Справа № 22ц-20703/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (І) Водоп’янов С.М.
Доповідач – Турік В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Савіної Г.О.
суддів - Турік В.П., Братіщевої Л.А.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,
представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Лутоніної Надії Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди, надання нової довідки про розмір щомісячних страхових виплат станом на 01 квітня 2001 року, -
в с т а н о в и л а:
В червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ВАТ «Суха Балка») та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в період роботи на шахтах «Ювілейна», ім. Фрунзе РУ ім. ХХ Партз’їзду ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ВАТ «Суха Бала», ним було отримано професійне захворювання, у зв’язку з чим висновком МСЕК від 13.02.1995 року йому встановлено 35% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.
ВАТ «Суха Балка» було призначено й виплачувалося відшкодування шкоди здоров’ю у зв’язку з втратою профпрацездатності, яке на думку позивача, здійснювалося без коригування його середнього заробітку на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, що спричинило невірний розрахунок одноразової допомоги та виникненню заборгованості з її сплати в розмірі 6669,25 грн., а також заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 06.02.1995 року по 01.04.2001 року в розмірі 17171,82 грн.
В свою чергу, Відділення Фонду, до якого передана особова справ позивача, продовжило виплату сум у відшкодування шкоди, починаючи з 01.04.2001 року в неправильному розмірі.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд вважати перебіг позовної давності з листопада 2006 року, стягнути з ВАТ «Суха Балка» на свою користь заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку з 06.02.1995 року по 01.04.2001 року в сумі 17171,82 грн., заборгованість із одноразової допомоги в розмірі 6669,25 грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв’язку з порушенням строків виплати за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року станом на 1 квітня 2009 року в розмірі 26841,08 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також зобов’язати ВАТ «Суха Балка» надати до Відділення Фонду нову довідку про розмір щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року в сумі 431,42 грн.
Стягнути з Відділення Фонду на його користь заборгованість по щомісячним страхових виплатах у відшкодування втраченого заробітку з 01.04.2001 року по 01.04.2009 року в розмірі 44884,77 грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв’язку з порушенням строків виплати за період з 01.04.2001 року по 01.04.2009 року в сумі 22356,94 грн., а також зобов’язати Відділення Фонду проводити йому щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.04.2009 року в розмірі 2709,19 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2009 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача – ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилається на неправосудність рішення, оскільки судом не враховано, що відповідачем ВАТ «Суха Балка» неправомірно не відкориговано виплати у відшкодування шкоди, призначені позивачу, на коефіцієнт 3 - з 01.02.1995 року, на коефіцієнт 2,5 - з 01.01.1996 року - та на коефіцієнт - 1,5 з 01.07.1996 року, а також те, що позивач, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України звільнений від доказування вказаних обставин, оскільки факт неправомірного незастосування ВАТ «Суха Балка» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок працівників підприємства при розрахунку розміру відшкодування шкоди всім потерпілим на виробництві встановлений рішеннями суду, що набрали законної сили.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, працюючи в період часу з 27 квітня 1981 року по 03 травня 1995 року на посадах бурильника шпурів, прохідника 4-го розряду на шахтах «Ювілейна» («Центральна»), ім. Фрунзе РУ ім. ХХ Партз’їзду ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ВАТ «Суха Балка» в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання з діагнозом – пиловий бронхіт та вібраційна хвороба.
Висновком МСЕК від 13.02.1995 року позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності, та третю групу інвалідності. При наступних оглядах МСЕК відсоток втрати профпрацездатності та третя група інвалідності залишалися незмінним, а висновком МСЕК від 06.07.2004 року - встановлені безстроково, починаючи з 01.03.2004 року. Висновком МСЕК від 20.02.2007 року позивачу встановлено 60% втрати профпрацездатності, починаючи з 26.02.2007 року.
Згідно наказу по підприємству № 74/95 від 17.02.1995 року ОСОБА_2 призначені і виплачувались виплати у відшкодування шкоди здоров’ю відповідно перераховані згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.1992 року № 276, виходячи із середнього заробітку за професією позивача, який склав 9527500 крб. з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів з 01.10.1994 року.
Спір виник з приводу неправильного, на думку позивача, коригування його середньої заробітної плати при нарахуванні втраченого заробітку за умови підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову у зв’язку з ненаданням позивачем та його представником доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
Відповідно до п.28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівником ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року (надалі-Правила), перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі: підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Положення про перерахунок сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами та Міністерством промислової політики України та добровільними об*єднаннями і ЦК профспілок на 1995-2000 р.р., а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов*язаної з виконанням трудових обов*язків одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
За вимогами ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що ані позивачем ОСОБА_2, ані його представником ОСОБА_3 суду не наведено жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період на зазначені ним коефіцієнти, тому колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку сум втраченого заробітку у зв*язку з ушкодженням здоров*я позивачеві, починаючи з 01.02.1995 року, немає. Суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення заборгованості із щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди, надання нової довідки про розмір щомісячних страхових виплат станом на 01.04.2001 року.
Доводи представника позивача ОСОБА_2-ОСОБА_3, що відповідачем не застосувано коефіцієнти: 3.0 з 01.02.1995 року, 2,5 з 01.01.1996 року, 1,5 з 1 липня 1996 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ВАТ «Суха Балка» в межах своїх повноважень та виходячи із своїх фінансових можливостей визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок та збільшило розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати. А Відділенням Фонду проводилися перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду (а.с.38-41,44-47 т.1).
Доводи в апеляційній скарзі, що позивач відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України звільнений від доказування вказаних обставин, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки надані суду першої інстанції позивачем та його представником рішення та ухвали суддів, стосуються інших осіб та по ним встановлювались інші обставини.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору дотримані норми матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313–315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: