Справа №2-а-191/10

                                П О С Т А Н О В А

                                І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

22 квітня  2010 року                                Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суддя: Юзьвяк Б.Г.,

при секретарі судового засідання: Свирида М.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області    про визнання нечинною постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування,  

                                                  В С Т А Н О В И В :

    Позивач посилається на те, що 01 листопада 2009 року відповідачем було винесено постанову, на підставі якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху.

    Позивач вважає цю постанову незаконною зі слідуючих підстав. З описової частини постанови вбачається, що позивач 01.11.2009 року, біля 14 години 25 хвилин керуючи автомобілем по вул.Київська в м.Рівне, перевищив швидкість руху і таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач не виключає, що в цей період його зупиняли працівники ДАІ і хотіли переконатися, чи не перевищив він швидкості руху. Але позивач спростував це в усній розмові з працівником ДАІ, довівши, що його обігнав інший автомобіль, який перед ним повернув наліво і  прилад виміру швидкості показав швидкість вказаного автомобіля. Після такої розмови протокол про адміністративне правопорушення не складався і постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилась, а позивача було відпущено. Але 15 січня 2010 року позивач був викликаний у відділ державної виконавчої служби для сплати штрафу, де побачив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості зі стягнення штрафу в розмірі 330 гривень.

    Позивач зазначає, що постанова не відповідає вимогам закону. Так прилад, за допомогою якого проводився нагляд за дорожнім рухом не є автоматичним засобом фіксації, оскільки він знаходився в співробітника ДАІ, керується безпосередньо ним. Між тим ст.14-1 КУпАП передбачає що для її застосування необхідно щоб фіксація велася засобами фото, кіно або відео зйомки що працюють в автоматичному режимі. Відповідно до вимог КУпАП, та Закону України «Про дорожній рух», повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення і копія його вручена особі, що притягується до адміністративної відповідальності, що теж не було зроблено. З викладених підстав позивач просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того доповнив, що 01.11.2009 року, коли він їхав по вул..Київська в м.Рівне його дійсно зупинили працівники ДАЇ з претензією, що він перевищив швидкість в населеному пункті. Але коли він рухався зі швидкість біля 50 км. на годину, його метрів за 200 він місця де перебували працівники міліції, обігнав джип, що рухався зі швидкістю кілометрів 90 на годину. Це водій, побачивши напевно працівників міліції різко повернув у вулицю наліво і поїхав далі. При зупинці позивач пояснив працівникам міліції, які йому показали на приладі «Візир» швидкість 86 км. на год., що це зафіксовано швидкість джипа, який його обігнав тільки-що. Працівники ДАІ подивились його посвідчення і посміявшись, відпустили. Ніякого протоколу, чи постанови не складали, йому не вручали і ніяких документів підписувати не давали. А через місяця півтора, він у виконавчій службі, куди був викликаний побачив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

    Відповідач до суду не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час розгляду справи.

За змістом ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, та

                    2                                                                                         в межах повноважень, що передбачені Конституцією, та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до змісту ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти

позову.    

    Ніяких доказів того, що  позивач порушив режим швидкості рухаючись  по вул..Київська в м.Рівне,  відповідачем не наведено.

    Обрунтованими є і доводи позивача щодо порушення порядку оформлення документів по справі про адміністративне правопорушення.

    Так за змістом ч.6 ст.258 КУпАП у разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

    В цьому випадку в постанові немає відомостей, що правопорушення зафіксовано працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами. Прилад «Візир», що знаходиться в розпорядженні працівника ДАІ і вмикається ним, не може вважатись працюючим в автоматичному режимі.  А отже працівник ДАІ повинен був зупинити водія, та відповідно до вимог КУпАП скласти протокол, і навести докази вини у скоєнні правопорушення.

За наведених обставин не наведено доказів наявності правопорушення зі сторони позивача, а отже у відповідача не було підстав для складення постанови про адміністративне правопорушення без складення протоколу.

    А оскільки немає доказів перевищення швидкості позивачем  відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в діях ОСОБА_1. відсутній склад правопорушення, а провадження у справі підлягає закриттю.

    Строк для оскарження також підлягає поновленню, оскільки в постанові по справі про адміністративне правопорушення немає ніяких даних про вручення  її позивачу з його підписом..

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

                             П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області    про визнання нечинною постанови по справі про адміністративне правопорушення та її скасування,  

    Поновити позивачу строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 01.11.2009 року.

    Скасувати  постанову ВК№0458246    від 01.11.2009 року   про накладення на  ОСОБА_1 штрафу в розмірі 330 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

    Провадження у  справі про адміністративне правопорушення  закрити.    

    Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд  з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги.

    Постанова також може бути оскаржена і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення постанови.

    У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, постанова  набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, постанова  набирає законної сили.

    В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції.  

                                                                              Суддя : підпис

                                       Вірно суддя: