Справа №22-ц-192 Головуючий у І інстанції – Шульга О.М.
Категорія 37 Суддя-доповідач – Шевченко В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 лютого 2010 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Кононенко О.Ю., Семеній Л.І.,
при секретарі судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Липоводолинська районна державна нотаріальнаі контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на ј частину квартири,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 з позовом, в якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_4
Після визначення їй позивачці у судовому порядку додаткового строку для прийняття спадщини виявилося, що свідоцтво про право на спадщину було видане лише на відповідачку, що порушує її права як спадкоємця першої черги.
Посилаючись на вказані обставини і уточнивши у подальшому свої вимоги, позивачка просила визнати вказане свідоцтво частково недійсним і визнати за нею право власності на ј частину АДРЕСА_1
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та незаконність і необґрунтованість рішення суду, ставить питання про його скасування і ухвалення нового рішення.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з безпідставності позовних вимог і наявності іншого майна, яке може бути успадковане позивачкою.
Втім, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що мати сторін ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1(а. с. 8).
05 грудня 2006 року на дошлюбне прізвище відповідачки ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину двокімнатної АДРЕСА_1(а. с. 29).
У той же час рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 червня 2009 року позивачці визначено додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а. с. 11).
У зв’язку з цим позивачка 15 липня 2009 року звернулася з відповідною заявою до нотаріальної контори (а. с. 12).
Постановою від 22 вересня 2009 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину квартири позивачці відмовлено (а. с. 44).
Наведені дані свідчать про порушення прав позивачки, оскільки відповідно до положень ст. ст. 1261, 1268, 1269, 1278 ЦК України її частка у спадщині, як спадкоємця першої черги, подавшого заяву про прийняття спадщини, є рівною з часткою відповідачки.
Питання про передачу в натурі частини спадкового майна або сплату за нього грошової компенсації згідно з ч. 1 ст. 1280 ЦК позивачка не ставить.
Отже в межах заявлених вимог з урахуванням викладених вище норм матеріального права та роз’яснень, що містяться в абз. 8 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» за позивачкою слід визнати право власності на ј частину спірної квартири із визнанням частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданного на ім’я відповідачки.
За таких умов оскаржуване рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК з відповідачки необхідно стягнути на користь позивачки 16 грн. на компенсацію витрат з оплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції ( 8 грн. 50 коп. + 7 грн. 50 коп.), а також на користь держави 53 грн. 79 коп. судового збору за розгляд вимог майнового характеру, виходячи з ціни позову у розмірі 5379 грн.(10758 грн. – інвентаризаційна вартість спадкової Ѕ частини квартири, зазначена в свідоцтві – а. с. 29; 10758 грн. : 2 = 5379 грн.).
За розгляд справи в суді апеляційної інстанції з відповідачки слід стягнути на користь позивачки 31 грн. 15 коп. на компенсацію витрат по сплаті судового збору і 120 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 грудня 2009 року в даній справі скасувати.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити.
Свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 грудня 2006 року, видане нотаріусом Липоводолинської державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_5( реєстраційний номер 1010) на Ѕ частину АДРЕСА_1 Сумської області визнати частково недійсним.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину АДРЕСА_1 Сумської області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 16 грн. на компенсацію судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції і на користь держави 53 грн. 79 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 151 грн. 15 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -