№2-3926\09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2009 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Хіль Л.М.
при секретарі Гречка Є.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з вище зазначеним позовом, згідно вимог якого просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання, у твердій грошовій сумі - по 50 000 грн. щомісяця з дня її звернення до суду до серпня 2011 року, допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В обгрунтування позову посилалася на те, що 30 жовтня 2007 року шлюб між нею та відповідачем, ОСОБА_3 розірвано, про що здійснено актовий запис №520 у Октябрському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції. Під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, вона отримала травму, що призвела до втрати працездатності та призначення їй інвалідності. Вказана обставина підтверджена медичними довідками та висновками.
Поскільки стала непрацездатною в період шлюбу, вважає, що відповідач ОСОБА_3 зобов’язаний утримувати її, як колишню дружину, яка втратила працездатність, внаслідок отримання загальних захворювань та травми під час перебування з ним у шлюбі. Вказувала, що відповідач має змогу утримувати її шляхом сплати аліментів, поскільки є власником та співзасновником декількох приватних підприємств, має значні матеріальні доходи, тому має можливість надавати їй матеріальну допомогу по утриманню її в зв’язку з втратою працездатності.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, в його обґрунтування надала пояснення аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений відповідно до вимог статей 74-76 ЦПК України про день, час, місце слухання справи, про що є підтвердження в справі: особистий підпис матері відповідача в судовій повістці, підпис адвоката відповідача про отримання позовної заяви та повістки в судове засідання.
Згідно ст. .224 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи по суті та ухвалення судового рішення по справі на підставі наявних по справі доказів, про щзо не заперечує і представник позивача.
Суд заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, приходить до думки про задоволення позовних вимог та в своїх висновках виходить з наступного.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що здійснено актовий запис №520 у Октябрському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції.
Відповідно до виписних епікризів та витягу із акту огляду МСЕК, ОСОБА_2 під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, отримала значну травму, що призвела до втрати працездатності та призначення їй 2 групи інвалідності. Відповідно до довідки, наданої Командиром Військової, частини, старший солдат ОСОБА_2, 06.05.2007 року отримала струс головного мозку під час знаходження на чергуванні у Військовій частині А3990. Даний факт також підтверджується постановою Військово-лікарської комісії Південного регіону від 24.06.2008 року, що травму ОСОБА_2 отримала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з незначними клінічними проявами в вигляді нерізко вираженого антено-вегетативного синдрому», пов’язана з виконанням обов’язків військової служби. Згідно витягу із акту огляду у МСЕК від 13.08.2007 року, ОСОБА_2 встановлена II група інвалідності на строк до 01.09.2008 року. Під час повторного огляду від 11.07.2008 року, комісією МСЕК ОСОБА_2 II групу інвалідності, строком до серпня 2011 року. Як вбачається, з свідоцтва про хворобу № 268-х від 25.06.2007 року, внаслідок отриманого загального захворювання ОСОБА_2 є непридатною до військової служби, що підтверджує в дійсності той факт, що вона є непрацездатна. Крім того, згідно виписного епікризу наданого Головним Військовим клінічним госпіталем м. Києва, вона потребує нагляду дільничого лікаря, та проходження кожні півроку курсів стимулюючої терапії при відсутності загально соматичних протипоказань. Згідно медичної довідки на сьогоднішній день, стан ОСОБА_2 погіршився, вона постійно знаходиться на стаціонарному лікуванні, що призводить до значних витрат на лікування та придбання ліків.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є власником та співзасновником декількох приватних підприємств, має значні матеріальні доходи, тому суд вважає, що він має можливість надавати їй матеріальну допомогу по утриманню її в зв’язку з втратою працездатності у розмірі, який прохає позивач.
Згідно ч. 1 ст. 75 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло за час шлюбу.
Вище вказане свідчить про те, що відповідач ОСОБА_3 зобов’язаний утримувати позивача, як колишню дружину, яка втратила працездатність, внаслідок отримання загальних захворювань та травми під час перебування з відповідачем у шлюбі.
Відповідно до ч.2 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи.
Згідно ч.2 ст. 76 С К України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги, і якщо її колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі, за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.
Ст. 81 СК України, регулює види доходу, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
У статті вказано, що перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного із подружжя, затверджується Кабінетом Міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року за № 146 в редакції від 1 липня 2002 року, якою затверджено перелік. У статті 1 Переліку зазначено, що утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісною, в тому числі і інших платежів.
Крім того, судом встановлено, що позивач поніс витрати при розгляді вказаної справи, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати підлягають стягненню з відповідача у вигляді: 51 грн. державного мита, 250 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу, загальну суму 301 грн.
Керуючись ст. ст. . 5,10,60,212,213 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 50 000 грн. щомісяця починаючи з 10.04.2009 року до серпня 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 51 грн. державного мита, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу, а всього на загальну суму 301 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі 50000 грн. за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача, яка може бути подана в строк 10 днів з часу отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подачі заяви про його оскарження в строк 10 днів після його проголошення та в наступному поданням апеляційної скарги в строк 20 днів.