РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-1015/10

20 квітня 2010  року Першотравенської  міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Бондарьової Г.М

при секретарі      Кобкі Т.В.

    розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Першотравенськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ :

    01 березня 2010 року позивач уклав з відповідачем1, відповідачем2, відповідачем3 (надалі відповідачі)  договір купівлі–продажу нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м (надалі - нерухоме майно), за яким він купив, а відповідачі продали йому нерухоме майно.

Згідно з умовами договору, позивач сплатив відповідачам повну суму продажу нерухомого майна у розмірі 100 000,00 грн., про що свідчить підписання договору з боку відповідачів.

      Проте відповідачі необґрунтовано ухиляються від нотаріального посвідчення, передбаченого ст. 657 ЦК, що робить неможливою реалізацію виняткових повноважень позивача по володінню, користуванню і розпорядженню придбаною власністю, які закріплені ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України, ст. 4 Закони України «Про власність».

    Позивач надав суду заяву де просить суд визнати договір купівлі-продажу  нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м та просить суд розглядати справу в його відсутність.    

    Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4  позов визнали, та просять узаконити угоду та визнати за позивачем право власності на  вищезазначене нерухоме майно, про що надали суду письмові заяви та просять розглядати справу за їх відсутності.

Представник виконавчого комітету Першотравенської міської ради Стрельников Вадим Сергійович позов визнав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву та просить суд розглядати справу в його відсутність.

    Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

    Виходячи з наведеного та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що 01 березня 2010 року позивач уклав з відповідачем1, відповідачем2, відповідачем3  договір купівлі–продажу нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м (надалі - нерухоме майно), за яким позивач купив, а відповідачі продали  нерухоме майно.

Згідно з умовами договору, позивач сплатив відповідачу повну суму продажу нерухомого майна у розмірі 100 000,00 грн., про що свідчить підписання договору з боку відповідачів.

Спірне майно належало ? частина ОСОБА_2,  на підставі Свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_1 від 31.03.2009 року, виданого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, та ? частина ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як фактичним спадкоємцям іх батька ОСОБА_7, який помер у 1995 році, і  якому ? частина будинку належала на підставі дублікату НОМЕР_2 свідоцтва про право на спадщину реєстровий №4327 від 15.12.1984 року, виданий Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою.

Відповідач2 та відповідач 3 звернулися у Першу Павлоградську державну нотаріальну контору за відкриттям спадщини, де їм було рекомендовано для вирішення питання по суті звернутися до Першотравенського міського суду, так як у плані були внесені зміни по самочинному будівництву літньої кухні, зазначеною літ. «Б».  До теперішнього часу відповідачі не виконали рекомендації державного нотаріуса, тому договір купівлі-продажу будинку від 01.03.2010 року вони не мали можливості посвідчити нотаріально.

Згідно з висновком відділу архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Першотравенської міської ради №20 від 19.04.2010 року порушень містобудівного законодавства не виявлено, проти задоволення прохання гр.  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , щодо узаконення самовільного будівництва сараю літера «Б», по АДРЕСА_1 не заперечують. п. 8  Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, якщо будівництво здійснювалося згідно  із  законом,  то  у разі  смерті  забудовника  до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Відповідно до ст. 657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню.

Всі положення даного договору повністю відповідають вимогам законодавства.

Згідно зі ст.ст. 655, 657 ЦК України між позивачем та відповідачем у письмовій формі була досягнута домовленість за всіма істотними умовами купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Проте відповідачі необґрунтовано ухиляються від нотаріального посвідчення, передбаченого ст. 657 ЦК, що робить неможливою реалізацію виняткових повноважень позивача по володінню, користуванню і розпорядженню придбаною власністю, які закріплені ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України, ст. 4 Закони України «Про власність».

Сторони фактично виконали свої зобов'язання за даним договором. Нерухоме майно було передано позивачу, відповідачі отримали гроші і передали нерухоме майно.

    Згідно ст.220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном визнається правомірним, якщо інше не встановлене законом. Позивач  здійснює володіння нерухомим майном на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з якими до позивача переходить право власності на нерухоме майно.

    Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 204, ч. 2 ст. 220, ч. 1 ст. 321, 392, 655, 657 ГК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,  Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування », ч. 3 ст. 48, ст. 49 Закону України «Про власність», суд

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_3 право власності  по праву спадкування за законом на  ? частину житлового будинку  АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м,  яка належала батьку ОСОБА_7, який помер у 1995 році, на підставі дублікату НОМЕР_2 свідоцтва про право на спадщину реєстровий №4327 від 15.12.1984 року, виданий Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у Павлоградському МБТІ.

Визнати за ОСОБА_4 право власності  по праву спадкування за законом на  ? частину житлового будинку  АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м,  яка належала батьку ОСОБА_7, який помер у 1995 році, на підставі дублікату НОМЕР_2 свідоцтва про право на спадщину реєстровий №4327 від 15.12.1984 року, виданий Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у Павлоградському МБТІ.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на літню кухню літ.Б, 1997 року побудови, площею 20,20 кв.м. по праву спадкування.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 01 березня 2010 року будинку АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  та  ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на будинок АДРЕСА_1 загальною площею 57,9 кв.м. з господарськими спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 710 кв.м, який належав ? частина ОСОБА_2,  на підставі Свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_1 від 31.03.2009 року, виданого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, та ? частина ОСОБА_3 та  ?  частина ОСОБА_4, як фактичним спадкоємцям ОСОБА_3 померлого 1995 року, якому ? частина будинку належала на підставі дублікату НОМЕР_2 свідоцтва про право на спадщину реєстровий №4327 від 15.12.1984 року, виданого Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга  подається у строк,встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        СУДДЯ:                                                                                                        /Г.М.Бондарьова/