АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 275/ 2010г.
Категорія - ст. 5 ЗУ "Про боротьбу з корупцією"
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Незола І.М., за участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 за ч.3, п."г" ст. 5 Закону України "Про боротьбу з коррупцією",
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою судді Якимівського районного суду Запорізької області від 29 березня 2010 року ОСОБА_1 визнана винною у скоєнні корупційного діяння, передбаченого пунктом "г" ч.1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2010 року старшим оперуповноваженим з ОВС відділу внутрішньої безпеки ДПА України в Запорізької області Селевич О.М. щодо ОСОБА_1 був складений протокол про вчинення нею корупційного діяння, передбаченого пунктом "г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", яке полягало в наступному.
23.12.2009 року до ДПІ у Якимівському районі надійшло звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому вона просила підтвердити правомірність надісланих їй, як суб'єкту підприємницької діяльності, рахунків по оплаті послуг опалення магазину "Аким", які , на її думку, були складені з порушенням діючого законодавства.
Отримавши це звернення у той же день з резолюцією начальника для виконання, заступник начальника ДПІ у Якимівському районі, начальник відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_1, у порушення ст.ст. 19, 20 Закону України "Про звернення громадян" у встановлені законом строки (45 днів) не надала інформацію щодо цього звернення ОСОБА_3, чим скоїла правопорушення, передбачене пунктом "г" ч.1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
В своїй апеляції ОСОБА_1 вказує на свою незгоду з висновками суду і просить постанову судді по цій справі скасувати, звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення та обмежитися усним зауваженням.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, вважаю, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що факт несвоєчасного надання відповіді на звернення підприємця ОСОБА_3 самою ОСОБА_1 не заперечується, однак ці її дії не можуть бути розцінені, як корупційні.
При з'ясуванні винності особи у вчиненні будь-якого корупційного правопорушення, в тому числі і такого їх виду, як спеціальні обмеження, необхідно виходити не тільки зі змісту диспозиції тієї чи іншої норми ст. 5 Закону "Про боротьбу з корупцією", а й враховувати загальні поняття корупції, що містяться в ч.1 ст.1 цього Закону.
Суть корупційного правопорушення, передбаченого пунктом "г" ч.1 ст. 5 цього Закону, полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, протиправно використовуючи надані їй повноваження, відмовляє фізичній чи юридичній особі в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримує її, надає недостовірну чи неповну інформацію, і при цьому керується власними корисними чи іншими інтересами, або діє в такий спосіб в інтересах третіх осіб; крім того, суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю умисного характеру дій.
Проте, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ненадання ОСОБА_1 зазначеної вище інформації не мало умисного характеру, про це йдеться і в постанові судді, який навів в ній пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не надала ОСОБА_3 відповіді на її звернення лише тому, що вважала, що за Законом України "Про інформацію" вона не має права надати їй зазначену інформацію, тобто діяла ненавмисно; в протоколі про вчинення нею корупційного діяння, як і в постанови судді по цій справі, взагалі відсутні будь-які посилання на наявність в діях ОСОБА_1 корисливого чи іншого особистого інтересу або інтересу третіх осіб. а посилання судді в його постанові на те, що при скоєнні цього виду правопорушення не передбачено отримання службовою особою будь-якої вигоди, є хибним, оскільки законодавець має на увазі лише те, що для визнання правопорушення закінченим не має значення, чи встигла отримати ця особа винагороду, яку очікувала, чи ні.
Тому дії ОСОБА_1 в даному випадку можуть розцінюватися лише як дисциплінарний проступок, який тягне за собою лише дисциплінарну, а не адміністративну відповідальність.
За таких обставин висновки суду, викладені в постанові, про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного правопорушення, не відповідають фактичним обставинам, тому постанову судді по цій справі не можна визнати законною і обгрунтованою, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вважаю відсутніми, тому провадження по її адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 29 березня 2010 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в її діях складу корупційного діяння.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області Незола І.М.