Справа №22-ц-548 Головуючий у 1-й інстанції Шершак М.І.
Категорія 56 Суддя – доповідач Маслов В.О.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
25 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого – Маслова В.О.,
суддів – Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до державного виконавця Зарічного відділу Державної виконавчої служби Сумського управління юстиції м. Суми, ОСОБА_4 про виключення майна з акту опису,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського управління юстиції м. Суми, ОСОБА_4, який мотивували тим, що при примусовому виконанні рішення суду державний виконавець наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що зазначена квартира належить їм на праві спільної сумісної власності, просили виключити її з акту опису й арешту майна.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про виключення з акту опису й арешту майна ѕ часток квартири АДРЕСА_1, які належать позивачкам.
Заслухавши пояснення представника ДВС Сапунова М.І., розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Зарічного відділу ДВС Сумського міського управління юстиції ОСОБА_6 серія ВП №6853640 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-2736, виданого 25 грудня 2007 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з
ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 боргу в розмірі 10352 грн. 20 коп., та надано 7 днів з моменту ухвалення постанови для виконання рішення суду в добровільному порядку (а. с. 84).
У зв’язку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку,
20 березня 2008 року державний виконавець надіслав запит №18/1692 до відповідних установ для виявлення нерухомого майна та автотранспорту, зареєстрованого за
ОСОБА_4 (а. с. 53), на який 30 травня 2008 року КП «Сумське МБТІ» надіслало довідку, згідно з якою боржнику на підставі свідоцтва про право власності на житло від
24 листопада 1999 року на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_1 (а. с. 54).
03 листопада 2008 року державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №2-2736, виданого 25 грудня 2007 року Зарічним районним судом
м. Суми, було складено акт опису й арешту майна - квартири АДРЕСА_1 (а. с. 5-6).
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Під час виконання рішення суду державним виконавцем було виявлено, що спірна квартира належить боржнику на праві спільної сумісної власності, а не особистої, як було вказано в довідці КП «Сумське МБТІ» від 30 травня 2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 24 листопада 1999 року (а. с. 4), у зв’язку з чим державний виконавець звернувся з позовом до суду про визначення частки боржника у спільному майні. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 23 червня 2009 року, за ОСОБА_4 визначено ј частку у праві власності на АДРЕСА_1 (а. с. 80, 81-83). З цього випливає, що в акті опису і арешті майна повинна залишитись ј частина квартири, яка належить відповідачу ОСОБА_4, а ѕ частини квартири, які належать позивачам, підлягають виключенню з акту опису і звільненню з-під арешту. Це відповідає змісту ст. 391 ЦК України, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Позивачі є власниками ѕ частин квартири, а тому опис і арешт цієї частини квартири не ґрунтується на законі, оскільки боржником є один відповідач ОСОБА_4
Відмовляючи в позові суд першої інстанції врахував вказані обставини, однак зробив помилковий висновок про те, що позивачі не позбавлені права користуватись квартирою, а тому і немає підстав для задоволення позову. Оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, то рішення суду підлягає частковому скасуванню з постановленням нового рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Вимога позивачів про виключення з акту опису і звільнення з-під арешту всієї квартири не ґрунтується на законі й суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові саме з такою вимогою, оскільки позивачі не взяли на себе обов’язку погасити борг ОСОБА_4 у межах вартості ј частини квартири, яка належить останньому. Тому залишення в акті опису і арешту цієї частини квартири ґрунтується на вимогах ст. ст. 50, 55, 62 Закону України «Про виконавче провадження».
З відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати у відповідності зі ст. 88 ЦПК України на користь позивачів, а також 37 грн. витрат на ІТЗ за розгляд справи в суді першої інстанції на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Частково скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2010 року в даній справі та постановити нове.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково. Виключити з акту опису і звільнити з-під арешту ѕ частини квартири АДРЕСА_1, залишивши в акті опису ј частину цієї квартири, яка належить саме боржнику ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 48 грн. 75 коп. повернення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_4 37 грн. витрат на ІТЗ на користь держави.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набрало законної сили, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -