Справа № 22-ц-330 Головуючий у 1-й інстанції Ганзя О.Д.
Категорія 46 Суддя–доповідач Шевченко В.А.
У Х В А Л А
18 лютого 2010 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Білецького О.М., Кононенко О.Ю.,
при секретарі - Василенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на ухвалу судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2009 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про повернення майна,
в с т а н о в и л а :
В ході розгляду Роменським міськрайонним судом Сумської області справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ОСОБА_2 17 вересня 2009 року надіслала по пошті зустрічний позов до ОСОБА_4 про повернення майна (а. с. 49-50), який ухвалою цього ж суду від 22 грудня 2009 року визнано неподаним.
В апеляційній скарзі на цю ухвалу заявник, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить її скасувати.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи спочатку заяву ОСОБА_2 без руху ухвалою від 02 грудня 2009 року, а потім і визнаючи її неподаною, суддя виходив з невідповідності її вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено ціни позову, індивідуальних особливостей спірних речей та їх вартості.
Втім, з таким висновком судді погодитися неможливо, так як він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_2 за формою і змістом відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України і у ній, поряд з іншим, зазначені обставини і докази, якими вона обґрунтовує свої вимоги.
Зокрема, вона вказує, що через два місяці після їхнього з ОСОБА_4 одруження, яке відбулося 16 лютого 2009 року, відповідач безпідставно заволодів її майном, а саме: мобільним телефоном, золотою обручкою, весільним рушником, праскою, двома комплектами постільної білизни, чайним сервізом, ковдрою та грошима в сумі 4200 грн., що може бути підтверджено показаннями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6
З’ясування ж індивідуальних особливостей вказаних речей, їх ступеня зношеності та їх дійсної ціни має відноситися до компетенції суду при вирішення спору по суті при перевірці обґрунтованості доводів позивачки.
З огляду на положення ст. 119 ЦПК України саме по собі незазначення цих обставин не може бути в даному випадку підставою для залишення заяви без руху і визнання її неподаною.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 80 ЦПК, якщо на момент пред’явлення позову встановити точну ціну позову неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З урахуванням викладеного колегія приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому вона на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття заяви на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 80, 119, 303, 304, п.3 ч. 1 ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 грудня 2009 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про певернення майна скасувати з передачею питання про прийняття цієї заяви на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий -
Судді -