Справа № 1-74\2010

В И Р О К

іменем України

22 квітня 2010 року                               Оболонський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого – суддi – Дев’ятка В.В.,

при секретарях – Ураковій В.В., Слободян Ю.О.,

з участю прокурора – Турика М.П.,

потерпілого – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, Республіки Грузії, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, працюючого кур’єром ТОВ „Теріс”, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України,

встановив:

05 листопада 2009 року ОСОБА_4 близько 15 год. 15 хв. проходив повз будинок № 21 по вул. М. Тимошенка в м. Києві де побачив припаркований автомобіль «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1, на лобовому склі якого був прилаштований GPS-навігатор «Garmin nuvi». У цей момент у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Одразу ж, ОСОБА_4 дістав з лівої кишені куртки свердло, розбив ним скло правих передніх дверцят автомобіля та нахилився у салон автомобіля звідки намагався таємно викрасти GPS-навігатор «Garmin nuvi», вартістю 2000 грн., що належав потерпілому ОСОБА_2

У той момент, коли ОСОБА_4 нахилився у салон вказаного автомобіля його дії були помічені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вийшли з припаркованого попереду автомобіля «Міцубісі Оутлендер» д.н.з. НОМЕР_2 та направились до автомобіля «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його дії викриті, діючи відкрито, з метою утримати про собі викрадене майно, з місця злочину намагався втекти, але не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Допитаний підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні замаху на грабіж не визнав. ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 05 листопада 2009 року проходив повз будинок № 21 по вул. М. Тимошенка в м. Києві де побачив припаркований автомобіль «Міцубісі» на лобовому склі якого був прилаштований GPS-навігатор. Одразу ж вирішив його викрасти. За допомогою свердла розбив скло правих передніх дверцят автомобіля та нахилився у салон, звідки намагався таємно викрасти GPS-навігатор, однак був затриманий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 З GPS-навігатором з місця вчинення злочину втекти не намагався. Чому його оговорюють потерпілий та свідки пояснити не може.  

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання потерпілого та свідків, дослідивши інші докази у справі вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена.

Згідно оголошених та досліджених у судовому засіданні показань підсудного ОСОБА_4, останній, будучи допитаним в присутності свого захисника в якості підозрюваного та обвинуваченого під час досудового слідства пояснив, що 05 листопада 2009 року проходив повз будинок № 21 по                   вул. М. Тимошенка в м. Києві де побачив припаркований автомобіль «Міцубісі» на лобовому склі якого був прилаштований GPS-навігатор. Одразу ж вирішив його викрасти. За допомогою свердла розбив скло правих передніх дверцят автомобіля та нахилився у салон автомобіля звідки намагався таємно викрасти GPS-навігатор. Коли дістав GPS-навігатор то побачив, що від автомобіля який стояв попереду біжать дві особи. Він одразу ж почав втікати, при цьому декілька раз перебігав дорогу, однак був затриманий та за руку приведений до автомобіля з якого він викрав GPS-навігатор (а.с. 76-78, 84-86).

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що в один із днів листопада               2009 року на власному автомобілі «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 приїхав на роботу до офісу, що розташований по вул. М.Тимошенка 21 у м. Києві. Залишивши автомобіль під вікнами офісу, пішов працювати. У обідній час поглянув у вікно та побачив, що біля автомобіля ходить якийсь хлопець. Через декілька хвилин на брилок сигналізації прийшло повідомлення про пошкодження, однак сама сигналізація не спрацювала. Він знову подивився у вікно та побачив, що хлопець вже на пів тулуба заліз до його автомобіля через скло передніх пасажирських дверей. Він (потерпілий) одразу ж вибіг на вулицю де побачив розбите скло передніх дверцят автомобіля та дроти   з-під   GPS-навігатора. Поглянувши у бік вул. Зої Гайдай побачив двох хлопців, які наздоганяли третього. Метрів за 100 вони зникли з поля його зору за рогом будинку. Він викликав працівників міліції, а через деякий час до нього підійшли вказані ним хлопці, які привели з собою ОСОБА_4 Хлопці сказали, що затримали ОСОБА_4 та повідомили, що останній намагався викрасти з його автомобіля GPS-навігатор. По приїзду працівники міліції вилучили у підсудного GPS-навігатор. Також, на місці вчинення злочину він бачив свердло. Як пояснили на СТО, за допомогою свердла можна зробити «точечний»   удар так, щоб не спрацювала сигналізація автомобіля.                    

Аналогічні за змістом показання потерпілий давав під час досудового слідства у справі. При цьому потерпілий також повідомляв, що описані ним події відбувалися 5 листопада 2009 року, близько 15 год. 10 хв. (а.с. 43,44).  

Під час відтворення обстановки та обставин події потерпілий підтвердив достовірність своїх показань та, зокрема, вказав, що бачив, як підсудний, тримаючи в руках викрадений GPS-навігатор втікав з місця вчинення злочину, а його наздоганяли два чоловіки (а.с. 55-60).

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що в один із днів листопада 2009 року, в обідню пору, разом з другом ОСОБА_7 сидів в автомобілі останнього. Вказаний автомобіль марки «Міцубісі» був припаркований по                                           вул. М. Тимошенка 21 у м. Києві. Позаду вказаного автомобіля був припаркований ще один автомобіль марки «Міцубісі» сріблястого кольору. Вони з другом почули, як спрацювала сигналізація – машина лише пікнула, а тому подивилися в дзеркала заднього виду. Одразу ж побачили, що припаркований позаду автомобіль хитається. Тоді вони вискочили з автомобіля та стали свідками того, як один хлопець по пояс заліз до автомобіля та намагався звідти щось викрасти. Побачивши їх, хлопець почав втікати, петляв, перебігав дорогу, однак вони його наздогнали. Цим хлопцем виявився підсудний ОСОБА_4 Коли вони його затримали підсудний намагався викинути GPS-навігатор.                     Також, підсудний намагався викинути свердло, однак вони примусили його підібрати як GPS-навігатор так і свердло. Після чого вони відвели підсудного до автомобіля потерпілого де разом дочекалися приїзду працівників міліції.                

Аналогічні за змістом показання свідок давав під час досудового слідства у справі. При цьому свідок також повідомляв, що описані ним події відбувалися              5 листопада 2009 року (а.с. 40-41).

Під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_6 підтвердив достовірність своїх показань та, зокрема, вказав, що він разом з ОСОБА_7 наздогнав ОСОБА_4 у руках якого був GPS-навігатор (а.с. 61-65).

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що восени 2009 року, в обідню перерву, разом з товаришем ОСОБА_6 сидів у власному автомобілі «Міцубісі Оутлендер» д.н.з. НОМЕР_2, що був припаркований по вул. М.Тимошенка 21 у             м. Києві. Позаду його автомобіля був припаркований ще один автомобіль «Міцубісі» сріблястого кольору. Через деякий час вони почули глухий удар. Виявилося, що у автомобіль, який був припаркований позаду через розбите скло передніх правих дверей по пояс заліз підсудний. Він зірвав GPS-навігатор і, побачивши їх, почав тікати. Вони побігли за ним та наздогнали його метрів за 400. GPS-навігатор підсудний викинув на місці де вони його затримали. Також підсудний викинув свердло. Вони примусили підсудного підняти свердло та відвели останнього до потерпілого.                

Аналогічні за змістом показання свідок давав під час досудового слідства у справі. При цьому свідок також повідомляв, що описані ним події відбувалися              5 листопада 2009 року та що підсудний намагався викрасти GPS-навігатор з автомобіля «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 38,39).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 05.11.2009, о 15 год. 45 хв. була оглянута ділянка місцевості біля будинку № 21 по вул. М.Тимошенка в               м. Києві та припаркований на ній автомобіль марки «Міцубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_1 у якого на час огляду було розбите скло передніх правих дверей, а з нього звисав електродріт з-під GPS-навігатора. З місця події вилучено GPS-навігатор, свердло та слід пальця руки з  GPS-навігатора (а.с. 13-18).

Відповідно до висновку експерта – криміналіста № 1068 від 03.12.2009, слід пальця руки вилучений при огляді місця події 05.11.2009 залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_4 (а.с. 25-28).

Вилучений при огляді місця події 05.11.2009 GPS-навігатор «Garmin nuvi» було оглянуто, визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілому                 ОСОБА_2 (а.с. 32, 33, 35).    

Згідно довідки про вартість, GPS-навігатор «Garmin nuvi», з урахуванням того, що він був у використанні, станом на 05 листопада 2009 року, коштував             2 000 грн. (а.с. 226).

З огляду на викладені докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена.  

Суд вважає достовірними наведені вище показання ОСОБА_4 під час досудового слідства, оскільки вони узгоджуються з іншими, дослідженими в судовому засіданні, доказами. Показання ж ОСОБА_4 про заперечення своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як обраний спосіб захисту від обвинувачення з метою ухилитися від відповідальності й уникнути покарання, оскільки вони є суперечливими, такими, що не відповідають встановленим по справі обставинам і спростовуються наведеними вище доказами.

Також, суд вважає достовірними показання потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час досудового та судового слідства, оскільки вони детальні, логічні та узгоджуються, як між собою так і з іншими, дослідженими в судовому засіданні, доказами. Під час розгляду справи не було встановлено жодних даних про наявність у потерпілого та свідків підстав оговорювати ОСОБА_4

При кваліфікації дій ОСОБА_4 суд враховує, що хоча дії підсудного і були розпочаті, як крадіжка, однак, незважаючи на виявлення їх сторонніми особами, свідомо продовжені підсудним з метою заволодіння майном та утримання його при собі.

За встановлених обставин, дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані    за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України тому що він вчинив дії, які виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі останнього.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності зі               ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом’якшує покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, суд визнає відшкодування потерпілому родичами підсудного збитків внаслідок пошкодження автомобіля.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні ОСОБА_4 міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, зокрема позитивні характеристики з місця роботи та проживання, а також ту обставину, що підсудний є інвалідом з дитинства.  

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства.

Одночасно, при призначенні покарання, суд враховує положення ч. 3             ст. 68 КК України, згідно якої при вчиненні замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України.

Суд не знаходить підстав для застосування до підсудного                                     ст. 75 КК України.

Також, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення криміналістичної експертизи.

При вирішенні питання про речові докази суд враховує положення                           ст. 81 КПК України.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -    

засудив:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні   злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.  

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без зміни – утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу затримання – 05.11.2009.

Речові докази: свердло -  знищити, GPS-навігатор «Garmin nuvi» - залишити за належністю у потерпілого ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при                ГУМВС України в м. Києві витрати на проведення криміналістичної експертизи у розмірі 486 (чотирьохсот восьмидесяти шести) гривень 70 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим – з моменту отримання копії вироку.

Суддя                                                                                                     В.В. Дев’ятко