Справа № 2-1542/09

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Севідовій Л.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача Дзюбла О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», треті особи - державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпоект», управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, про визнання права власності та зобов’язання зареєструвати право власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів - виконавчого комітету Полтавської міської ради та КП «ПБТІ «Інвентаризатор», визначивши третьою особою по справі державне підприємство «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпоект», про визнання за ним права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у вигляді житлового будинку літ. «А-2» по АДРЕСА_1, зобов’язання зареєструвати за ним право власності на цей будинок. Ухвалою суду від 17 березня 2009 року до участі у розгляді справи залучено, як третіх осіб на стороні відповідача без права самостійних позовних вимог, управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради, управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (а.с. 28-29).

В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що у відповідності до державного акту про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, він є власником цієї ділянки. Цільовим призначенням земельної ділянки є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. На зазначеній ділянці ним самочинно побудовано житловий будинок літ. «А», загальною площею 217,5 кв. м. Під час забудови права третіх осіб не порушено. Згідно з висновком, зробленим державним підприємством «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпоект», будинок виконано у відповідності до вимог Державних будівельних норм і нормативних актів України, визнано придатним для постійного проживання. Будинок розташований на ділянці із додержанням нормативних відстаней від сусідів. Вважає, що має право на визнання за ним права власності на цей самочинно побудований житловий будинок, а також на зобов’язання ПП «ПБТІ «Інвентаризатор» про реєстрацію за ним права власності на цей будинок.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснив, що він звернувся у встановленому порядку за дозволом та проектом на будівництво на своїй земельній ділянці, виділеній для будівництва житлового будинку, такого будинку. Однак, чекати дозволу та проекти повинен був майже рік. Тоді, враховуючи те, що за освітою є архітектором, побудував будинок самостійно, а тому самочинно. Будинок повністю відповідає усім встановленим Державним нормам та правилам, що підтверджено відповідним висновком.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав позов задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні тексту позовної заяви та поясненням позивача. Додатково пояснив, що відповідність будинку встановленим архітектурним нормам, входить до відповідності будівельним нормам. Відповідність санітарним нормам та правилам перевіряється при прийнятті будинку в експлуатацію.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Пояснив, що на його думку, позивачем не надано ніяких доказів про відповідність самочинно побудованого житлового будинку архітектурним, пожежним, а також санітарним нормам та правилам.

Представник відповідача - ПП «ПБТІ «Інвентаризатор», у судове засідання не з’явився, звернувся до суду з письмовою заявою з проханням розглянути справу за його відсутності, що розцінюється судом, як визнання позову (а.с. 22).

Представник третьої особи - державного підприємства «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпоект», до суду не з’явився, звернувся із письмовою заявою у якій зазначив, що не має заперечень та зауважень проти визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок, прохає розглянути справу за відсутності його представника, що судом розцінюється як визнання позову (а.с. 55).

Представник третьої особи - управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради до суду не з’явився, звернувся з письмовим проханням розглянути справу за відсутності його представника, що розцінюється судом як визнання позовних вимог (а.с. 47).

Представник третьої особи - управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради також до суду не з’явився, звернувся з письмовим проханням розглянути справу за відсутності його представника, що розцінюється судом як визнання позовних вимог (а.с. 44).

Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, до суду не з’явився, звернувся з письмовим проханням розглянути справу за відсутності його представника, що теж розцінюється судом як визнання ним позовних вимог (а.с. 40,46).

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 643080, виданим 12 травня 2008 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 613 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, цільовим призначенням (використанням) якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 6). Відповідно до технічного паспорту на садибний житловий будинок, який виготовлено 12 вересня 2008 року КП «ПБТІ «Інвентаризатор», на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1 самочинно побудовано житловий будинок літ. «А-2» (а.с. 10-16). Згідно із висновками про технічний стан житлового будинку по АДРЕСА_1, виконаного державним підприємством «Державний проектний інститут містобудування «Міськбудпоект» від 12 листопада 2008 року, розташування будівлі не суперечить державним будівельним нормам України ДБН 360-92 * * «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; планувальне та конструктивне вирішення будівлі літ. «А-2» по АДРЕСА_1 відповідає діючим на даний час державним будівельним нормам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», що дає можливість визнати її одноквартирним житловим будинком, придатним для постійного проживання, з житловою площею 84,2 кв. м. (а.с. 7-9). Відповідно до висновків, які містяться у акті обстеження домоволодіння по АДРЕСА_1 з питання реєстрації будинку, виконаного комунальним підприємством «Містобудування та кадастр» управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, при обстеженні житлового будинку літ. «А-2», порушень вимог будівельних норм та правил не виявлено (а.с. 25-26).

Відповідно до вимог п.п. 1,5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з вимогами ч.ч. 1,2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності. Відповідно до вимог ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди; право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Нормою ч. 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Згідно із вимогами ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимоги власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Відповідно до вимог ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

З викладених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 613 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, цільовим призначенням (використанням) якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Збудований ним на цій земельній ділянці житловий будинок літ. «А-2» виконано без отримання відповідного дозволу та належно затвердженого проекту, а тому це будівництво є самочинним. Разом з тим, це будівництво виконано без порушення чинних будівельних норм і правил, на земельній ділянці, відведеній під індивідуальне будівництво. Як власник, він має право на забудову на своїй земельній ділянці за умови додержання встановлених архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Суду надано достатньо доказів того, що житловий будинок літ. «А-2» по АДРЕСА_1 здійснено позивачем без порушення встановлених будівельних норм і правил. Тому суд вважає що дії позивача по самочинній побудові нерухомого майна на земельній ділянці, відведеній для індивідуального житлового будівництва, вчинені з дотриманням встановлених будівельних норм і правил, вимогам чинного законодавства України не суперечать, а з цих підстав його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16,319,375,376,380 ЦК України, ст. ст. 8,10,15,30,60,62,75,76,208,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудоване ним нерухоме майно - житловий будинок літ. «А-2», розташований по АДРЕСА_1

Зобов’язати приватне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудоване ним нерухоме майно - житловий будинок літ. «А-2», розташований по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів 30 дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів 30 дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили протягом 10 днів 30 дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.