РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» квітня 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Куриленка О.С.

Синельщікової О.В.

Яковенко Л.Г.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства „Європейський банк розвитку та заощаджень” про повернення грошової суми за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2009 року,   -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що права позивачки не порушені, так як сума її депозиту з усіма нарахуваннями акцептована ліквідатором і віднесена до третьої та четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Але з такими висновками суду погодитись не можливо.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 47 цього ж Закону, депозитні операції є банківськими операціями.

Договір банківського вкладу визначений в ст.1058 ЦК України.

Як встановлено судом, позивачка 18.07.2007р. уклала з ВАТ „Європейський банк розвитку та заощаджень” Ялтинським філіалом договір банківського вкладу на строк до 18.01.2009р. передавши банку 30000 доларів США під 10,25 відсотків річних.

Банк в свою чергу отримав надані йому кошти та зобов’язався  повернути вклад та виплатити відсотки у відповідності з умовами даного договору.

Після спливу строку банківського вкладу, 19.02,2009р. вклад не був повернений і до теперішнього часу позивачка грошей не отримала, за виключенням 50000 грн. з фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За підрахунками на даний час заборгованість по виплаті становить 274497гр. – 50000грн. отриманих від Фонду = 224497грн. 90 коп + 2863грн. 63 коп. відсотків за прострочку виконання договору банківського вкладу і загальна сума невиплаченого становить 227361грн. 53 коп.

Колегія суддів не може погодитись з доводом відповідачів, що відносини, які виникають під час ліквідації банків, не регулюються Цивільним кодексом України, а регулюються спеціальним законодавством.

На думку колегії суддів, сторони по договору банківського вкладу є рівноправними учасниками договору і відкликання ліцензії не позбавляє банк відповідальності за договором.

Закон  України «Про банки і банківську діяльність» не зупиняє дію ЦК України і не повинен сприйматися як можливість банку уникнути відповідальності перед клієнтом, в той час як за кредитними договорами банки дію договорів кредиту не призупиняють з посиланням на відкликання банківської ліцензії.

Виходячи з встановленого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню за п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з  ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з наведених раніше підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2009 року – скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення:

Позовні вимоги ОСОБА_5 – задовольнити.

Стягнути з ВАТ « Європейський банк розвитку і заощаджень» 227361 (двісті двадцять сім тисяч триста шістдесят одну) грн. 53 коп. на користь ОСОБА_5.

Стягнути з ВАТ « Європейського банку розвитку і збереження» на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на ІТЗ,  всього 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: