П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Львів
20.04.2010 р. ,16 год. 35 хв справа № 2а-1497/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
представника позивача Матюшко Х.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ДПІ у Галицькому районі м. Львова
до ФО-П ОСОБА_1
про про стягнення податкового боргу ,
В С Т А Н О В И В :
ДПІ у Галицькому районі м. Львова звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 744,25 грн.
В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідач є платником єдиного податку, однак не сплатив єдиний податок в сумі 744,25 грн., самостійно задекларований в розрахунку. У зв‘язку з чим державною податковою інспекцією відповідно до п. п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” визначено, що зазначені суми платежів є узгодженими та несплаченими у встановлені законодавством строки, а тому вимога про стягнення є безспірною.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, заперечень по суті спору не надав. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач –ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с.5) та взятий на облік платника податків 13.04.2006 р. за № НОМЕР_1, що підтверджується довідкою № НОМЕР_1 від 13.04.2006 р. (а.с.6).
Судом встановлено, що підприємець Кабарівський А.В. перебуває на спрощеній системі оподаткування та платником єдиного податку. Відповідач як платник єдиного податку подав податковому органу розрахунок сплати єдиного податку, згідно якого сума єдиного податку складає 744,25 грн. Сума заборгованості підтверджується довідкою ДПІ (а.с.10).Однак визначена сума єдиного податку не сплачена платником.
Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) та Законом України „Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон № 1251-XII).
Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).
Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов‘язкових платежів) зобов‘язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законами терміни, а відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 2181), податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п. «а»п.п 4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), —протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 цього ж Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Податковим боргом (недоїмкою) у відповідності до п.1.3 ст.1 згадуваного Закону вважається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно положень п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, податкове зобов‘язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов‘язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп.4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.
Відповідно до п.5.3.1 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме за базовий податкови (звітний) період (календарний місяць, календарний квартал, календарний рік) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов»язання платників податків і підлягає сплаті.
Відповідно до 5.4.1. Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На виконанння п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, якою передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, ДПІ у Галицькому районі м. Львова було виставлено ПП ОСОБА_1:
- першу податкову вимогу від 11.09.2009 р. № 1/679 на суму 144,25 грн. (а.с.7);
- другу податкову вимогу від 14.12.2009 р. № 2/852 на суму 744,25 грн. (а.с.7).
Податкові вимоги не вдалось вручити платнику, про що складено акти ( а.с.8,9).
Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказана сума податкового зобов‘язання в розмірі 744,25 грн. оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадане податкове зобов‘язання дійсно є податковим боргом.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог підп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь бюджету 744 (сімсот сорок чотири) гривні 25 (двадцять п‘ять) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 21 квітня 2010р. о 15:50
Суддя Кравчук Володимир Миколайович