КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-2332/2010

Провадження № 2-2332/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.12.2010 року                                                м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарях - Кукумань В.С.,Мізюн Р.І.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника відповідачів - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права розпорядження власним нерухомим майном, визнання осіб такими, що втратили право на житло,та виселення без надання іншого житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд виселити відповідачів із квартири АДРЕСА_1 без надання другого житлового приміщення. 14 липня 2010 року ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги, просив зняти відповідачів з реєстрації, позбавивши права користування зазначеною квартирою, та виселити їх без надання іншого житлового приміщення.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що є власником вказаної квартири, в якій зареєстровані та проживають відповідачі - колишні члени сім`ї позивача. Посилаючись на те, що відповідачі чинять перешкоди в розпорядженні житлом, позивач на підставі ст. 391 ЦК України просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов не визнали, просили у задоволенні позову відмовити. Вказували на те, що будучи членами сім`ї позивача, були зареєстровані у спірній квартирі в установленому законом порядку, користуються квартирою з 2001 року та іншого житла не мають. Просили в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування № 1077 від 20.06.2001 року, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дубровою Т.І, зареєстрованим в Миколаївському МЕТІ за реєстровим № 5860 від 17.07.2001 року.

В зазначеній квартирі зареєстровані позивач - ОСОБА_1 , колишня дружина - відповідач ОСОБА_3 , та його дочки - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Відповідачі проживають на підставі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12.12.2003 року та рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2008 року. Позивач та його матір на теперішній час в спірній квартирі не проживають.

Відповідно до ст.109 ЖК Української PCP виселення із займаного приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Підставами для виселення наймача та членів його сім`ї без надання іншого жилого приміщення, у відповідності до ст.116 ЖК Української PCP, є систематичне руйнування чи псування жилого приміщення, використання його не за призначенням, або систематичне порушення правил співжиття, які роблять неможливим для інших осіб проживання із ними в одній квартирі чи будинку.

В судовому засіданні позивач та його представник не надали суду жодного доказу про наявність хоча б однієї з підстав виселення відповідачів з спірної квартири, передбачених ст.116 ЖК Української PCP. З цих же підстав рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.11.2008 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення колишніх членів його сім`ї - відповідачів по справі.

Посилання позивача та його представника на порушення вимог відповідачами ст. 41 Конституції України, ст. 317 Цивільного Кодексу України в частині перешкоджання йому в розпорядженні правом власності спірною квартирою, суд сприймає критично з огляду на те, що зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, позивачем та його представником не надано доказів, що відповідачі порушують його право на користування та розпорядженням спірною квартирою, а також те, що позивач, з огляду на проживання відповідачів у спірній квартирі, не може розпорядитися своєю власністю.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що право позивача не порушене, а відтак позовні вимоги безпідставні, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права розпорядження власним нерухомим майном, визнання осіб такими, що втратили право на житло,та виселення без надання іншого житлового приміщення відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не-було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Суддя: В.В.Безпрозванний