справа   № 2-487/10

РІШЕННЯ

Іменем   України

12 березня  2010 року                                

Андрушівський  районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Брагіна В.І.

при секретарі - Лавренчук Л.М.

з участю: позивача – ОСОБА_1,представника відповідача – Лозовського В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир» про визнання договору оренди нежилого приміщення дійсним та зобов’язання виконання умов договору,-

встановив:

     Позивач звернувся до суду з позовом,в якому зазначив,що 21 серпня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди нежилого приміщення – будівлі їдальні,яке належить відповідачу та розташоване в АДРЕСА_1.Згідно п.5.1. договору вона повинна була щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 2500 грн.також п.6.2 договору було передбачено проведення нею ремонту приміщення,у зв’язку з тим,що останнє перебувало у ветхому стані,за умови зарахування витрачених коштів в рахунок орендної плати.В серпні 2009 року по листопад 2009 року нею був проведений ремонт їдальні,на що було витрачено 300000 грн.30 листопада 2009 року вона звернулася до відповідача з заявою про зарахування витрачених коштів в рахунок орендної плати та 10 грудня 2009 року отримала відповідь,якою в задоволенні її вимог було відмовлено,посилаючись на те,що договір укладений директором ТОВ «Яромир» без згоди на це всіх засновників підприємства.Вважає дії відповідача неправомірними, т.я. згідно статуту ТОВ «Яромир» директор наділений правом укладати зазначені угоди без узгодження з засновниками товариства.Просила визнати укладений між нею та відповідачем договір оренди дійсним та зобов’язати відповідача зарахувати понесені нею витрати по ремонту приміщення їдальні в рахунок орендної плати.

      Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі,обґрунтувавши їх наведеними в позовній заяві обставинами.

      Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав,зазначив,що дійсно зазначене приміщення їдальні належить товариству «Яромир»  та дійсно між товариством та позивачем був укладений договір оренди на зазначених позивачем умовах.Позивач дійсно провела ремонт приміщення їдальні,витративши на це 300000 грн.Але вважає,що зазначений договір є недійсним,т.я. згідно п.8.9 Статуту директор мав узгодити укладання цього договору з засновниками,тому вирішення питання щодо дійсності має написати заяву на збори засновників,в противному випадку позивачу буде відшкодована вартість проведеного нею ремонту.

      Суд,заслухавши сторони,дослідивши матеріали справи, встановив: 21 серпня 2008 року між сторонами був укладений договір оренди нежилого приміщення – будівлі їдальні,яке належить відповідачу та розташоване в АДРЕСА_1.Належність вищевказаного майна відповідачу згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 18785441 від 13.05.2008 року. Від імені ТОВ «Яромир» договір підписаний директором Пасічник О.А. Згідно п.5.1. договору позивач повинна була щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 2500 грн. П.7.2 договору передбачено,що орендар зобов’язаний здійснити  ремонт приміщення в рахунок орендної плати.Згідно акту прийому-передачі майна від 21 серпня 2009 року позивач отримала в фактичне користування нежиле приміщення – будівлю їдальні,розташовану в АДРЕСА_1.До акту прийому-передачі сторонами був складений акт обстеження зазначеного приміщення.В серпні 2009 року по листопад 2009 року позивачем був проведений ремонт їдальні,на що було витрачено 300000 грн.,що підтверджується складеним сторонами актом від 15 листопада 2009 року. 30 листопада 2009 року позивач звернулася до відповідача з заявою про зарахування витрачених коштів в рахунок орендної плати та 10 грудня 2009 року отримала відповідь,якою в задоволенні її вимог було відмовлено, посилаючись на те,що договір укладений директором ТОВ «Яромир» без згоди на це всіх засновників підприємства.

      Зазначені обставини визнанні відповідачем, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

      Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.202,203,204,205,207,208,209,215,220,526,626, 629,628,638,651,793,794 ЦК України.

      При вирішенні спору суд виходить з того,що згідно ст.204 ЦК України правочін є правомірним,якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

      Згідно ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне виконання договору,але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення,суд може визнати такий договір дійсним.

      Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

      Згідно ч.2 ст.793 ЦК України  договір найму будівлі строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

      При вирішенні спору суд виходить з того,що сторонами в письмовій формі були досягнуті всі істотні умови договору,що підтверджується письмовими доказами – договором оренди 21 серпня 2008 року,відбулося повне виконання договору – орендоване майно фактично було передано в користування позивачу,а відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору і виконання умов договору – зарахування в рахунок орендної плати вартості проведеного ремонту.Зазначені обставини відповідач не заперечує та зустрічних позовних вимог про визнання договору оренди недійсним не заявив. Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає укладений між сторонами договір оренди нежилого приміщення дійсним та зобов’язує відповідача зарахувати проведені позивачем витрати по ремонту приміщення в рахунок орендної плати.  

      Задовольняючи позов суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати при подачі позову, пов’язані з оплатою судового збору та ІТЗ в сумі 1820 грн.

      Керуючись ст.ст.202,203,204,205,207,208,209,215,220,526, 626,629,628,638,651,793,794 ЦК України,ст.ст.10,11,60,209,212, 214,215 ЦПК України,суд,-

вирішив:

      Позов задовольнити.

      Визнати договір оренди нежилого приміщення – будівлі їдальні,розташоване в АДРЕСА_1. укладений 21 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Яромир» - дійсним.

      Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Яромир» зарахувати понесені ОСОБА_1 витрати по ремонту будівлі їдальні,розташованої в АДРЕСА_1. в сумі 300000 грн. в рахунок орендної плати.

      Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Яромир» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1820 грн.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :