Справа № 2-3895/09

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

07 серпня 2009 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Севідовій Л.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Дуни І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Добробут Полтавщини» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та збитків за накладені банком штрафні санкції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача - до кредитної спілки «Добробут Полтавщини» про стягнення заборгованості з нарахованої але не виплаченої заробітної плати за період часу з 13 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року у сумі 6618 гривень 82 копійки, стягнення компенсації за щорічну невикористану відпустку у сумі 1163 гривні 10 копійок, стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати у сумі 1628 гривень 34 копійки, збитків з урахуванням індексу інфляції за час невиплати заробітної плати у сумі 479 гривень 16 копійок, а також збитків у вигляді пені та подвоєних відсотків, нарахованих по кредитній картці комерційного банку «Надра Банк» у сумі 108 гривень 63 копійки. У подальшому свої позовні вимоги змінила, прохаючи суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки заробітної плати за період часу з 09 квітня 2009 року по 01 липня 2009 року у сумі 4497 гривень 32 копійки (а.с. 16). Далі також збільшила свої позовні вимоги, прохаючи суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки заробітної плати за період часу з 02 липня 2009 року по 31 липня 2009 року у сумі 1705 гривень 88 копійок (а.с. 27).

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами. Вона працювала у кредитній спілці «Добробут Полтавщини» з 15 квітня 2008 року по 12 березня 2009 року. Звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін. На день її звільнення відповідачем нарахована але не виплачена їй заробітна плата за період часу з 13 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року у сумі 6618 гривень 82 копійки. Також при звільненні їй не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 15 днів, що становить 1163 гривні 10 копійок. Відмову виплатити їй усі кошти, які слід було виплатити на день звільнення з роботи, відповідач обґрунтував відсутністю грошових коштів.

Дії відповідача є незаконними, так як згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КзПП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства чи установи, проводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, звільненому ним працівникові усіх сум, які повинні бути йому виплачені на день його звільнення, згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КзПП України, роботодавець повинен виплатити цьому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно з ч. 5 ст. 95 КзПП України, також передбачено виплату з урахуванням індексації. Рівень (індекс) інфляції - це показник середнього рівня зміни цін на товари та послуги відносно базисного періоду, який має вираз у відсотках. Згідно зі зробленими нею підрахунками, за період часу з 13 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року сума заборгованості за невиплачену заробітну плату, з урахуванням індексу інфляції, становить 479 гривень 16 копійок.

Крім того вона має кредитну картку комерційного банку «Надра Банк», на яку повинна класти щомісяця грошові кошти у розмірі 6,24 % від суми заборгованості. З причини неотримання нею заробітної плати, не може третій місяць поспіль погасити перед банком свою заборгованість, внаслідок чого повинна сплатити банкові пеню та подвоєні відсотки за прострочення заборгованості у сумі 108 гривень 63 копійки. Так як заборгованість перед банком склалася не з її вини, прохала стягнути ці кошти з відповідача.

У судовому засіданні позивач позов підтримала. Прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що працюючи у спілці взнала, що головний бухгалтер спілки використала отримані спілкою, як прибуток грошові кошти, не на погашення заборгованості із заробітної плати, а на оплату комунальних послуг і оренди. Вважаючи, що бухгалтер діє незаконно, висказала це їй та керівникові. Після цього вона стала небажаною персоною у спілці, була змушена звільнитися з роботи. Внаслідок цього їй і не виплатили заробітну плату, та компенсацію за невикористану відпустку на день її звільнення, а також відмовляли у цих виплатах на її неодноразові усні звернення. Пропонували підписати кредитні документи на кабальних умовах, в обмін на виплату заборгованості із заробітної плати. Вже після подання позову, враховуючи те, що справу призначено до розгляду на липень 2009 року, бажаючи пришвидшити отримання заборгованості тільки за невиплачену зарплату, вона звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати за період часу з 14 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року у сумі 6518 гривень 82 копійки. Цю заяву задоволено і 08 травня 2009 року Октябрським районним судом м. Полтави видано судовий наказ про стягнення зі спілки коштів на зазначену суму. Однак і по цей день грошей від спілки вона не отримала.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі. Пояснив, що дійсно у період часу з 13 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року позивач працювала у кредитній спілці юристом. Однак і під час її роботи, і при її звільненні, грошові кошти їй не виплачено не внаслідок якихось напружених міжособистих стосунків, а у зв’язку із відсутністю у спілки грошей, що є наслідком незадовільного здійснення господарської діяльності спілки її колишньою адміністрацією. Дійсно, після звільнення позивач приходила у спілку, де їй пропонували виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку, але вона відмовлялася отримати ці гроші з невідомих йому причин. Крім того, на даний час є судовий наказ, виданий Октябрським районним судом м. Полтави, яким з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість із невиплаченої їй заробітної плати у сумі 6518 гривень 82 копійки, копію якого надав суду. З цих підстав прохав справу провадженням закрити.

Заслухавши сторони та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований та підтверджений, підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що згідно з наказом голови правління кредитної спілки «Добробут Полтавщини» № 7-к від 15 квітня 2008 року, ОСОБА_1 прийнято у спілку юрисконсультом (а.с. 5). Відповідно до наказу в.о. голови правління цієї спілки № 7-к від 12 березня 2009 року, ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КзПП України, за згодою сторін, з виплатою компенсації за 15 днів невикористаної щорічної відпустки (а.с. 6). Згідно із довідкою кредитної спілки «Добробут Полтавщини» від 26 березня 2009 року за № Ю8, середній денний заробіток ОСОБА_1 за час роботи у спілці становить 77 гривень 54 копійки (а.с. 8). Відповідно до наданих суду копії особистої картки ОСОБА_1 та копій наказів кредитної спілки «Добробут Полтавщини» № 34-к від 03 жовтня 2008 року, № 37-к від 30 грудня 2008 року та № 5-к від 03 березня 2009 року, за час роботи у спілці позивач використала сім днів щорічної тарифної відпустки (а.с. 34-37). Згідно із копією звіту про операції на картковому рахунку ОСОБА_1 за період часу з 01 жовтня 2008 року по 08 квітня 2009 року по кредитній картці «Надра Банку», 29 січня 2009 року їй нараховано пеню за прострочені відсотки за кредитом у сумі 24 гривні 54 копійки; 26 лютого 2009 року - 34 гривні 02 копійки; 30 березня 2009 року - 50 гривень 07 копійок, (а.с. 12). Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості, сума компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати становить 7598 гривень 92 копійки, компенсація заборгованості за час затримки заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за період часу з 13 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року становить 1003 гривні 80 копійок (а.с. 38-39).

Згідно із вимогами п.п. 5,8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КзПП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу. Нормою ч. 1 ст. 83 КзПП України встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Згідно із вимогами ч. 5 ст. 95 КзПП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунки. Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку. Згідно із вимогами ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

З наведених норм чинного цивільного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач має право на отримання невиплаченої їй заробітної плати на день свого звільнення та стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції. З вини відповідача - кредитної спілки «Добробут Полтавщини» вона не отримала свою заробітну плату за період часу з 14 листопада 2008 року по 12 березня 2009 року, у сумі 6518 гривень 82 копійки. її право на отримання нарахованої але не отриманої заробітної плати поновлено Октбрьским районним судом м. Полтави шляхом видачі судового наказу на цю суму. Сторони не надали суду доказів, що цей судовий наказ за заявою кредитної спілки скасовано, і так як наказ набрав законної сили, позовні вимоги про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають. Також позивач має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, які прохає стягнути з відповідача. Згідно з наданими суду позивачем розрахунками, не оспореними представником відповідача, розмір її середнього заробітку за час затримки заробітної плати становить 7598 гривень 92 копійки; розмір суми інфляції за час затримки їй заробітної плати становить 1003 гривні 80 копійок; розмір компенсації за невикористану відпустку становить 1163 гривні 10 копійок. Право позивача на отримання заробітної плати у встановлені законом строки, на компенсацію збитків за час невиплаченою заробітної плати з урахуванням індексу інфляції, компенсації за затримку з виплати заробітної плати та за невикористану відпустку, порушено відповідачем, а тому підлягає захисту. З цих підстав суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача у частині стягнення на її користь збитків за час заборгованості з виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції, так як це право не захищено судовим наказом, середнього заробітку за час затримки виплати їй заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача збитків у вигляді пені та подвоєних відсотків, нарахованих по кредитній картці комерційного банку «Надра Банк» у сумі 108 гривень 63 копійки, виходячи з того, що предметом спору по даній справі є трудові правовідносини, а не кредитні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47,83,95,115-117 КЗпП України, ст. ст. 15,30,61,62,75,88,208,212-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із кредитної спілки «Добробут Полтавщини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 7598 гривень 92 копійки, збитки за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у сумі 1003 гривні 80 копійок, компенсації за невикористану щорічну відпустку у сумі 1163 гривні 10 копійок, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 9765 гривень 82 копійки.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовити.

Стягнути із кредитної спілки «Добробут Полтавщини» судовий збір у сумі 97 гривень 65 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень на користь Держави.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів 30 дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів 30 дня подачі заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів 30 дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.