КОПІЯ

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа № 1-9/2010 р.

ВИРОК

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року                                                                                   м. Очаків

                                        Миколаївська область

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Лященко В.Л., з участю державного обвинувача капітана юстиції Арачковського В.Л., потерпілих: ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3,  

у відкритому судовому засіданні в місті Очакові Миколаївської області  розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця строкової служби військової частини А1594 матроса

ОСОБА_7, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в м. Дніпропетровськ, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, раніше не судимого, призваного на  військову службу Бабушкинським  РВК м. Дніпропетровська  23 квітня    2009 року, проживаючого до призову на військову службу за адресою:  АДРЕСА_1.

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий  суд

В С Т А Н О В И В :

Матрос ОСОБА_7, проходячи військову службу у військовій частині А1594, дислокованої в місті Очаків Миколаївської області, на протязі січня-лютого 2010 року неодноразово, на ґрунті нестатутних взаємовідносин, застосовував інше насильство та завдавав побої  військовослужбовцям строкової служби матросам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3, які у відносинах підлеглості з ним не знаходилися.

Так,  в один з днів другої декади 2010 року у вечірній час, ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні народознавчої світлиці, бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу над військовослужбовцями більш пізнього строку призову, будучи незадоволений поведінкою військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_9, примусив їх прийняти положення упор лежачи та виконати вправу «згинання – розгинання рук у ліктях в упорі лежачи» в кількості 50 разів кожний, після чого наніс кожному по 2 сильні удари кулаком правої руки у долоні рук, схрещених в області лоба, задавши останнім фізичний біль та страждання.

Продовжуючи злочинну діяльність в один з днів третьої декади січня 2010 року ОСОБА_7,   у вечірній час, знаходячись в приміщенні народознавчої світлиці, з надуманих підстав, повторно завдав побої матросу ОСОБА_3, нанісши 2 сильні удари кулаком правої руки у долоні рук, схрещені в області лоба, завдавши йому фізичний біль та страждання.

6 лютого 2010 року матрос ОСОБА_7, близько 20 години,  знаходячись у  приміщенні народознавчої світлиці, знову, бажаючи продемонструвати свою уявну перевагу над військовослужбовцями більш пізнього строку призову,  застосував до матросів ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, інше насильство -   примусив всіх п’ятьох танцювати на одній лавці, а після цього лягти на підлогу обличчям донизу. Продовжуючи далі протиправні дії, ОСОБА_7 примусив ОСОБА_3 схрестити долоні рук в області лоба та наніс один сильний удар рукою, поціливши у праву частину його обличчя, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин та синця в області правої щоки, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після цього, не припиняючи злочинних дій, ОСОБА_7 примусив ОСОБА_9 нахилити голову донизу та завдав йому  одного  удару по потилиці, спричинивши біль та страждання.

Підсудний ОСОБА_7 свою провину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що будучи незадоволеним поведінкою військовослужбовців та бажаючи заставити їх з повагою відноситись до старших за призовом, з метою продемонструвати свою перевагу, примушував військовослужбовців більш пізнього строку призову виконувати незаконні вимоги, а також не одноразово застосовував насильство відносно матросів ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які у відносинах підлеглості з ним не перебували.

Далі ОСОБА_7 показав, що в другій декаді січня в народознавчій світлиці він наніс по два удари братам  ОСОБА_3 по долоням рук, схрещених біля лоба. В третій декаді січня, в тому ж самому  приміщенні, він вдарів 1 раз аналогічним чином ОСОБА_3.

6 лютого 2010 року, біля 20 години, діючи з тих же мотивів, він викликав всіх військовослужбовців молодшого призову свого підрозділу до народознавчої світлиці та примусив їх танцювати на лавці, після чого подав команду «спалах», примусив всіх лягти на підлогу обличчям донизу. Потім він  наніс один удар по схрещених біля лоба долонях ОСОБА_11, однак влучив в праву сторону його  обличчя, спричинивши тілесне ушкодження правої щоки, а також наніс один удар долонею по потилиці ОСОБА_9.

Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_7 у скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Факт  застосування насильства ОСОБА_7 6 лютого 2010 року, підтверджується свідченнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які кожен окремо показали, що близько 20 години зазначеного дня в народознавчої світлиці, матрос ОСОБА_7 примушував їх виконувати неправомірні вимоги, а саме танцювати на лавці в п’ятьох та за командою, падати обличчям на підлогу, після чого вдарив в обличчя потерпілого ОСОБА_3, чим спричинив йому тілесне ушкодження,  завдав одного удару по потилиці потерпілому ОСОБА_9. Мотивом, спонукавшим ОСОБА_7 для нанесення побоїв, явилось те, що останній був незадоволеним поведінкою військовослужбовців та бажав заставити їх з повагою відноситись до старших за призовом, оскільки вони є військовослужбовцями більш пізнього строку призову.

Також  потерпілі брати  ОСОБА_9  показали, що в один з днів другої декади січня 2010 року матрос ОСОБА_7, примусив їх виконувати вправу «згинання – розгинання рук у ліктях лежачи на підлозі», після чого наніс кожному по 2 сильні удари кулаком правої руки у долоні рук, схрещені в області лоба.

 Крім того, ОСОБА_3 в суді вказав, що підсудний  в один з днів третьої декади січня 2010 року, наніс йому 2 сильні удари кулаком правої руки у долоні рук схрещені в області лоба.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12, командир роти, в суді показав, що 8 лютого 2010 року він виявив синець на обличчі ОСОБА_3 і вході розмови останній повідомив про нанесення йому удару матросом ОСОБА_7. В послідуючому зі слів потерпілих йому стало відомо, що ОСОБА_7 неодноразово протягом січня-лютого 2010 року застосовував  до братів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 і ОСОБА_6 нестатутні взаємовідносини.

За висновком судово-медичного експерта у ОСОБА_3 були виявлені ушкодження у вигляді забою м’яких тканин та синця в області правої щоки, які можливо виникли від удару нанесеного  ОСОБА_7 в праву частину обличчя і   відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

 З наказів командира військової частини А1594, досліджених в судовому засіданні, вбачається, що військовослужбовці матроси: ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_9,  у відносинах підлеглості не знаходились.

Військово-лікарська комісія признала ОСОБА_7 придатним до військової служби.

Оскільки матрос ОСОБА_7, являючись військовослужбовцем строкової служби, протягом січня-лютого 2010 року, неодноразово застосовував нестатутні взаємовідносини до військовослужбовців матросів: ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10 і ОСОБА_6,   які у відносинах підлеглості з ним не находились, а саме застосовував до них інше насильство,  наносив побої та при цьому завдав ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження,  то скоєне ним військовий місцевий суд кваліфікує за ст.406 ч.2  КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 військовий місцевий суд враховує, що до призову на військову службу він ні в чому негідному помічений не був і характеризувався позитивно,  до служби в армії працював, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по службі  характеризувався посередньо,  факт щирого каяття у скоєному та визнання неправомірності своїх дій, активне сприяння розкриттю злочину, а також прохання потерпілих  про поблажливість до підсудного.

Останні три обставини суд визнає пом’якшуючими покарання ОСОБА_7.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_7 злочину, особу винного і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, військовий суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м’якого покарання ніж передбачено санкцією ст. 406 ч. 2 КК України, застосувавши ст.60 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 406 КК України на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді арешту  строком на 5 (п’ять) місяців з відбуванням на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 . обчислювати з  моменту прибуття на гауптвахту для відбуття покарання.

       Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_7 . – нагляд командування частини  - скасувати.

       На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНО ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ВІРНА:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ  

ПІДПОЛКОВНИК   ЮСТИЦІЇ О.В.СЕМЕНЧУК