Справа № 2-а-2
2010 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року Городищенський районний суд
Черкаської області
в складі :
судді Подороги Л. В.
при секретарях Крицькій Л. І., Сидоренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Городище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та перерахунок пенсії , -
ВСТАНОВИВ:
07 серпня 2009 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду в Городищенському районі про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що вона постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та, згідно посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 16.10.2007 року, їй присвоєно І категорію, інваліда ІІІ групи від захворювання, яке пов’язано з проживанням у зараженій зоні. У зв’язку з цим, їй була призначена пенсія, як інваліду ІІІ групи. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи призначена пенсія, не може бути нижчою, ніж 6 мінімальних пенсій за віком. Законами України «Про Державний бюджет на відповідний рік», мінімальний розмір пенсії за віком встановлений у розмірі: з 01.04.2007 року - 387 грн. 00 коп., з 01.01.2008 року - 470 грн. 00 коп., з 01.04.2008 року - 481 грн. 00 коп., з 31.06.2008 року - 482 грн. 00 коп., з 01.09.2008 року - 493 грн. 00 коп.. Постановою Кабінету Міністрів України №523 від 30.05.1997 року «Про затвердження нового порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», був закріплений порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пунктом 4 даного порядку визначено, що в усіх випадках, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - шести мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на пенсію у повному розмірі мають громадяни, віднесенні до 1,2,3,4 категорій, за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років. Стаж роботи позивача складає 15 років 2 місяці 26 днів. З огляду на вказане, ОСОБА_1, просить зробити перерахунок призначеної їй пенсії з 16.10.2007 року, відповідно до чинного законодавства, у розмірі передбаченому Постановою КМУ «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» №523 від 30.05.1997 року; виплатити їй розмір не донарахованої пенсії з 16.10.2007 року по 07.08.2009 року; робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком.
У ході розгляду справи, позивач змінила свої позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ, передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Однак, лише у червні 2009 року, позивачу стало відомо, що державну та додаткову пенсію, вона отримує у значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 вказаного Закону. Відповідно до ст. 54 Закону №796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІІ групі інвалідності, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно ст.50 цього ж Закону, особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 року №1058-ІV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. За змістом абзацу 3 ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму. Ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-ХІV дано визначення прожитковому мінімуму - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Стаття 2 визначає, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та Законів України. Стаття 4 Закону, передбачає, що прожитковий мінімум, щороку затверджується Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет на відповідний рік. Отже, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначених згідно Закону №796-ХІІ. Згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VІ, прожитковий мінімум на одну особу, у розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі: з 01.01.2008 року - 470 грн. 00 коп., з 01.04.2008 року - 481 грн. 00 коп., з 01.07.2008 року - 482 грн. 00 коп., з 01.10.2008 року - 498 грн. 00 коп.. Згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», прожитковий мінімум на одну особу та тих, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірі, що діяли у грудні 2008 року - 498 грн. 00 коп.. Положення п.28, розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», було внесено зміни до ст. ст. 50, 54 Закону: особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІІ групи, у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; в усіх випадках, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220% прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності - 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 150% прожиткового мінімуму, для осіб як втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності - 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, зазначені положення визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, з дня ухвалення даного рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, при розгляді ними позовів. У зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України №796-ХІІ, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Позивач вважає, що Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі порушило її права на належний соціальний захист, передбачений ст. ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ, у зв’язку з чим, дії відповідача щодо призначення їй державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, підвищення до пенсії як особі, віднесеній до І категорії ІІІ групи інвалідності, у розмірах, що є нижчими, ніж це передбачено відповідними законодавчими актами, слід визнати неправомірними. Внаслідок неправомірних дій відповідача, у період з 01.08.2008 року по 01.01.2010 року, ОСОБА_1 нанесена матеріальна шкода у розмірі 39190 грн. 32 коп., у зв’язку з чим позивач просить зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі, здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням, відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ за період з 01.08.2008 року по 01.01.2010 року та провести відповідні виплати.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінені позовні вимоги своєї довірительки підтримали у повному обсязі, просять їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду в Городищенському районі - позов не визнала та просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Городищенському районі та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, отриманої від захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС. Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалідів ІІІ групи, не може бути нижчою шести мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. 50, цього ж Закону, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІ групи, призначається у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Визначення мінімального розміру пенсії за віком, надане у ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Частиною 1 статті 28 вказаного закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, визначених законом. При цьому, ч. 3 даної статті встановлено, що визначений таким чином мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Для узгодження даного питання, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: для інвалідів ІІІ групи, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році, розмір пенсії не може бути нижчим, ніж 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткову пенсію встановлено у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Після винесення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, про визнання неконституційним пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прийнятті постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року №530 та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654, розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році, з 01.07.2008 року, не може бути нижчим 600 грн. 00 коп. З огляду на вказане, розмір пенсії позивача, по ІІІ групі інвалідності, з 01.10.2009 року складає 674 грн. 70 коп., з яких 600 грн. 00 коп. - основний розмір пенсії, а 74 грн. 70 коп. - додаткова пенсія інвалідам ІІІ групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд, враховуючи позиції сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний адміністративний позов обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає до задоволення в повному обсязі зі слідуючих причин.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом третьої групи, від захворювання, яке пов’язане з проживанням у зараженій після аварії на Чорнобильській АЕС зоні, віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ, передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюється у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 даного Закону, наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
За правилами ст. 50 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991р., особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, по третій групі інвалідності у розмірах 50% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. №523 і, дані положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 54 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991р., а у пункті 2 Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», де зазначено розмір суми, з якої проводиться розрахунок пенсій, установлено всупереч положенням зазначеної статті Закону, причому ця сума не відповідає розмірам мінімальної пенсії за віком.
При визначені розрахунку державної пенсії, передбаченої ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991р., застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст. 28 ЗУ № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.
Згідно до вимог Конституції України (ч.2 ст.19), органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пенсійний Фонд України діє на підставі положення «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001 і, є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п. п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пункт 4.2 вищенаведеного Положення, передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
У своїй роботі, Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, щодо призначення пенсії за ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керується Постановами Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008р. № 530 та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008р. № 654.
З огляду на вищевикладене, відповідач, здійснивши позивачу нарахування та виплату пенсії по третій групі інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був діяти, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, тобто за нормами ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991р., ЗУ № 1058-ІУ від 09.07.2003р., ЗУ № 1646-УІ від 20.10.2009р. і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення цього, відповідач таких нарахувань не проводив, допустивши звуження конституційних прав позивача, що є неправомірним.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005р. (№8рп/2005); Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за №796-ХІІ; ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ; Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997р. №523 «Про порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-УІ, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за № 8-2 та ст., ст. 6, 7, 8, 9, 10, ч.2 ст. 11, ст. 11, 12, 17, 71, 159, 160, 161, 163, 185, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, щодо призначення ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, підвищення до пенсії як особі, віднесеній до І категорії ІІІ групи інвалідності, у розмірі, що є нижчими, ніж встановлені Законом.
Управлінню пенсійного фонду України в Городищенському районі, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ, із змінами та доповненнями, з 07.08.2008 року та провести відповідні виплати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Городищенський районний суд, шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і, поданням після цього протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: Л.В. Подорога