частини без поважних причин тривалістю понад десять діб, але  не більше місяця, правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч.2 ст.407 КК України.

Вказана кваліфікація знайшла своє підтвердження і в судовому засіданні.

Разом з тим, ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, визнав себе винним в його вчиненні, в скоєному щиро покаявся і засудив свої дії, будь-яких шкідливих наслідків цей злочин не завдав, на протязі всієї служби і за місцем мешкання характеризується позитивно.

Крім того, в суді встановлено, що одним з основних мотивів скоєння ОСОБА_4 вищеописаних дій була недостатність на протязі тривалого часу коштів для існування.

Вказані факти підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: свідченням вищевказаних свідків, копіями наказів про його призначення на посаду майстра-регулювальника ремонтної майстерні інженерно-саперної роти, контракту ОСОБА_4, довідки, виданої командуванням військової частини А-0224, про те, що з вересня по листопад 2009 року він не в повної мірі отримував грошове забезпечення.  

До того ж, в суді встановлено, що на час розгляду справи в суді ОСОБА_4 звільнений з військової служби в запас і, таким чином, обстановка, яка склалася навколо нього під час, а також перед вчинення цього злочину і яка значною мірою впливала на його суспільну небезпечність, зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення ним нового злочину.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про те, що по цій кримінальній справі є підстави, передбачені ст.48 КК України для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності і закриття провадження по справі в зв’язку із зміною обстановки, оскільки особа, яка скоїла вищезгадане протиправне діяння перестала бути суспільно небезпечною.

Керуючись ст.ст.7, 282 КПК України військовий місцевий суд гарнізону

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4, звинуваченого у скоєні злочину, передбаченому ч.2 ст.407 КК України провадженням закрити на підставі ст.7 КПК України в зв’язку із зміною обстановки.

ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності звільнити.

Запобіжний захід стосовно РУМЕЖАКА – підписку про невиїзд – скасувати.

На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону на протязі 7 діб з моменту її винесення.

ДІЙСНО ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

КОПІЯ ВІРНА: ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ А.  РУДЯК