Справа № 2-4066/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                       12 квітня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                         Остапука В.І.,

за участю секретаря             Полетило К.С.,

позивача                     ОСОБА_1,

відповідача                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,–

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказує на те, що перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 26 вересня 1987 року, який був зареєстрований відділом РАЦСу Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №1399.

Від шлюбу мають неповнолітню дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свій позов мотивує тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося в зв’язку з різними поглядами на життя та ведення сімейного господарства. Постійно виникали конфлікти на побутовому рівні. Більше чотирьох років сторони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть. Сім’я розпалася остаточно, їх шлюб існує лише формально.

Просив шлюб розірвати, неповнолітню дочку залишити проживати з відповідачем.

В попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у позовній заяві підстав і пояснив, що вони з відповідачем більше чотирьох років проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, їх шлюб існує лише формально. На примирення не згідний.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26 вересня 1987 року, зареєстрованому відділом РАЦСу Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №1399, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5). Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с.6). З пояснень сторін встановлено, що вони більше чотирьох років проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, їх шлюб існує лише формально.

Також встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

За спільною згодою подружжя неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з відповідачем – ОСОБА_2.

На думку суду, витрати, що підлягають стягненню в користь держави при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, слід стягнути з позивача.

На підставі ст.ст. 110, 111, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

    Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 26 вересня 1987 року відділом РАЦСу Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1399 – розірвати.

Неповнолітню дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з відповідачем – ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 17 (сімнадцять) гривень державного мита при реєстрації розірвання шлюбу, а ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: