Справа № 22ц-20691/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 (ІV) Тарасенко О.В.
Доповідач – Турік В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Савіної Г.О.
суддів - Турік В.П., Братіщевої Л.А.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Лутоніної Надії Володимирівни,
представника третьої особи Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Голоцван Дмитра Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування шкоди здоров’ю, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі – Відділення Фонду), третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «Кривбасзалізрудком»), про відшкодування шкоди здоров’ю та, посилаючись на невірне застосування середнього заробітку для обчислення йому страхових виплат у відшкодування шкоди здоров'я, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з Відділення Фонду на його користь недоплату по щомісячних страховим виплатам за період з 01.08.2006 року по 01.08.2009 року в розмірі 11547,87 грн. та зобов’язати Відділення Фонду здійснювати щомісячні страхові виплати в сумі 637,58 грн., починаючи з 01.08.2009 року, з подальшим перерахунком.
Ухвалою суду від 06.08.2009 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_5 до Відділення Фонду про визнання невірним розміру втраченого заробітку в сумі 127,34 грн. та зобов’язання ВАТ «Кривбасзалізрудком» надати довідку-розрахунок сум відшкодування
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_5 недоплату по щомісячних страховим виплатам в розмірі 11547,87 грн. за період з 01.08.2006 року по 01.08.2009 року та щомісячні страхові виплати в зв’язку з відшкодуванням шкоди в розмірі 637,58 грн., починаючи з 01.08.2009 року з подальшим перерахунком згідно діючого законодавства України.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки ухвалюючи рішення, суд безпідставно залучив Відділення Фонду до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, не надав належної правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів за період з 01.01.1996р. по 01.05.2000 року, не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати, не витребував відомості про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, не надав оцінки доказам щодо не збільшення фонду зарплати на підприємстві за оспорюваний період.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач працював на шахті «Об*єднана» ВО «Кривбасруда» підземним прохідником. 28.07.1978 року він був травмований на підприємстві. Пізніше він працював підземним електрослюсарем з ремонту обладнання на шахті «Першотравнева» ВО «Кривбасруда», де 19.05.1990 року теж був травмований.
За висновками МСЕК від 22.02.1995 року йому була встановлена втрата професійної працездатності 25% внаслідок виробничих травм, з 01.11.2005 року – 25% безстроково.
Відповідно довідки управління «Кривбасгідрозахист» від 12.02.2004 року за № 191 про середню заробітну плату у розмірі 10183, 20 крб. та розрахунку ВАТ «Кривбасзалізрудком» за № 21-10 від 12.05.2005 року цієї ж середньомісячної заробітної плати розмір втраченого заробітку станом на 01.02.1995 року становив 287,86 коп.(а.с.6,7).
В подальшому ВАТ «Кривбасзалізрудком» проводило коригування суми відшкодування шкоди на коефіцієнти фактичного підвищення середньої заробітної плати за професією позивача: 1,3 з 01.01.98 року, 1,15 – з 01.07.1999 року; 1,1 з 01.01.2000 року та 1,193 – з 01.05.2000 року. 01.12.2004 року облікову справу позивача було передано до Відділення Фонду та страхові виплати були перераховані відповідачем відповідно до постанов правління Фонду (а.с.8-13).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку позивачеві сум відшкодування шкоди підприємство не застосувало коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2,5 з 01.01.96 р.; 1,15 з 01.07.99 р.; 1,226 з 01.01.2000 року; 1,193 з 01.05.2000 року, встановлених спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства та наказами по ВАТ «Кривбасзалізрудком», що в подальшому призвело до заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди та несвоєчасній виплаті частини щомісячних платежів відшкодування шкоди.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна виходячи із наступного.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993р. в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 01.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Положення про перерахунок сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами між міністерством промислової політики України та добровільними об*єднаннями і ЦК профспілок на 1995-2000 роки, а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов*язаної з виконанням трудових обов*язків одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Таким чином, діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв*язку із ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням трудових обов*язків.
Відповідно до наказів по підприємству, проводився перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу, заподіяної внаслідок ушкодження здоров*я при виконанні ним трудових обв*язків.
Суд перерахував призначені підприємством суми відшкодування шкоди позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року і не врахував, що ВАТ «Кривбасзалізрудком» в межах своїх повноважень та виходячи із фінансових можливостей визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок та збільшило розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати.
Відповідно сумісної Постанови адміністрації і профспілкової організації від 26.01.1996 року № 1/6 тарифні ставки та посадові оклади були підвищені на коефіцієнт 2,5 і в межах маючого фонду споживання підприємство знайшло можливість збільшити суми відшкодування шкоди в 1,25 рази, але без збільшення фактичної заробітної плати.
Згідно спільної Постанови адміністрації і профкому віл 30.06.1999 року № 11/13/5 тарифні ставки було збільшено на 1,256 рази, з 01.07.1999 року збільшені регресні виплати в 1,15 рази.
Відповідно спільної Постанови адміністрації і профкому від 28.12.1999 № 16/20/11 тарифні ставки і оклади було збільшено на 1,226 , а відповідно наказу від 29.05.2000 року № 159 тарифні ставки збільшено на 1,217.
За оспорюваний період підприємство перерахувало суми відшкодування шкоди позивачу на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, що не суперечить закону, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача збільшилася саме на них.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку сум втраченого заробітку у зв*язку з ушкодженням здоров*я позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року, немає.
Таким чином, враховуючи, що позивачем, всупереч вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період, у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відділення Фонду недоплати по щомісячним страховим виплатам у зв*язку з відшкодуванням шкоди в сумі 11 547,87 грн. та щомісячних страхових виплат у сумі 637 грн.58 коп. з 01.08.2009 року.
На підставі викладеного, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, апеляційна скарга Відділення Фонду, як вважає колегія суддів, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 грудня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування шкоди здоров’ю – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: