Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 квітня  2010 року                                               Справа № 2-527/10

            Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

            головуючого судді                                Шаповала Г.І.

            при секретарі                                           Кудіній Н.І.

                      з участю: представника позивача         ОСОБА_1

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області,  до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

    24.03.2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що     12.07.2005 року між КП ВО ЖКГ м. Вільногірська та ОСОБА_2, який   мешкає в  квартирі АДРЕСА_1. Комсомолу,  в м. Вільногірську, було укладено договір найму житлового приміщення.      

    01.08.2009 року було створено нове комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, яке є виконавцем житлово-комунальних послуг. Для укладення договору про надання послуг до КП «Жилсервіс»  відповідач не звернувся.

    Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. У роз’ясненні Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року вказано, що послуги з  утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов’язані оплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

    Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

    Відповідач не здійснював оплату, в результаті чого виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.03.2010 року складає загальну суму 520.54 грн., що виникла внаслідок несплати за утримання будинку та прибудинкової території. Сума заборгованості з оплати за утримання будинків та прибудинкових територій визначається згідно тарифів, затверджених рішенням Вільногірської міської ради, та встановлюється пропорційно розміру площі квартири., що перебуває у наймі чи у приватній  власності.

    На підставі викладеного та  ст.ст. 64,67,68 ЖК України, ст. 629 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,  ЗУ «Про питну воду і питне водопостачання», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572,  ст.ст. 118-120 ЦПК України, позивач прохає стягнути  на його користь з відповідача  заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 520 грн. 54 коп. та судові витрати – 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    В  судовому засіданні представник позивача  підтримала позов в повному обсязі та додатково пояснила, що відповідач на час розгляду справи не приступив до погашення заборгованості.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, але сам був повідомлений про місце, дату  і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. З врахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідачів, суд на підставі ст.ст.169, 224  ЦПК України на місці ухвалив –  розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідача,  який не з’явився в судове засідання  без поважних причин.

    Згідно довідки КП «Жилсервіс»  № 485 від 24.02.2010 року, відповідач зареєстрований за місцем проживання вАДРЕСА_1.

    Згідно витягу з особового рахунку № 03069005, відкритого на ім’я ОСОБА_2,  станом на 01.03.10 року є заборгованість в сумі 520.54  грн. за утримання будинку та прибудинкової території.

    Згідно копії Типового договору  найму житлового приміщення в будинках місцевих Рад, державних підприємств та установ, кооперативних і громадських організацій від 12.07.2005 року, та акту здачі – прийомки квартири,  у користування відповідачу та членам його сім'ї надано  квартиру АДРЕСА_1. Комсомолу у м. Вільногірську,  а відповідач  зобов'язався   здійснювати оплату   за надані комунальні  послуги та плату за користування житлом   в установлені строки.

    Згідно рішення Вільногірської міської ради сесії п’ятого скликання № 1497-86/V від 28.12.2009 року, позивач звільнений від сплати судового збору  за подачу позовних заяв про стягнення заборгованості.

      Згідно платіжного доручення № 382 від 18.03.2010 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

    Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із  факту спричинення майнової шкоди внаслідок  користування платними  послугами без достатньої правової підстави.

    Відповідно до цих правовідносин, пояснень представника позивача, та внаслідок  дослідження в судовому засіданні  всіх  представлених доказів і оцінки їх в сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає  задоволенню в повному обсязі.

    Суд приходить до висновків, що відповідач, без укладення письмового договору з позивачем  про  надання йому платних  комунальних послуг, в тому числі, з утримання будинку та прибудинкової території, безпідставно користувався даними послугами за місцем свого мешкання, при цьому не оплачували їх, відповідно до встановлених тарифів,  чим завдав позивачу шкоди.  

    Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

      Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України,  майнова шкода, завдана  фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,  якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Згідно ст.1212 ЦК України:   ч.1 - Особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. ч.2 Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події. ч.3 - Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином;   2) витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;  4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

    Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

    Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

    Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи,  суд приходить до висновку про задоволення позову  в повному обсязі та   про стягнення з відповідача на користь позивача понесених  судових витрат  в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в сумі 30.00 грн.,  та про стягнення на користь держави  судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн.,  згідно ст. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3,212-215,218,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов   задовольнити в повному обсязі.

Стягнути   з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,   що мешкає за  адресою: АДРЕСА_1,  (інші дані відсутні) -   на  користь  Комунального підприємства "Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області,  юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок  № 26002060243574 ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 36489096  – 550 грн. 54 коп. (п’ятсот п’ятдесят гривень 54 копійки) , із яких:  520.54 грн. -  відшкодування оплати житлово-комунальних послуг,  30.00 грн. - в рахунок відшкодування  оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) – 51.00 грн.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився  в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

    Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

    Копію рішення протягом п’яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення  відповідачу.

    Головуючий суддя                                           Шаповал Г.І.