Справа № 2 – 1410\2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Петушкова С. А. ,
при секретарі – Безкоровайній А. І. ,
з участю представника відповідача – Безлюдько В. І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Олександрійської міської ради про визнання факту постійного проживання, та визнання права на приватизацію, -
УСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати за нею факт постійного проживання в квартирі № НОМЕР_1 гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з 15 червня 2004 року, та визнати за нею право на приватизацію квартири № НОМЕР_2 вказаного гуртожитку.
Свої вимоги мотивує наступним.
Позивач згідно Договору про сумісну діяльність від 14.11.2003 року, за умовами якого, ТЕЦ 1-2 ДХК «Олександріявугілля» передало актом приймання-передачі у користування житлову площу квартири № НОМЕР_2 в гуртожитку та згідно з яким він повинен був виконувати роботи з реконструкції (за власні кошти) приміщення квартири № НОМЕР_2 та завершенню реконструкції під’їзду та мереж будинку гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, а саме: капітального ремонту покрівлі над першим під’їздом, завершенню відновлювальних санітарно–технічних робіт внутрішніх та зовнішніх водо-каналізаційних мереж (встановленню підкачуючого насосу (за відсутністю води з третього по п’ятий поверх), вентиляції, проведені роботи по розподілу електромереж, виготовленню проекту на електропостачання квартир, для передачі обліку, відновлення тепломереж, виготовлення технічного паспорту на приміщення під’їзду, який підлягає реконструкції. За цей час всі вищеназвані роботи проведені, постійно утримуються в належному стані (за власні кошти мешканців) приміщення під’їзду, мережі будинку та прибудинкова територія. Крім того, з метою забезпечення умов проживання та перебування в даній квартирі, вона сплачувала за надані житлово-комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, електропостачання та централізованого теплопостачання, утримання будинку та при будинкової території).
Відмітка органу реєстрації в її паспорті про проживання за вказаною адресою не ставилась, так як зазначений під’їзд гуртожитку не був зданий в експлуатацію та не був переданий до комунальної власності міста.
Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.
Судом встановлено наступне.
Згідно Договору про сумісну діяльність від 14.11.2003 року, ТЕЦ 1-2 ДХК «Олександріявугілля» передало актом приймання-передачі у користування позивачеві житлову площу квартири № НОМЕР_2 в гуртожитку та згідно з яким вона повинна виконувати роботи з реконструкції (за власні кошти) приміщення квартири № НОМЕР_2 та завершенню реконструкції під’їзду та мереж будинку гуртожитку за адресою АДРЕСА_1. За цей час всі вищеназвані роботи проведені, постійно утримуються в належному стані (за власні кошти мешканців) приміщення під’їзду, мережі будинку та прибудинкова територія. Крім того, з метою забезпечення умов проживання та перебування в даній квартирі, вона сплачувала за надані житлово-комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, електропостачання та централізованого теплопостачання, утримання будинку та при будинкової території).
Відмітка органу реєстрації в її паспорті про проживання за вказаною адресою не ставилась, так як зазначений під’їзд гуртожитку не був зданий в експлуатацію та не був переданий до комунальної власності міста.
Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ч.1 ст. 29 ЦКУ). Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем проживання особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, вище викладене підтверджує факт постійного проживання позивача в квартирі № НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_1, її добросовісного користування та утримання в належному санітарно-гігієнічному, протипожежному, технологічному та інженерному стані.
Рішенням Олександрійської міської ради від 30.06.2006 року № 80 передбачено, що гуртожиток по АДРЕСА_1 передається в комунальну власність територіальної громади міста Олександрії.
Рішенням Олександрійської міської ради від 31 липня 2009 року № 1142 внесено зміни до рішення міської ради від 30.06.2006 р. № 80 та викладено його в новій редакції: „Передати безоплатно на баланс управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування міської ради гуртожиток Олександрійського професійно-технічного училища № 33, за адресою АДРЕСА_1 з послідуючим створенням мешканцями, які в даний час проживають у гуртожитку, об’єднання співвласників гуртожитку та прийняти рішення про проведення реконструкції за рахунок створення кооперативу у частині будинку, яка підлягає реконструкції”.
Ч. 5 ст. 7 ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» передбачає, що передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (ч. 6 ст. 7 Закону).
Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 20.08.2009 року № 551 затверджено акт прийому-передачі на баланс управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради гуртожиток по АДРЕСА_1.
Таким чином, право комунальної власності на гуртожиток Олександрійського професійно-технічного училища № 33, за адресою: АДРЕСА_1 в Олександрійської міської ради, виникло з моменту прийняття вище зазначеного рішення виконавчого комітету.
Ст. 65 ЖК передбачено, що наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію кімнат у гуртожитку державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих гуртожитках. При цьому, довідкою філії ВАТ «Ощадбанк» № 3070 м. Олександрії підтверджується те, що позивачем не використано приватизаційні папери – житлові чеки на приватизацію займаного житлового приміщення в гуртожитку по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати (кількох кімнат, жилих блоків, секцій).
Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
З підстав, передбачених ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», позивач звернулася з листом до Олександрійської міської ради, в якому просила укласти договір найму житлового приміщення в порядку, передбаченому ст. 61 ЖК, з метою реалізації свого права на приватизацію квартири в даному гуртожитку. Виконавчий комітет відмовив в укладанні договору найму житлового приміщення з тих підстав, що ордер може бути видано лише на вільне житле приміщення. А в свою чергу, договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення. Крім того, було зроблено висновок про те, що на даний час в виконавчого комітету Олександрійської міської ради відсутні правові підстави для видачі йому та укладання договору найму жилого приміщення.
Позивач з 14.11.2003 року постійно проживає в квартирі № НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_1, добросовісно нею користується та належно її утримує. Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами та міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року № 20, вимоги про право наймача в будинку державного чи громадського житлового фонду та членів його сім'ї придбати у власність відповідну квартиру (будинок) шляхом її (його) викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України, розглядаються судами в позовному провадженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ч. ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ч.1 ст. 29 ЦК, ст. 7 ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», Законом України Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», ст. ст. 5, 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», Ст. 65 ЖК ст. 4 ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 в квартирі № НОМЕР_1 гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з 14 листопада 2003 року;
визнати за ОСОБА_2 право на приватизацію квартири № НОМЕР_1 гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду, або апеляційна скарга на нього, може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом п,яти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: