Справа №22-ц-128 Головуючий у 1-й інстанції Шелєхова Г.В.
Категорія 27 Суддя – доповідач Маслов В.О.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого – Маслова В.О.,
суддів – Семеній Л.І., Хвостика С.Г.,
з участю секретаря судового засідання – Кияненко Н.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» про стягнення банківського вкладу і процентів,
в с т а н о в и л а :
19 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «КБ «Володимирський» з позовом, в якому зазначала, що 29 грудня 2008 року уклала з відповідачем договір банківського вкладу №2798008608, за яким передала банку 50000 грн. зі сплатою 24,25% річних з кінцевим терміном зберігання 29 березня 2009 року.
Посилаючись на те, що відповідач не виконує взятих на себе зобов’язань, у встановлений строк не повернув вклад і не сплатив відсотків, просила стягнути з ПАТ «КБ «Володимирський» на свою користь 50000 грн. за договором банківського вкладу, 2643 грн. 10 коп. нарахованих процентів і 2457 грн. 82 коп. процентів за несвоєчасне виконання зобов’язання.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «КБ «Володимирський» на користь ОСОБА_1 50000 грн. в рахунок повернення грошових коштів за договором банківського вкладу, 2643 грн. 10 коп. нарахованих процентів, 2457 грн. 82 коп. процентів за несвоєчасно повернуті кошти.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Володимирський», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду змінити, відмовивши в задоволенні позовної вимоги про стягнення 2457 грн. 82 коп. процентів за несвоєчасно повернуті кошти. Зокрема, зазначає, що після закінчення строку договору банківського вкладу, позивачці було відкрито поточний рахунок, на який переведено 52956 грн. 33 коп., на які нараховувався 1 процент річних згідно з умовами договору.
Заслухавши пояснення представника банку Кравченко Ю.М., позивачки ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2008 року між ВАТ «КБ «Володимирський», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Володимирський», і ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу «Пенсійний» №2798008608, за яким остання внесла на депозитний рахунок 50000 грн. строком до 29 березня 2009 року, а банк зобов’язався сплатити 24,25 процентів річних.
Після закінчення строку договору ОСОБА_1 було автоматично продовжено договір на умовах вкладу на вимогу. На рахунку було 50000 грн. вкладу і 2956 грн. 33 коп. нарахованих відсотків ( а. с. 6).
Згідно з п.п. 6.6 договору банківського вкладу у разі не визначення вкладником рахунку для повернення коштів або неотримання банком заяви вкладника щодо розпорядження коштами або неотримання вкладником коштів за інших підстав, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу. У цьому разі банк змінює рахунок обліку коштів, згідно вимог нормативно-правових актів НБУ, але це не позбавляє вкладника можливості при першій вимозі отримати кошти в банку.
За час перебування коштів на вкладі на вимогу, банк нараховує проценти, за ставкою, що встановлена для вкладів на вимогу.
Згідно з тарифами банку на вклади на вимогу нараховується 1,0% річних (а. с. 43).
30 квітня 2009 року позивачці було виплачено 400 грн. (а. с. 40).
Рішення місцевого суду підлягає частковій зміні на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, оскільки судом допущено неправильне застосування матеріального права щодо нарахування відсотків у період після 29 березня 2009 року, тобто після закінчення дії основного договору банківського вкладу.
Постановивши рішення про стягнення з Банку на користь позивачки 50000 грн. та відсотків за банківським вкладом №2798008608 суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і постановив рішення у відповідності з вимогами ст.
ст. 1058-1061 ЦК України, оскільки після закінчення тримісячного строку вкладу, який був обумовлений договором, Банк не повернув позивачці суму вкладу та проценти. Суд також обґрунтовано постановив рішення про стягнення на користь позивачки витрат на правову допомогу 40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 250 грн. Рішення в цій частині відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Поряд з цим, колегія суддів знаходить необґрунтованим рішення місцевого суду в частині стягнення з Банку на користь позивачки 2457 грн. 82 коп. процентів за несвоєчасно повернуті кошти в період з 29 березня по 17 липня 2009 року. Суд виходив з тих же відсотків, які передбачені в укладеному сторонами договорі під час його дії у період з
29 грудня 2008 року по 29 березня 2009 року – 24,25%. Відповідальності у такому розмірі не передбачено ні в законі, ні в укладеному сторонами договорі. Відповідальність за невиконання грошового зобов’язання передбачена у ст. 625 ЦК України, однак позивачка такого позову не заявляла і наполягала на задоволенні первісного позову. Тому в цій частині колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду і стягнути на користь позивачки 1% за користування Банком її грошима з 30 березня 2009 року і по день постановлення даного рішення. Це передбачено п. 6.6. вказаного договору та рішеннями правління Банку від
10 грудня 2008 року та від 03 вересня 2009 року.
Що стосується відповідальності Банку перед ОСОБА_1 у період після
29 березня 2009 року на підставі ст. 625 ЦК України, то позивачка не позбавлена права заявити у суді позов на загальних підставах.
Судом першої інстанції помилково визначені проценти у період дії договору з
29 грудня 2008 року по 29 березня 2009 року в розмірі 2643 грн. 10 коп. у той час як ці проценти складали 2956 грн. 33 коп., про що Банк надав відповідні розрахунки.
Отже, змінюючи рішення місцевого суду і визначаючи суми які підлягають стягненню з Банку на користь позивачки, колегія суддів враховує наступне. До депозитного вкладу 50000 грн. додаються 24,25% у період з 29 грудня 2008 року по 29 березня 2009 року в сумі 2956 грн. 33 коп., додається 1% річних у період з 30 березня 2009 року по 03 лютого
2010 року (щомісячні нарахування процентів маються в довідці Банку від 03 лютого
2010 року), відраховуються отримані позивачкою 30 квітня 2009 року 400 грн. і всього до виплати їй підлягає 52998 грн. 96 коп. До цього додаються судові витрати позивачки на правову допомогу 40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 250 грн., а всього 53288 грн. 96 коп.
Відповідно, з Банку підлягає стягненню судовий збір 533 грн. на користь держави, а не 551 грн., як це визначив місцевий суд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 88, 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» задовольнити частково.
Частково змінити рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада
2009 року в даній справі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» на користь ОСОБА_1 50000 грн. банківського вкладу 2998 грн. 96 коп. проценти за користування грошима, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 40 грн. витрат на правову допомогу, а всього 53288 грн. 96 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» на користь держави 533 грн. судового збору.
Рішення набрало законної сили, проте може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -