Справа № 22ц-1498/2010 р. Головуючий у 1інст. – Жук М.І.
Доповідач – Литвиненко І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого- судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів: ЗАБОЛОТНОГО В.М., ШАРАПОВОЇ О.Л.
при секретарі
з участю Штупун О.М.
ОСОБА_6, ОСОБА_7, його адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 4 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог через порушення норм матеріального та процесуального права і відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішенням суду позов ОСОБА_6 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та додаткові витрати у розмірі 400 грн щомісячно, відмовивши в задоволенні іншої частини вимог.
ОСОБА_7 в апеляційній скарзі вказує на те, що суд зробив такі висновки з порушенням вимог ст.ст.182, 185 СК України, відповідно до яких суд повинен був врахувати стан здоров’я та матеріальне становище платника. Крім того, апелянт зазначає, що суд повинен був зупинити провадження по справі у зв'язку з тим, що він звернувся до суду з позовом про виключення зі свідоцтва про народження дитини запис про своє батьківство. Крім того, ОСОБА_7 вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги поважність причин з яких він не міг бути присутнім у судовому засіданні.
В апеляційній інстанції ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу. ОСОБА_6 з апеляційною скаргою не погодилась.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В суді першої інстанції було встановлено, що, згідно до свідоцтва про народження, батьками неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_11
Як вбачається з медичних документів, ОСОБА_10 має статус дитини- інваліда з 19.12.2007 року, перебуває на обліку з приводу різних захворювань (синдром Дауна, вроджена вада серця, аномалія сечо-вивідної системи, двобічна пієлоктазія, вроджений гепатит) у Чернігівській дитячій поліклініці № 2 та НПМЦ дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.
У зв'язку з важким станом здоров’я, дитина потребує додаткових витрат на лікування, догляд, харчування.
Згідно довідок про дохід ( а.с.7, 36), ОСОБА_6 має середньомісячний дохід у сумі 1940 грн і отримує соціальну допомогу на дитину-інваліда, а ОСОБА_11 має дохід у сумі 3059 грн.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до ст.ст.180,185 СК України батьки зобов’язані утримувати свою неповнолітню дитину і, у разі особливих обставин, батьки несуть додаткові витрати, ОСОБА_11 має можливість і тому повинен сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина та приймати участь у додаткових витратах по догляду і лікуванню дитини-інваліда.
Доводи ОСОБА_11 про його неспроможність сплачувати аліменти та додаткові витрати через відсутність у нього на праві власності квартири, земельної ділянки, автомобіля, через проблеми зі здоров’ям у нього та у непрацездатної його матері не можуть братись до уваги, оскільки визначений розмір аліментів та щомісячних додаткових витрат визначався з урахуванням його матеріального та сімейного становища, того, що у його матері є ще повнолітні працездатні діти, а позивачка теж не має квартири, земельної ділянки, автомобіля, проживає зі своїми непрацездатними за віком батьками.
Посилання апелянта на порушення норм процесуального права не дають підстав для скасування рішення суду, так як відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справа, а суд першої інстанції таких порушень не допустив.
За таких обставин, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 4 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :