ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 квітня 2010 р.                                                                                    № Б-50/138-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУдовиченка О.С.,

суддівЗаріцької А.О.,

Міщенка П.К.

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4- ОСОБА_5

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року

у справі

господарського суду№ Б-50/138-09

Харківської області

за заявоюсуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4

про

ліквідаторвизнання банкрутом

ОСОБА_5

за участю представників: не з'явились,

В С Т А Н О В И В  :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня             2009 року (суддя Усатий В.О.) за заявою СПД ФО ОСОБА_4 порушено провадження у справі № Б-50/138-09 про банкрутство за процедурою передбаченою ст.ст. 7, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).

Постановою суду від 2 листопада 2009 року СПД ФО ОСОБА_4  визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від                 19 січня 2010 року (колегія суддів: Фоміна В.О. – головуючий, Гончар Т.В., Кравець Т.В.) клопотання боржника та СПД ФО ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи залишено без задоволення, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Правекс-Банк"  (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") задоволено, постанову місцевого господарського суду від 2 листопада 2009 року скасовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою ліквідатор СПД ФО ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції від 19 січня 2010 року скасувати та залишити в силі постанову місцевого господарського суду від 2 листопада 2009 року у даній справі, аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 43, 4-3, 95 ГПК України, ст. 53 ЦК України та ст. 1 Закону.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  у статті 1 якого визначено, що  сторонами у справі про банкрутство  є  кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  також встановлює, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Особливості  та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника –громадянина - підприємця визначений положеннями п. 6 ст. 48 Закону, яким передбачено, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина-підприємця, особа може набути статусу кредитора –сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

ПАТ КБ "Правекс-Банк" в апеляційній скарзі посилався на відсутність підстав для порушення справи про банкрутство щодо СПД ОСОБА_4 При цьому, в апеляційній скарзі ПАТ КБ "Правекс-Банк" не вказував про звернення із заявою із кредиторськими вимогами до боржника у даній справі.  Згідно ж матеріалів справи - банком до суду 16 листопада 2009 року, після прийняття оскаржуваної постанови, була подана заява із вимогами до                            СПД ОСОБА_4, в якій зазначено про наявність у нього кредиторських вимог до боржника на підставі укладених з ним договорів кредиту та іпотеки. При цьому, в своїй заяві  банк  зазначає, що  договори, на підставі яких банком заявлені вимоги до боржника, укладені з фізичною особою –СПД ОСОБА_4, а не з суб'єктом підприємницької діяльності, що банк підтвердив доданими до заяви документами, тоді як згідно оскаржуваної постанови банкрутом визнаний суб'єкт підприємницької діяльності, а не фізична особа ОСОБА_4

Приписами ч. 2 п. 3 ст. 47 Закону встановлено, що кредитори з вимогами особистого характеру мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.  

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства, якими врегульовується порядок визнання кредитором у справі про банкрутство та набуття особою статусу учасника провадження у справі про банкрутство (ст.ст. 1, 14, 15, 47-49 Закону), колегія суддів дійшла висновку про те, що ПАТ КБ "Правекс-Банк", на момент прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції такого статусу не набув, тому, відповідно до положень ст. 91 ГПК України, не мав права апеляційного оскарження постанови про визнання  боржника банкрутом.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції, здійснивши апеляційне провадження та розгляд по суті апеляційної скарги ПАТ КБ "Правекс-Банк на постанову господарського суду Харківської області від 2 листопада 2009 року, припустився  порушень вимог закону, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Правекс-Банк" на постанову господарського суду Харківської області від 2 листопада 2009 року підлягає припиненню в порядку передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. 91 ГПК України, як таке, що не підлягає вирішенню у господарських судах.

Керуючись статтями п. 1 ст. 80, 91, 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

          Касаційну скаргу ліквідатора суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2010 року у справі № Б-50/138-09 скасувати.

          Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Правекс-Банк" № 110450/91 від 11.11.2009 року на постанову господарського суду Харківської області від 2 листопада 2009 року припинити.

          Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                         О. Удовиченко

Судді                                                                                     А. Заріцька

                                                                                               П. Міщенко