Справа №2-а-732/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

07 серпня 2009 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Севідовій Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у квітні 2009 року звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача - управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави у якому прохала визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за період часу за 2006-2008 роки у сумі 4471 гривня 20 копійок.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що на підставі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус "Дитини війни". Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", їй, як особі, що має статус "Дитини війни", з 01 січня 2006 року повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, п.17 ст. 77 та ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Право на отримання такої допомоги у 2008 році у повному обсязі, обмежено п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за № 6-рп/2007 положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) а тому вони втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 було визнано наступне: «...законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію та скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони». Згідно з вимогами ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні гарантії, встановлені особам, що мають статус «Дітей війни», встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Таким чином, вважає, що відмова управління Пенсійного Фонду України Октябрського району у м. Полтаві у здійсненні перерахунку та виплаті соціальної державної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України. Згідно із нормою Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили непрацездатність складав - з 1 січня 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. Відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили непрацездатність складає - з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно із нормою Закону України «Про державний бюджет на 2008 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили непрацездатність, з 01 січня складає 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривню, з 01 липня -482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.

Згідно із зробленими нею розрахунками, недоплачена їй щомісячна державна соціальна допомога до пенсії за період часу за 2006-2008 роки складає 4471 гривню 00 копійок.

У судове засідання позивач не з’явилася, одночасно з позовом надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, у якій свої позовні вимоги підтримала (а.с. 3).

Представник відповідача також не з’явився у судове засідання, звернувся до суду із письмовою заявою з проханням розглянути справу за його відсутності, заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, прохав суд застосувати норму ч. 2 ст. 99 КАС України (а.с. 10-15).

З’ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус "Дитини війни" (а.с. 6). Згідно із вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нормою якої встановлено, що особам, які мають статус "Дітей війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме - на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки, суд вважає частково обґрунтованими, виходячи з наступного. Так, відповідно до вимог п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3, розділу 3 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4,6-22,24-100 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Це рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначеного Закону, що визнаний неконституційним. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.

Провівши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22 травня 2008 року управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави повинно було нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до її пенсії, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року, мав діяти у відповідності із вимогами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до її пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, до 22 травня 2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, відповідач, здійснюючи позивачеві доплати, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 01 січня 2008 року, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності із діючою нормою зазначених Законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року до 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають.

Згідно з нормою ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина, безпосередньо на підставі Конституції України, гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд констатує, що позивач, згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається тільки за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" і іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Орган з виплати пенсій - Пенсійний Фонд України, діє на підставі Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001. Згідно з п. 15 цього Положення, Фонд здійснює свої повноваження через свої територіальні управління. Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок з нарахування та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 покладено на управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави, за місцем її мешкання.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Цією ж нормою Основного Закону України держава узяла на себе обов’язок забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав. Нормою ч. 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист у старості та у інших випадках, передбачених Законом. У нормах Закону України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано закріплене у ч. 1 ст. 46 Конституції України право на соціальний захист у старості громадян, які мають соціальний статус "Дитини війни", у вигляді доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до Законів України. Відповідно до вимог абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2002 року за № 121/2001, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади. Згідно з цим Положенням, на Пенсійний Фонд України покладено обов’язок з призначення пенсій, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування та виплати пенсій. Пунктом І.І. Положення про управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2, встановлено, що управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, є органами Пенсійного Фонду України, які підвідомчі відповідно головним управлінням цього Фонду в автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також встановлено те, що управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах, створюють єдину систему органів Пенсійного Фонду України та мають своїм завданням забезпечення призначення та виплату пенсій. Таким чином, як видно із наведених нормативно-правових актів, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного Фонду України.

Враховуючи те, що згідно з нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" держава узяла на себе обов’язок з виплати позивачеві доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виконання якого поклала на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний Фонд України, що діє через свій місцевий орган - управління, яке зі свого боку не вчинило жодної дії з нарахування позивачеві грошових коштів та їх сплату, суд вважає, що відповідач - управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави, не виконав своїх обов’язків без поважних причин. Також суд констатує, що відповідачем, у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку з нарахування та виплати позивачеві доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, як у частині зобов’язання відповідача провести донарахування їй щомісячної державної допомоги у вигляді надбавки до пенсії, так і у частині визнання протиправною діяльності управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави по невиконанню відповідачем, починаючи з 22 травня 2008 року, вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання ним доплати до пенсії.

Позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки, суд вважає, такими, що задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з того, що представником відповідача заявлено клопотання про застосування судом норми ст. 99 КАС України, про відмову у задоволенні позовних вимог за 2006-2007 роки у зв’язку з пропуском позивачем річного строку на звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки Закони України «Про державний бюджет України» на 2006-2008 роки, якими право позивача на отримання соціальних виплат було обмежено, надруковано, у відповідності до вимог чинного законодавства України, у центральних засобах масової інформації. Тому позивач мала можливість довідатися про порушення її права на отримання недоплаченої йому щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії, як особі, що має статус «Дитини війни», кожен рік, після друку у центральних засобах масової інформації, Закону України «Про державний бюджет України» на черговий календарний рік.

Судові витрати по справі слід розподілити у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22,64,124,152 Конституції України, ст. ст. ст. 3,6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, ст. ст. 7-14,71,94,159-163,186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як особі, що має статус "Дитини війни" - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави з нарахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної доплати до її пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України Октябрського району м. Полтави здійснити, починаючи з 22 травня 2008 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2008 рік

У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 гривня 70 копійок.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів 30 дня її проголошення, з подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів 30 дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Октябрський районний суд м. Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не подано у строк, визначений для її подання, постанова або ухвала суду набирає законної сили по закінченню цього строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.