Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2010 р. № 2-а- 44911/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі - Міхно А.О.
за участю представників сторін:
позивача: Ткаченко Ю.В.
відповідача - не прибув ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця АДРЕСА_1
до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова
про визнання дій протиправними та визнання нечинною першої податкової вимоги,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець АДРЕСА_1 звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо формування та направлення йому першої податкової вимоги № 1/3363 від 24.11.2009 р. на суму 16519грн. 50 коп. та визнати нечинною зазначену першу податкову вимогу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.10.2009р. ДПІ в Київському районі міста Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка ФОП АДРЕСА_1, результати якої оформлені актом № 7054/17-120/НОМЕР_1 від 27.10.2009 р. На адресу позивача 12.11.09 р. надійшло запрошення № 18755 від 09.11.2009 р., відповідно до якого відповідач запрошує позивача прибути до ДПІ у Київському районі м. Харкова для отримання повідомлення-рішення 18.11.2009 р. (поштове повідомлення № 14092288). Позивач з поважних причин на запрошення прибути не зміг. 30.11.2009р. позивачеві надійшла перша податкова вимога від 24.11.2009 р. № 1/3363 на суму 16519грн. 50коп. у поштовому конверті, на якому має місце поштовий штемпель від 27.11.2009 р. Позивач вважає, що перша податкова вимога направлена йому за відсутності прийнятого у встановленому законом порядку та направленого податкового повідомлення-рішення або іншого відповідного рішення, тому дії відповідача щодо оформлення та направлення позивачеві першої податкової вимоги є протиправними, а перша податкова вимога від 24.11.2009 р. № 1/3363 на суму 16519грн. 50 коп. має бути визнана нечинною.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача, який є суб»єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та надавши заперечення на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що на підставі акту перевірки № 7054/17-120/НОМЕР_1 від 27.10.09 р. начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09 року, яке було направлене ФО-П АДРЕСА_1 поштою 09.11.09 р. та відповідно до поштового повідомлення про вручення № 14092288 - отримано 12.11.09 р. особисто АДРЕСА_1. Оскільки позивач у встановлений чинним законодавством десятиденний термін не оскаржив назване повідомлення-рішення, то відповідач сформував та направив позивачеві першу податкову вимогу № 1/3363 від 24.11.09 р. на суму 16519,50 грн., яку позивач отримав відповідно до поштового повідомлення про вручення 30.11.09 р.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд приходить висновку про задоволення позову зі слідуючих підстав.
27.10.2009р. ДПІ у Київському районі м. Харкова здійснено позапланову виїзну перевірку ФОП АДРЕСА_1, результати якої оформлено актом №7054/17-120/НОМЕР_1 від 27.10.2009 р.
Позивач з актом первірки № 7054/17-120/НОМЕР_1 від 27.10.09р. ознайомився, проте з висновками не погодився та відмовився від його підписання. Про що було складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки № 1720/17-118/НОМЕР_1 від 28.10.09р.
Позивач не погодившись з вказаним актом перевірки скористався правом на адміністративне оскарження та звернувся до відповідача зі скаргою.
ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №18498/Н/17-115 від 04.11.09р., яким скарга ФО-П АДРЕСА_1 залишена без задоволення.
На підставі акту перевірки №7054/17-120/НОМЕР_1 від 27.10.09р. начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09р. на загальну суму 16 519,50 грн
12.11.2009р. на адресу позивача надійшло запрошення № 18755 від 09.11.2009 р., відповідно до якого відповідач запрошує позивача прибути до ДПІ у Київському районі м. Харкова 18.11.2009 р. для отримання повідомлення-рішення.
30.11.2009р. на адресу позивача надійшла перша податкова вимога від 24.11.2009 р. №1/3363 на суму 16519грн. 50 коп.
Посилання відповідача у запереченні на позов на те, що податкове повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09 року, прийняте за результатами позапланової виїзної перевірки, було направлене ФО-П АДРЕСА_1 поштою 09.11.09 р. та відповідно до поштового повідомлення про вручення № 14092288 - отримано 12.11.09 р. особисто АДРЕСА_1, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні виходячи з наступного:
В якості доказу направлення позивачеві вказаного податкового повідомлення-рішення відповідач надав чек та повідомлення про вручення поштового відправлення № 14092288. Представник позивача не заперечував проти того, що вказане поштове відправлення позивачеві надійшло, але зазначив, що у поштовому відправленні знаходилось не податкове повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09 року, а запрошення № 18755 від 09.11.2009 р. Відповідач не надав доказів того, що у названому поштовому відправленні позивачеві було надіслано саме податкове повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09 року. Твердження відповідача у запереченні на позов про направлення позивачу 09.11.2009 р. податкового повідомлення-рішення також протирічить змісту запрошення № 18755 від 09.11.2009 р., відповідно до якого відповідач запрошує позивача прибути до ДПІ у Київському районі м. Харкова з питання вручення податкового повідомлення-рішення на 11 год. 18.11.2009 р. Також твердження відповідача про направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення спростовується відсутністю на корінці податкового повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09 року відмітки про дату його вручення, що передбачено п. 5.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001. Навпаки, наявність у позивача оригіналу запрошення № 18755 від 09.11.2009 р. підтверджує ту обставину, що у поштовому відправленні № 14092288 позивачеві надійшло саме вказане запрошення.
Таким чином, суд вважає не доведеним факт направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09 року на суму 16519грн. 50 коп.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п/п 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач правомірність винесеної ним першої податкової вимоги від 24.11.2009 р. №1/3363 на суму 16519 грн. 50 коп. належним чином не довів.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а тому її дії є неправомірними.
Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України та відсутності доказів отримання позивачем податкового повідомлення-рішення № 0036261703/0 від 09.11.09р. на загальну суму 16519,50 грн., суд прийшов до висновку, що податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб, нараховане відповідачем ФО-П АДРЕСА_1 відповідно до акту перевірки № 7054/17-120/НОМЕР_1 від 27.10.09 р. не є узгодженим, а тому дії відповідача щодо формування та направлення позивачеві першої податкової вимоги № 1/3363 від 24.11.09 р. на суму 16519,50 грн. є протиправними, а вказана перша податкова вимога має бути визнана нечинною та скасована, оскільки прийнята з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 9, 71, 94, 128, 159, 160–, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця АДРЕСА_1 до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова про визнання дій протиправними та визнання нечинною першої податкової вимоги- задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо формування та направлення фізичній особі –підприємцю АДРЕСА_1 першої податкової вимоги № 1/3363 від 24.11.2009 р.на суму 16519грн. 50 коп.
Визнати нечинною та скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 1/3363 від 24.11.2009 р.на суму 16519грн. 50 коп. винесену відносно фізичної особи –підприємця АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи –підприємця АДРЕСА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
У повному обсязі постанова виготовлена 05 березня 2010 року.
Суддя О.В. Заічко