Справа №2-3689/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року Октябрський районний суд м. Полтави

в складі головуючого судді Кузнєцової О.Ю.

при секретарі Васейко Ю.Г.

за участю прокурора Бондарець Д.І., позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ніколенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах ОСОБА_3 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про стягнення заборгованості по матеріальній допомозі, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року Військовий прокурор Полтавського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 де прохав стягнути з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на користь ОСОБА_3 заборгованість по недоплаченій матеріальній допомозі за 2007 рік у сумі 1100 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що проведеною військовою прокуратурою Полтавського гарнізону перевіркою дотримання посадовими особами Полтавського військового інституту зв’язку (далі за текстом ПВІЗ) Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці" встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді викладача кафедри №32 у Полтавському військовому інституті зв’язку.

Наказом начальника Полтавського військового інституту зв’язку № 200 від 31 серпня 2007 року ОСОБА_3 звільнено з роботи у зв’язку з реорганізацією інституту за ст. 40, п. 1 КЗпПУ. Однак, в порушення вимог ст. 116 КЗпПУ в день звільнення ОСОБА_3 не отримав матеріальну допомогу за 2007 рік у сумі 1100 грн. Провести виплати посадові особи Полтавського військового інституту зв’язку відмовились мотивуючи це відсутністю коштів на спеціальному рахунку.

31 грудня 2007 року Полтавський військовий Інститут зв’язку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 6 червня 2007 року було реорганізовано шляхом приєднання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» та утворення на його базі факультету Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Відповідно до спільного наказу Міністерства Оборони України та Міністерства освіти і науки України № 395/572 від 05.07.2007 року правонаступником ПВІЗ визначено військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Зазначене є підставою відповідно до ст. 512 ЦК України для звернення до суду з вимогою до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Вказав, що статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян в судах у випадках, визначених законом. Статтею 45 Цивільно-процесуального кодексу України та ст. ст. 20,36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що однією з підстав для звернення прокурора до суду в інтересах особи, є неспроможність громадянина через матеріальний стан самостійно захистити свої інтереси шляхом звернення з позовною заявою до суду.

ОСОБА_3 на час звернення до прокуратури не працює та з доходів отримує лише пенсію, є особою похилого віку, тому з вказаних вище підстав він звернувся до прокуратури з проханням захистити його інтереси у" суді.

У судовому засіданні прокурор та позивач позов підтримали, прохали його задовольнити, пояснення надали аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача позов заперечував. Пояснив, що в інституті відсутні первинні документи, які б підтвердили наявність заборгованості. Відповідно до акту Генерального штабу Збройних сил України контрольно-ревізійного управління від 27 грудня 2007 року, звернення особового складу з питань правильності нарахування та виплати грошового забезпечення та заробітної плати, в період, що підлягав обревізуванню, не надходило. Відсутність скарг та заяв підтверджувалося журналом реєстрації пропозицій заяв і скарг громадян (№ 53-2007 року).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на посаді викладача кафедри № 32 у Полтавському військовому інституті зв’язку у період з 15 січня 1997 року по 31 серпня 2008 року/а.с. 9-10/.

Згідно повідомлення Полтавського військового інституту зв’язку № 2519 від ІЗ листопада 2007 року, ОСОБА_3 була нарахована, але не виплачена матеріальна допомога за 2007 рік в сумі 1100 гривень / а.с. 6/.

Наказом начальника Полтавського військового інституту зв’язку № 200 від 31 серпня 2007 року ОСОБА_3 звільнено з роботи у зв’язку з реорганізацією інституту за ст. 40 п. 1 КЗпПУ / а.с. 7/.

Відповідно до ст. 116 ч.2 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, ОСОБА_3, не виплачена матеріальна допомога за 2007 рік в сумі 1100 гривень.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи та вимоги діючого законодавства суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,208,209,212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах ОСОБА_3 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про стягнення заборгованості по матеріальній допомозі задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на користь ОСОБА_3 невиплачену матеріальну допомогу за 2007 рік у розмірі 1100 грн.

Стягнути з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та на користь ТУ ДСА у Полтавській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження якщо така заява не буде подана.