Справа №22ц-20783/10 Головуючий в 1 інстанції – Ткаченко С.В.
Категорія 27 ( 1) Доповідач – Братіщева Л.А.
У Х В А Л А
Іменем України
«27» квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: - Савіної Г.О.
суддів: - Братіщевої Л.А., Турік В.П.
при секретарі: – Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 січня 2010 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_5 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій відповідача неправомірними, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (надалі – Банк) про визнання дій відповідача неправомірними і просив суд визнати незаконним з 31.09.08р. збільшення Банком процентної ставки за користування кредитом за договором кредиту №120/08-КВ/006 від 20.03.2008р., зобов’язати Банк перерахувати збільшену і виплачену ним суму відсотків за оспорюваний період та нарахувати відсотки по кредитному договору у попередній сумі і визнати недійсним умови пункту 2.7 про підвищення процентної ставки і підпункту 2.7.3 про право Банку при відмові позичальника в оформленні додаткової угоди про внесення змін про розмір процентів можливості одностороннього порядку розірвання Договору.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 січня 2010 року позовна заява ОСОБА_5 згідно ч.5 ст. 130 ЦПК України залишена без розгляду з тих підстав, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду.
В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати і справу направити на новий розгляд з тих підстав, що ухвала постановлена з невірним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, постановляючи ухвалу суд в її мотивувальній частині зробив посилання на п. 6.2 Договору в якому зазначено, що на підставі ст. 5 Закону України «Про третейські суди», сторони домовляються про те, що спір розглядається третейським судом. Проте ст. 5 цього закону передбачає право, а не обов’язок передавати на розгляд третейського суду спори, які не вирішилися між сторонами.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу від 28.01.2010р. про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до Банку про визнання дій неправомірними, суд першої інстанції зазначив, що п. 6.2 Договору кредиту №120/08-КВ/006 від 20.03.2008р., що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та позивачем ОСОБА_5, встановлює, що у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається Третейським судом (а.с. 31).
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з наступних підстав.
Частина 1 статті 5 Закону України «Про третейські суди» (надалі - Закон) передбачає, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди , яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно ч.1 ст. 12 вище вказаного Закону Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2008р. ОСОБА_5 уклав із АКБ «Укрсоцбанк» договір кредиту №120/08-КВ/006 в п.6.2 якого застережено, що у випадку неможливості вирішити спір шляхом переговорів сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону сторони мають право вільно призначити чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів, про що також відображено в п. 6.2 Договору між позивачем та відповідачем, а саме: зазначено суддів, яким доручено розглядати спір.
Згідно ч.5 ст. 130 ЦПК України якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
А відповідно до п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Заперечення проти вирішення спору в суді загальної юрисдикції надано відповідачем до початку розгляду справи в попередньому судовому засіданні, тобто до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами (а.с. 26).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 28 січня 2010 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання дій відповідача неправомірними постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права та п.2 Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» в якому зазначено, що договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред’явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі ( статті 121, 122 ЦПК), за винятком передбаченого п. 6 ч.1 ст. 207 ЦПК обов’язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.
У зв’язку з вище викладеним колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню, а ухвала суду – залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п.1 ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – відхилити.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 січня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді :