ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04 лютого 2010 року 09:56 № 2а-17120/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція у Деснянському районі м.Києва
до ОСОБА_1
про припинення (скасування) підприємницької діяльності
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Печерського району м. Києва
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про припинення державної реєстрації Відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, починаючи з IV кварталу 2005 року не подає податкової звітності, що свідчить про невиконання обов’язків, передбачених п.2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задоволити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Третя особа в судове засідання не з’вилась, про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд –
встановив:
Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1, зареєстрований Деснянською районною адміністрацією м. Києва 24.12.2003 року, адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Згідно з обліковою карткою платника податків, починаючи з IV кварталу 2005 року відповідач не подає до податкового органу податкової звітності.
Відповідно до ч.1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому статті 67, 68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом (ст. 67), кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68).
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено обов’язок платників податків і зборів (обов’язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»державна реєстрація припинення діяльності фізичної особи –підприємця крім іншого проводиться у разі: постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності. Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, у тому числі, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що відповідач протягом періоду, що перевищує один рік, не звітує до податкових органів, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частина 4 ст. 94 КАС України передбачає, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити.
Припинити державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, здійснену Деснянською районною державною адміністрацією 24.12.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
У день набрання постанови законної сили направити її державному реєстратору за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Повний текст постанови складено та підписано 05.02.2010 р. .