Справа №22-ц-286 Головуючий у І інстанції – Білера П.П.
Категорія 43 Суддя-доповідач – Шевченко В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
16 лютого 2010 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.,
при секретарі судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2009 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» до ОСОБА_2, треті особи: Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Сумигаз», Виконавчий комітет Охтирської міської ради, про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 року ТОВ «СП «Правекс-Брок», правонаступником якого у подальшому стало ТОВ «Брок – Енергія», звернулося до ОСОБА_2 з позовом про стягнення 5803 грн. 80 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, мотивуючи свої вимоги тим, що проживаючи в АДРЕСА_1 відповідачка користувалася такими послугами, однак оплачувала їх не в повному обсязі, у зв’язку з чим за нею утворилася заборгованість у вказаному розмірі.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2009 року в позові відмовлено за пропуском позивачем строку позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на необгрунтованість рішення та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про повне задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з наданим позивачем розрахунком розмір заборгованості за опалення квартири відповідачки з грудня 2005 року по квітень 2009 року становив 5803 грн. 80 коп. (а. с. 3-4, 90-91).
Нарахування плати проводилося відповідно до опалювальної площі та за погодженими у встановленому порядку рішеннями виконкому Охтирської міської ради тарифами (а. с. 5, 6, 7, 8, 9).
Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на те, що послугами з централізованого опалення вона користувалася до квітня 2005 року, а гарячого водопостачання – до липня 2005 року.
У липні 2005 року вона самостійно без відповідного дозволу провела відключення від мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання, про що повідомила позивача.
У грудні 2005 року вона повністю розрахувалася з відповідачем за дані послуги.
Вирішуючи спір, суд визнав встановленим факт відсутності надання відповідачці послуг, про які йде мова, з 2005 року та виходив з пропуску позивачем строку позовної давності.
Втім з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони ґрунтуються на невірному застосуванні норм матеріального і процесуального права.
Всупереч з вимогами ст. 60 ЦПК України відповідачка не надала фактичних даних щодо неналежної якості послуг централізованого опалення чи припинення їх з 2005 року.
Відповідно до положень Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 споживач зобов’язаний своєчасно вносити платежі за надані послуги. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Таке відключення здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства.
На виконання цієї норми наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання(далі Порядок).
У даному ж випадку відповідачка надала лише заяви, з якими вона з 2004 року зверталася до міського голови, відповідача та інших осіб з приводу відключення її квартири від централізованого опалення і гарячого водопостачання(а. с. 42, 45, 47, 48, 51).
Відключення квартири відповідачки від постачання гарячої води здійснено 11 жовтня 2005 року, що підтверджується актом (а. с. 50).
Проте в наданні дозволів на влаштування індивідуального опалення їй постійно відмовлялося (а. с. 46, 52, 54), і лише на виконання постанови Охтирського міськрайсуду від 27 листопада 2008 року постійно діюча міжвідомча комісія виконкому Охтирського міської ради 05 жовтня 2009 року надала відповідачці дозвіл на відключення від мережі централізованого опалення і переведення квартири на індивідуальне опалення (а. с. 55-56, 73).
Однак відповідного акту про відключення, який має складатися згідно з п. 2.6 Порядку вона не надала, як і будь-яких інших належних та допустимих доказів відносно відключення її квартири від централізованого опалення у липні 2005 року.
За умови фактичного споживання послуг відповідачка повинна їх оплачувати у визначеному законом порядку і за відсутності письмового договору, оскільки відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є крім перелічених у п. п. 1-3 ч. 2 даної статті, й інші юридичні факти.
Таким чином права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, були порушені відповідачкою.
При визначенні обсягу цивільно-правової відповідальності останньої з огляду на її заяву про застосування позовної давності колегія, враховуючи триваючий характер порушень прав позивача та положення ст. ст. 256, 257 ч. 3 ст. 267, ч. 2 ст. 264, ст. 526 ЦК України, вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 5550 грн. 60 коп., яка утворилася з травня 2006 року (за три роки до звернення до суду ) по квітень 2009 року( 5803 грн. 80 коп. – 253 грн. 20 коп.).
За таких умов оскаржуване рішення на підставі п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача 237 грн. на компенсацію витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції (95 % від 250 грн.) та на користь держави 55 грн. 10 коп. судового збору. З позивача за розгляд справи в суді першої інстанції 2 грн. 90 коп. судового збору на користь держави( 58 грн. Ч 95% : 100 = 55 грн. 10 коп.; 58 грн. – 55 грн. 10 коп. =2 грн. 90 коп.).
Крім того, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 52 грн. 72 коп. на компенсацію судових витрат за розгляд справи в апеляційному суді (95 % від 55 грн. 50 коп.), а решту недоплаченого при подачі апеляційної скарги судового збору в розмірі 3 грн. 50 коп. розподілити між сторонами пропорційно до задоволених вимог і стягнути на користь держави з відповідачки 3 грн. 33 коп., а з позивача – 17 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, п. 2, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2009 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок–Енергія» 5550 грн. 60 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з травня 2006 року по квітень 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» 237 грн. на компенсацію витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції та на користь держави 55 грн. 10 коп. судового збору.
З Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» на користь держави стягнути 2 грн. 90 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» 52 грн. 72 коп. на компенсацію судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також на користь держави 3 грн. 33 коп. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок – Енергія» на користь держави 17 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -