Справа № 11-198/ 2010                                                                 Головуючий у 1 інстанції Покатілов О.Б.

Категорія ст.187ч.3 КК України                                                      Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н.М.        

                                                          УХВАЛА

                                           І м е н е м   У к р а ї н и

13 квітня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Мельничук Н.М.,

суддів . . . . . . . . . . . .      . . . . .      . Захарчука С.В. та Слісарчука Я.А.

з участю

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . ..Селюченко І.І.

 засудженого. . . . . . . . . . . . .  .

потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . .

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від  03 лютого 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого Полонським райсудом Хмельницької області 14 грудня 2009 року за ч.3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі (за злочин, вчинений ним 30.04.2009 року), на даний час притягується до кримінальної відповідальності Бердичівським райсудом Житомирської області за ч.2 ст. 187 КК України за злочин, який був вчинений 31.12.2008 року,

засуджено за ч.3 ст.187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч.3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.

           На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

           Відповідно до ч.4 ст.70 КК України з врахуванням вироку Полянського районного суду Хмельницької області від 14.12.2009 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено для відбування 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого; останній раз14.04.2003 року Шевченківським райсудом м. Києва за ч.3 ст. 140 КК України (1960 року), ч.2 ст.187, ч.І ст. 296 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання умовно-достроково постановою Ленінського райсуду м. Полтави від 06.09.2007 року на 2 роки 5 місяців,

засуджено за ч.3 ст.187 КК України  на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

 за ч.3 ст. 357 КК України на два роки обмеження волі.

         На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

         Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено для відбування 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судимого, 28.03.2009 року був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.ст. 185 ч.2, 304 КК України (справа знаходиться на розгляді в суді),

засуджено за ч.3 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч.3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі.

          На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено для відбування 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 357 КК України – на 2 роки обмеження волі.

        На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів злочинів остаточно призначено для відбування 5 років позбавлення волі.

       Стягнуто із засуджених на користь потерпілої ОСОБА_9 8000 гривень матеріальної шкоди та 10000 гривень моральної шкоди в солідарному порядку та по 70 гривень 38 коп. з кожного судових витрат за проведення  судових експертиз.

       Запобіжний захід – взяття під варту.

       Згідно з вироком 28 квітня 2009 року близько 20 години ОСОБА_6, разом з раніше знайомими ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, знаходились у стані алкогольного сп’яніння по місцю свого тимчасового проживання у літньому будинку, розташованому на території домоволодіння за адресою: м. Житомир, провулок 2-ий Новогоголівський, 26, що є приватною власністю ОСОБА_9

           В цей же день та час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_9, яка проживала в окремому будинку за вказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заволодіти майном ОСОБА_9, на що останні погодились та таким чином вступили між собою в попередню злочинну змову щодо заволодіння майном останньої.

          Після цього, згідно розподілених між собою злочинних ролей, ОСОБА_8 з метою полегшити вчинення злочину та без перешкод зникнути з місця вчинення злочину, діючи згідно домовленості, взяв речі ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та прослідував до залізничної колії, розташованої поблизу будинку 26 по провулку  2-ому Гоголівському в м. Житомирі, де чекав повернення товаришів разом з викраденим майном, щоб в подальшому вказаним майном спільно розпорядитись.

          В цей же день та час ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, діючи в межах спільної злочинної змови з ОСОБА_8, вийшли з літнього будинку і підійшли до будинку ОСОБА_9, де ОСОБА_6 за допомогою ключа, який за декілька днів до цього виявив на підвіконні літнього будинку, та викрав даний ключ з метою полегшення вчинення злочину, відчинив замок вхідних дверей і разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 проникли в житло ОСОБА_9 Після чого, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_8, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_9, яка спала в будинку, який виразився в тому, що вони по черзі стали наносити численні удари руками та ногами по тілу потерпілої ОСОБА_9, вимагаючи зізнання від потерпілої місце переховання грошей, погрожуючи при цьому застосуванням насильства, що є небезпечним для життя, у випадку, якщо остання відмовиться вказати місце  знаходження грошей.

          В результаті нанесення ударів ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_8, заподіяли потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді 2-х синців, 2-х саден та 2-х крововиливів на обличчі, 1 синця на лівій руці, 1 синця на грудній клітці з права, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Однак, незважаючи на погрози та заподіяні тілесні ушкодження, ОСОБА_9 не зізнавалась у тому де переховує гроші. З метою подолання волі потерпілої до опору та з метою полегшення вчинення злочину, ОСОБА_6, діючи в межах злочинної змови з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 та вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_8, приставив до горла потерпілої заздалегідь принесений з собою ніж, та висловив погрозу його застосування у випадку, якщо потерпіла не віддасть гроші, тобто, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_8, висловив погрозу застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Побоюючись застосування насильства, що є небезпечним для її життя чи здоров’я, потерпіла ОСОБА_9 вказала де переховує гроші.

          Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та, вийшовши за межі злочинної змови з ОСОБА_8, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, а також погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я, заволоділи чужим майном, що належить ОСОБА_9, а саме: грошима в сумі 8000 гривень; паспортом громадянина України на ім’я ОСОБА_9, який для потерпілої матеріальної цінності не становить;     посвідченням ветерана Великої Вітчизняної війни на ім’я ОСОБА_9, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить;   пенсійним посвідченням на ім’я ОСОБА_9, яке для потерпілої матеріальної цінності не становить.

          В апеляціях засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 просять вирок суду скасувати, так як вони злочинів щодо потерпілої ОСОБА_9 не вчиняли. В ході досудового слідства  працівники міліції застосовували до них недозволені методи ведення слідства.

         Крім цього, ОСОБА_7 в своїй апеляції вказує, що  у будинку потерпілої були виявлені відбитки пальців, які нікому з них не належать. Судове та досудове слідство проведено однобічно та неповно. ОСОБА_6 вказує, що в ході досудового слідства було виявлено кепку, яка нікому з них не належить, а згідно висновку експертизи дверний замок знаходився у справному стані. ОСОБА_5 у своїй апеляції зазначив, що показання потерпілої ОСОБА_9 суперечливі та, що  при відтворені обстановки та обставин події понятих не було.

          Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора проти апеляцій, перевіривши вирок суду в межах апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

           Доводи засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про їх невинуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України  спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

           Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_9 в ході досудового та судового слідства стверджується те, що її побили, душили та забрали гроші квартиранти, які проживали у неї з початку квітня 2009 року. Було їх три чоловіки. Один із них погрожував ножем тому вона і показала де знаходяться гроші, які вони забрали.

          Заяви засуджених про застосування до них недозволених методів ведення слідства носять надуманий характер і будь-якими об’єктивними даними не підтверджуються. Судом в ході розгляду даної кримінальної справи в порядку судового доручення було доручено прокурору перевірити вказані заяви засуджених. Згідно постанови помічника прокурора Корольовського району м. Житомира від 24.09.2009 року в порушені кримінальної справи  проти працівників міліції ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13  за ч.2 ст.127, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365 КК України відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину. Під час медичного огляду засуджених лікарями Житомирської установи виконання покарань №8 тілесних ушкоджень  у них не було виявлено. Заяви від них із скаргами на хід досудового слідства  на протязі слідства прокурору не надходили.

         Колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції, дослідивши докази по кримінальній справі, оцінивши їх у сукупності, правильно визнав показання засуджених в ході досудового слідства правдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та з показаннями потерпілої, свідків, іншими доказами зазначеними у вироку суду. При відтворенні обстановки та обставин події в присутності понятих засуджені детально розповіли та на місцевості показали  про обставини вчинення злочинів. Під час проведення впізнання потерпіла ОСОБА_14 серед чотирьох представлених осіб впізнала ОСОБА_6, як особу, яка була серед 3-х осіб 28.04.2009 року під час розбійного нападу на неї.

         Безпідставним є посилання засудженого ОСОБА_5 в апеляції про відсутність понятих під час проведення відтворення обстановки та обставин події. Допитаний судом 1 інстанції понятий ОСОБА_15, який був присутнім при відтворені обстановки та обставин події показав, що засуджені під час проведення даної слідчої дії добровільно без будь-якого примусу детально розповіли та на місці показали про вчинення ними злочинів відносно потерпілої ОСОБА_9.

         Із показань засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (а.с.61,64,69,82 т.1), даних в ході досудового слідства і які суд 1 інстанції визнав правдивими, встановлено, що кепка ’’Пума’’ виявлена на місці пригоди  належить ОСОБА_6

        Слідством з достовірністю встановлено, що вхідні двері будинку потерпілої були відкриті ключем і тому врізний замок, вилучений під час огляду місця події, не має механічних пошкоджень.

         Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

         Підстави для скасування вироку суду за мотивами, викладеними в апеляціях засуджених, відсутні.

         Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду,-  

                                                    у х в а л и л а:

апеляції засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7  залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира  від 03 лютого 2010 року щодо них – без зміни.

        С у д д і: