Судове рішення #8969455



     

Харківський окружний адміністративний суд

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 18 лютого 2010 р.                                                                                № 2-а- 41264/09/2070  

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Мар'єнко Л.М.   

судді - Білова О.В., Бабаєв  А.І.,

при секретарі судового засідання –Макогон Н.О.,

за участю:

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідачів –Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Харківській області –Колесника Г.М.,

представника Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області – Сафронової К.В.,

представника третьої особи начальника Головного Управління МВС України в Харківській області Сліпченка А.Є.–Колесника Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу


 ОСОБА_2   

до  Міністерства внутрішніх справ України,    Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області,  Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області,

третя особа:     начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській  області Сліпченко Анатолій Євгенович,   

про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,

В С Т А Н О В И В:

             ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Міністерства Внутрішніх справ України, Головного управління МВС України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області,

в якому, з урахуванням прийнятих судом уточнених позовних вимог, просив суд:

-  визнати нечинним та скасувати п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 817 о/с від 23 квітня 2009 року про звільнення з ОВС за порушення дисципліни старшого оперуповноваженого СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2,

- визнати нечинним та скасувати наказ по особовому складу ГУМВС України в Харківській області №106 о/с від 08 вересня 2009 року в частині звільнення з ОВС за порушення дисципліни старшого оперуповноваженого СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2,

- зобов’язати ГУ МВС України  в Харківській області поновити на посаді в ОВС старшого оперуповноваженого СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2,

- стягнути з ХМУ ГУМВС України в Харківській області на користь позивача середній місячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення по час поновлення на посаді.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані наказ МВС України № 817 о/с від 23 квітня 2009 року та наказ ГУ МВС України в Харківській області № 106 о/с від 08 вересня 2009 року незаконними та прийнятими з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень. Підставами для звільнення зі служби стали матеріали службової перевірки, якими встановлено, що позивач, порушуючи вимоги наказів МВС України, Етичного Кодексу працівника внутрішніх справ України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, скоїв проступок, не сумісний з перебуванням в органах з перебуванням в органах внутрішніх справ України. Із змісту наказу МВС України вбачається, що 11 березня 2009 року до Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області звернулася громадянка ОСОБА_9 з заявою про невиконання цивільно-правових зобов’язань щодо оренди квартири з боку приватних підприємців ОСОБА_10 та ОСОБА_11  13 березня 2009 року позивач разом з працівниками СКР Жовтневого РВ Морозовим О.О.. Євдокимовим В.П. та дільничним інспектором цього ж відділу Морозовим С.С. прибули до місця роботи ОСОБА_10,  де начебто безпідставно його затримали і доставили до Жовтневого РВ, де примусили повідомити ОСОБА_11 про його затримання з метою передачі нею грошей у сумі 3500 грн. громадянці ОСОБА_9   13 березня 2009 року ОСОБА_11 звернулася до ВВБ (21 відділу) СВБ ГУБОЗ МВС України в Харківській області зі скаргою на дії невстановлених працівників міліції, які начебто викрали її співмешканця ОСОБА_10 та за його звільнення вимагають грошову винагороду. Згідно таких висновків службового розслідування, за вчинення таких дій передбачена кримінальна відповідальність за вчинення злочину за ст. 365 КК України (перевищення влади та службових повноважень), ст. 189 КК України (вимагання) або ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини).   27 березня 2009 року старшим слідчим прокуратури м. Харкова порушено кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 365 КК України по факту перевищення влади та службових повноважень  співробітниками Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області за заявою ОСОБА_15  Зазначена постанова оскаржена у судовому порядку та постановою Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2009 року постанова слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи скасована. Позивач зазначив, що зміст вказаної постанови спростовує висновок службового розслідування, проведеного відносно позивача, отже і рішення про звільнення із займаної посади неправомірне та передчасне. Факт скоєння проступку не є достовірно встановленим, а застосоване дисциплінарне покарання не відповідає вчиненому порушенню, накладене без дотримання встановленої процедури. Крім того, в обґрунтування позову позивач посилався на ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо врахування при визначенні виду дисциплінарного стягнення тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівня кваліфікації тощо. Також позивач зазначив, що згідно до ч. 15 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнення осіб рядового та начальницького складу як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. До моменту звільнення на позивача жодного разу не було накладено дисциплінарне стягнення, жодного положення про порушення Дисциплінарного статуту внутрішніх справ позивачем не порушено, тому, на його думку, підстави для його звільнення відсутні.

          Відповідач Міністерство внутрішніх справ України проти позову заперечував, від представника МВС України Колесника Г.М. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача зазначив, що підставою для звільнення позивача є матеріали службового розслідування, проведеного працівниками Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України, в ході якого встановлено, що 13.03.2009 року о 14-00 год. до 21-го відділу ВБ у Харківській області СВБ звернулась громадянка ОСОБА_11 зі скаргою на дії невстановлених працівників міліції, які викрали її співмешканця ОСОБА_10 та за його звільнення вимагають грошові кошти. В ході проведення заходів працівниками 21 ВВБ встановлено, що ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 орендували кімнату у ОСОБА_9, якій сплачували за оренду. Після підвищення плати відмовилися платити та 10.03.2009 року залишили приміщення. ОСОБА_9 11.03.2009 року звернулася з заявою до Жовтневого РВ ХМУ. 13.03.2009 року о 10-30 год. працівники  карного розшуку ОСОБА_2, Морозов О.О., дільничний  інспектор міліції Морозов С.С. прибули до місця роботи ОСОБА_10, і доставили його до Жовтневого РВ. Заяву ОСОБА_9 про заволодіння її особистим майном невідомими особами шахрайським шляхом на реєстрацію передано о 17-00 год. Протягом 6 годин працівники карного розшуку проводили перевірочні дії за матеріалом без реєстрації заяви про злочин. При цьому в порушення Закону України «Про міліцію»проведено так зване «відпрацювання»ОСОБА_10 на причетність до скоєння злочинів та знято відбитки пальців рук.   24.03.2009 року Міністром внутрішніх справ затверджено висновок службового розслідування, з яким позивача ознайомлено під підпис.   23.04.2009 року Міністром підписано наказ №  817 о/с, згідно якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Позивачу неодноразово направлялись листи з пропозицією прибути до ХМУ для надання пояснень щодо відсутності на службі, проте позивач не з’явився на службу.   21.08.2009 року відбулося засідання атестаційної комісії Жовтневого РВ, на якій розглянуто атестаційний лист та прийнято рішення про звільнення позивача без його присутності. Наказ МВС України № 817 о/с реалізовано шляхом видання наказу ГУ МВС  України від 08.09.2009 року № 106 о/с. Позивачу направлено лист № 40/1995 з повідомленням про його звільнення, до якого додано витяг з наказу. Позивач отримав лист 10.09.2009 року.

Відповідач Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області проти позову заперечував.

Відповідач Харківське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області проти позову заперечував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській  області Сліпченко А.Є. проти позову заперечував.

          У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на наведені у позовній заяві та уточненій позовній заяві обставини.

          Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на наведені у позовній заяві та уточненій позовній заяві обставини та доводи.

          Представник відповідача Міністерства внутрішніх справ України,    Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській  області Сліпченка А.Є. –Колесник Г.М. у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, надав письмові пояснення, в яких зазначив, що позивач проводив перевірочні дії по заяві ОСОБА_9, яка не була зареєстрована. Доручення від начальника органу про проведення перевірки отримано не було. В рамках розгляду незареєстрованої заяви проведено ряд дій: доставка до райвідділу ОСОБА_10, його реєстрація в журналі, проведення його особистого огляду, дактилоскопію, відпрацювання на причетність до інших злочинів, отже факт грубого порушення службової дисципліни підтвердився.

          Представник Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Сафронова К.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях відповідача Міністерства внутрішніх справ України,    Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

          Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

          

          ОСОБА_2 відповідно до наказів Сумського училища професійної підготовки працівників міліції від 11.04.2005 року та 19.08.2005 року був слухачем на курсах зазначеного училища «Дільничні інспектори міліції».

          З 20.08.2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ, в Жовтневому РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області з серпня 2005 року, на різних посадах.

          Наказом Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 27.11.2008 року №88 о/с призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, як встановлено з послужного списку позивача.

  Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2009 року № 817 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих посадових осіб ГУМВС України в Харківській області»прийнято рішення про звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 за порушення дисципліни відповідно до п. «є»ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, що підтверджено копією наказу, наявного в матеріалах справи.

   Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 106 о/с від 08.09.2009 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за ст. 64 п. “є” (за порушення дисципліни), з 08 вересня 2009 року.

Правовідносини щодо проходження служби в органах внутрішніх справ врегульовано Законом України «Про міліцію»від 20.12.2990 р. № 565-ХІІІ, з наступними змінами та доповненнями, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, з наступними змінами та доповненнями, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»від 22.02.2006 року № 3460-ІV.

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, як вбачається з копії наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2009 року № 817 о/с,  стало  грубе порушення вимог наказів МВС від 18.08.1992 № 485, від 04.10.2003 № 1155, від 15.05.2007 № 157, від 14.04.2004 № 400, Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України.

             Зі змісту наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2009 року № 817 о/с, встановлено, що наказ прийнято внаслідок проведення перевірки працівниками Служби ГУБОЗ  за відомостями, викладеними в шифрограмі начальника ГУМВС України начальника ГУМВС України в Харківській області Развадовського В.Й. щодо неправомірних дій працівників 21-го відділу внутрішньої безпеки (у Харківській області) СВБ ГУБОЗ МВС 14.03.2009 року під час опитування оперуповноваженого СКР Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області Морозова О.О.

          Зазначеною перевіркою встановлено, що 11.03.2009 року до Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області звернулася ОСОБА_9 із заявою про невиконання цивільно-правових зобов’язань щодо оренди кватири з боку приватних підприємців ОСОБА_10 та ОСОБА_11   13.03.2009 року близько 10.30 працівники СКР Жовтневого РВ ОСОБА_2, Морозов О.О. та дільничний інспектор міліції цього ж відділу Морозов С.С. прибули до місця роботи ОСОБА_10, де безпідставно затримали останнього і доставили до Жовтневого РВ.  ОСОБА_2, Морозов О.О. та Морозов С.С. разом з працівником СКР цього ж відділу Євдокимовим В.П. примусили ОСОБА_10 повідомити ОСОБА_11 про його затримання працівниками міліції та тиск з метою передачі грошей в сумі 3500 грн. громадянці ОСОБА_9 за його звільнення. У подальшому вказані працівники міліції, фальсифікуючи матеріали щодо перевірки ОСОБА_10 на причетність до скоєння у 2008 році нападів на відділення банків «Капітал»та «ПриватБанк»у місті Харкові, протиправно утримували останнього у службовому приміщенні до 18.45.    13.03.2009 року ОСОБА_11 звернулася зі скаргою до 21-го ВВБ (у Харківській області) СВБ ГУБОЗ МВС зі скаргою на дії невстановлених працівників міліції, які викрали її співмешканця ОСОБА_10 та за його звільнення вимагають грошову винагороду.  Проведеною перевіркою встановлено також, що звернення ОСОБА_9 від 11.03.2009 року Морозовим О.О. надано для реєстрації до чергової частини Жовтневого РВ близько 17.00 13.03.2009 року. Після реєстрації цього звернення його без розгляду керівництвом райвідділу черговим по РВ Стеценком О.С. передано на виконання оперативним працівникам. Крім того, під час перевірки заступник начальника СКР Жовтневого РВ Горбунов В.А. пояснив, що 13.03.2009 року Морозов О.О. повідомив йому про звернення ОСОБА_9, а він надав оперативним працівникам доручення зібрати первинний матеріал та зареєструвати його в ЖРЗПЗ. В наказі міститься висновок щодо скоєння працівниками ГУМВС України в Харківській області, зокрема, ОСОБА_2, дій, несумісних з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

Викладені у наказі Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2009 року № 817 о/с обставини вчинення ОСОБА_2 дій, несумісних з перебуванням на службі в ОВС, відповідають обставинам, викладеним у висновку за результатами перевірки скарги ОСОБА_11 від 14.03.2009 року (вх. Р-124 від 13.03.2009 року) о/у в ОВС 21 ВВБ (у Харківській області) СВБ ГУБОЗ МВС України Хачатурян А.О., який затверджено 14.03.2009 року начальником 21 відділу ВБ (у Харківській області) СВБ ГУБОЗ МВС України, а також обставинам, викладеним у висновку заступника начальника СВБ ГУБОЗ МВС України Мартиненка Ю.В. від 20.03.2009 року «Про результати перевірки відомостей, викладених в шифрограмі начальника ГУМВС України в Харківській області Развадовсього В.Й.», який затверджено 24.03.2009 року Міністром внутрішніх справ України Луценком Ю.В.

          Із змісту досліджених в судовому засіданні вищезазначених висновків за результатами перевірок, копії наказу МВС, пояснень представника відповідачів Колесника Г.М , наданих у судовому засіданні, судом встановлено, що порушення службової дисципліни позивачем ОСОБА_2 виявилися у вчиненні дій по перевірці заяви про злочин без її попередньої реєстрації, без доручення від начальника органу про проведення перевірки, проведенні дій (доставка до райвідділу ОСОБА_10, його реєстрація в журналі, проведення дактилоскопії), в рамках розгляду незареєстрованої заяви, що є порушенням Інструкції про приймання, реєстрацію та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС  України № 400 від 14.04.2004 року. Крім того, на думку представника відповідачів Колесника Г.М., позивач ОСОБА_2 як старший о/у допустив незаконні дії підлеглих, за які він повинен нести відповідальність.

Проте судом встановлено, що висновки стосовно скоєння ОСОБА_2 дій, несумісних з перебуванням на службі, за результатами перевірок, на підставі яких винесено оскаржуваний наказ МВС, є суперечливими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, викладеним у цих висновках, а також доказам, наявним в матеріалах справи.

Так, з висновку за результатами перевірки скарги ОСОБА_11 від 14.03.2009 року (вх. Р-124 від 13.03.2009 року) вбачається, що опитаний у ході службової перевірки о/у СКР Жовтневого РВ старший лейтенант міліції Євдокимов В.П. пояснив, що 13.03.2009 року він знаходився на чергуванні у складі слідчо-оперативної групи, о 10-11 год. до райвідділу з заявою звернулася раніше не знайома йому жінка на прізвище ОСОБА_9, в якій просила прийнята заходи до особи на ім’я ОСОБА_10, що вчинив стосовно неї шахрайські дії. Після прийняття заяви у ОСОБА_9, Євдокимов В.П. надав вказівку о/у Морозову О.О. та дільничному Морозову С.С. про те, щоб вони запросили до райвідділу хлопця на ім’я ОСОБА_10, який може працювати за зазначеною ОСОБА_9 адресою. При цьому Євдокимов В.П. пояснив, що матеріал спочатку не зареєстрував, тому що відразу виїхав на виїзд у складі оперативно-слідчої групи. На реєстрацію заява була надана в період часу з 13.30 до 14 год. того ж дня (а.с. 25-26).

З наказу МВС України від 23.04.2009 року № 817 о/с, висновку заступника начальника СВБ ГУБОЗ МВС України Мартиненка Ю.В. від 20.03.2009 року, встановлено, що під час перевірки заступник начальника СКР Жовтневого РВ  Горбунов В.А. пояснив, що 13.03.2009 року Морозов О.О. повідомив йому про звернення ОСОБА_9, а він надав оперативним працівникам доручення зібрати первинний матеріал та зареєструвати його  в ЖРЗПЗ (а.с. 48, 85).

З висновку за результатами перевірки скарги ОСОБА_11 від 14.03.2009 року вбачається, що в матеріалах перевірки наявний рапорт о/у СКР Морозова О.О. про розгляд ним матеріалів ЖРЗПЗ № 1842 від 13.03.2009 року та опитування у зв’язку з цим ОСОБА_10 Також висновок містить посилання на пояснення дільничного інспектора міліції старшини міліції Морозова С.С., який пояснив, що 13.03.2009 року після 12.00 год. він разом з о/у Морозовим О.О. за вказівкою старшого групи  доставили до райвідділу ОСОБА_10, де Морозовим С.С. були зняті відбитки пальців ОСОБА_10 (а.с. 22-24).

У висновку зазначено, що опитаний помічник начальника РВ –оперативний черговий майор міліції Стеценко О.С. пояснив, що 13.03.2009 року о 17 год. йому на реєстрацію від о/у СКР Морозова надійшов матеріал за заявою ОСОБА_9 (а.с. 24).

З копії листка звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність поліклініки відділу медичного забезпечення ГУМВС України у Харківській області № 1325 від 11 березня 2009 року, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 11.03.2009 року по 19.03.2009 року перебував на амбулаторному лікуванні.

З пояснень, наданих позивачем у судовому засіданні, встановлено, що 13.03.2009 року, коли він 3-й день хворів, йому зателефонував його напарник по роботі о/у Євдокимов В.П., який попросив приїхати до роботи, оскільки останній знаходився на чергуванні і не справлявся з паперовою роботою. Після 13 год. позивач приїхав на роботу, в кабінеті знаходилися  о/у СКР Морозов О.О. та дільничний інспектор Морозов С.С., а також невідомий раніше чоловік на прізвище ОСОБА_10. У доставці ОСОБА_10 до райвідділу, реєстрації заяви ОСОБА_9, знятті відбитків пальців рук ОСОБА_10 позивач участі не брав.

Зазначені пояснення позивача відповідають письмовим поясненням, наданим позивачем 19.03.2009 року начальнику СВБ ГУБОЗ МВС України, копія яких міститься в матеріалах справи, а також відповідають поясненням інших працівників ОВС, посилання на які містяться у наказі МВС України від 23.04.2009 року № 817 о/с, у висновку за результатами перевірки скарги ОСОБА_11 від 14.03.2009 року, у висновку СВБ ГУБОЗ МВС України від 20.03.2009 року. Крім того, пояснення позивача підтверджено письмовим доказом - листком звільнення від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність поліклініки відділу медичного забезпечення ГУМВС України у Харківській області № 1325 від 11 березня 2009 року.

З матеріалів перевірок не вбачається, що позивач ОСОБА_2 фактично надавав будь-які розпорядження працівникам сектору карного розшуку Жовтневого РВ, які були опитані під час проведення службової перевірки стосовно доставки ОСОБА_10 до райвідділу, реєстрації заяви ОСОБА_9, зняття відбитків пальців рук ОСОБА_10

Згідно ст. 2. Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (Додаток № 2 до наказу МВС України № 552 від 06.12.1991 року):

- п. 1 - Інструкцією визначається порядок проведення службових розслідувань по випадках  правопорушень та інших неправильних дій, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ;

- п. 2 - Задачами службового розслідування є повний, об’єктивне і всебічне дослідження обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причини та умов, що сприяли їх скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування діючих нормативних актів з тим, щоб кожен, хто скоїв правопорушення, був притягнутий до справедливої відповідальності і ні один не винний не був притягнутий до відповідальності. Службове розслідування повинно сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків їх порушень, вихованню особового складу органів внутрішніх справ в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства;

- п. 10 - При проведенні службового розслідування повному, об’єктивному і всесторонньому дослідженню підлягають:

-          подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини);

-          наявність вини працівника органів внутрішніх справ в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення;

-          обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника, як пом’якшуючі так і обтяжуючі його відповідальність;

-          характеристика особи, що скоїла порушення (відношення до служби, поведінка до порушення);

-          причини та умови, що сприяли скоєнню порушення;

-          характер та розмір нанесених порушенням збитків.

- п. 17 - У висновку по результатах службового розслідування має бути вказано:

- суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом’якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяють порушенню, прийняті або запропоновані заходи по його усуненню.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які  за  законом  повинні  бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачами в ході проведення службової перевірки не доведено факт вчинення позивачем 13.03.2009 року дій, несумісних з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ, оскільки не надано беззаперечних доказів наявності в діях ОСОБА_2 грубого порушення дисципліни, вини позивача у скоєнні порушення, а також у висновках не зазначено наслідків встановленого порушення, належних доказів  на підтвердження вини працівника, що свідчить про недодержання відповідачами вимог п.п. 2, 10, 17 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань.

Крім того, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2009 року № 817 о/с, відповідачем не враховано, що 13.03.2009 року позивач ОСОБА_2 третій день як хворів та був звільнений від службових обов’язків через тимчасову непрацездатність, про що надано відповідний листок з медичної установи.

Посилання представника відповідачів Колесника Г.М. щодо вчинення позивачем ОСОБА_2 порушення службової дисципліни у вигляді допущення незаконних дій підлеглих, за які він несе відповідальність, навіть під час знаходження на лікарняному, суд не бере до уваги, враховуючи наступне.

З наданих у судовому засіданні представником відповідачів Колесником Г.М. пояснень, встановлено, що у разі відсутності ОСОБА_2 на службі його функціональні обов’язки виконує ст. о/у СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ст. лейтенанта міліції Євдокимов В.П.   Зазначене підтверджено у судовому засіданні позивачем у своїх поясненнях, а також витягом з функціональних обов’язків ст. о/у СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ст. лейтенанта міліції ОСОБА_2 та ст. о/у СКР Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ст. лейтенанта міліції Євдокимова В.П., який досліджено у судовому засіданні. З витягу вбачається, що функціональні обов’язки двох старших уповноважених складено на двох працівників ОВС.

          Таким чином, позивач, під час знаходження на лікарняному 13.03.2009 року, не мав законних підстав для контролю за діяльністю підлеглих, через що не може нести відповідальність за порушення службової дисципліни у вигляді допущення незаконних дій підлеглих.

          Крім того, як вбачається з оскаржуваного наказу МВС від 23.04.2009 року, ст. лейтенанта міліції Євдокимов В.П., який відповідно до функціональних обов’язків замінював позивача на час його відсутності, притягнуто до відповідальності за порушення дисципліни.

          При розгляді зазначеної справи, судом враховано, що за фактом перевищення влади та службових повноважень працівниками Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 27 березня 2009 року прокуратурою м. Харкова було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 365 КК України. Приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки 21-го відділу внутрішньої безпеки (в Харківській області) СВБ ГУБОЗ МВС України за заявою ОСОБА_15 відносно працівників Жовтневого РВ ХМУ МВС України в Харківській області (а.с. 6-8).

          За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 365 КК України від 27.03.2009 року,  Київським районним судом м. Харкова постановою від 02.07.2009 року скасовано постанову про порушення кримінальної справи. З тексту постанови вбачається, що у судовому засіданні висновок про те, що працівниками сектору кримінального розшуку Жовтневого РВ ОСОБА_10 утримувався з метою отримання від дружини грошову винагороду - не підтвердився (а.с. 7 –зворотна сторона).

          Постанова Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2009 року залишена без змін в частині скасування постанови слідчого прокуратури про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 365 КК України від 27.03.2009 року (а.с. 9-10).

Відповідно до ст. 18  Закону України „Про міліцію”, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим  Кабінетом  Міністрів України.

Згідно п. «є»ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), за порушення дисципліни.

                 Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

                 Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані  перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження  надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням  принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням  необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.

Згідно зі статтею  12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 14  зазначеного Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що обов’язковою умовою для притягнення працівників органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності та накладення на них дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для   застосування до працівника міліції такого крайнього заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідачами не надано суду доказів того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальше його звільнення з органів внутрішніх справ України відбулося обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та  з дотриманням принципу рівності перед законом.

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2009 року № 817 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих посадових осіб ГУМВС України в Харківській області»в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за порушення дисципліни підлягає скасуванню.

          Оскільки зазначений наказ МВС реалізовано по особовому складу наказом ГУ МВС України в Харківській області № 106 о/с від 08.09.2009 року, яким позивача з 08 вересня 2009 року звільнено з органів внутрішніх справ, наказ ГУ МВС України в Харківській області № 106 о/с від 08.09.2009 року також підлягає скасуванню в частині звільнення ОСОБА_2 з ОВС.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача про поновлення його на службі обґрунтовані, у зв’язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про поновлення позивача в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області.

Згідно довідки № 1400 від 10.11.2009 року, виданої СФЗБО ХМУ ГУМВС України в Харківській області, середньоденне грошове утримання ОСОБА_2 на момент звільнення становить 68,03 грн. (1768,74 грн. (середня заробітна плата за 2 останніх місяця) : 26 днів (середньомісячне число робочий днів за 2 останні місяця) = 68,03 грн.), у зв’язку з чим з ХМУ ГУМВС України в Харківській області підлягає стягненню на користь позивача середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 9 456 грн. 17 коп. (68,03 грн. х 139 (кількість робочих днів вимушеного прогулу) = 9 456,17 грн.)

Оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання нечинним і скасування п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 817 о/с від 23 квітня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих посадових осіб ГУМВС України в Харківській області», яким за порушення дисципліни застосовано стягнення у вигляді звільнення до інших працівників органів внутрішніх справ, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: в частині визнання нечинним і скасування п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 817 о/с від 23 квітня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих посадових осіб ГУМВС України в Харківській області» щодо звільнення позивача, визнання нечинним і скасування наказу ГУ МВС України в Харківській області № 106 о/с від 08 вересня 2009 року щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ, поновлення позивача в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області та стягнення з Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області на користь позивача середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду щодо поновлення на роботі та в частині стягнення грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись Законом України «Про міліцію»від 20.12.2990 р. № 565-ХІІІ, з наступними змінами та доповненнями, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, з наступними змінами та доповненнями, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»від 22.02.2006 року № 3460-ІV, ст.ст. 2, 8-14, 70, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186, 256 КАС України,  судова колегія –

ПОСТАНОВИЛА:

Адміністративний позов ОСОБА_2  до  Міністерства внутрішніх справ України,    Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області,  Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа:     начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській  області Сліпченко Анатолій Євгенович, про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- задовольнити частково.

Визнати нечинним і скасувати п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 817 о/с від 23 квітня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих посадових осіб ГУМВС України в Харківській області», в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 за порушення дисципліни відповідно до п. «є»ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

Визнати нечинним і скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 106 о/с від 08 вересня 2009 року, в частині звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни старшого оперуповноваженого СКР Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області  старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за ст. 64 п. “є” (за порушення дисципліни), з 08 вересня 2009 року.

Поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого Жовтневого РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області.

Стягнути з Харківського міського Управління ГУМВС України в Харківській області на користь ОСОБА_2 (61177, АДРЕСА_1) середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу у розмірі 9 456 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят шість) гривень 17 копійок.

В іншій частині позову –відмовити.

Постанова суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Постанова суду в частині стягнення грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) гривень 78  копійок підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 23.02.2010 року.

                    Головуючий суддя                                                  Л.М. Мар’єнко

                         

Суддя                                                                                 О.В. Білова

Суддя                                                                                  А.І. Бабаєв







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація