АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1146-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

09 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого, судді Ломанової Л.О.,

суддів Кустової І.В.

Притуленко О.В.

при секретарі Рєзниченку A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 липня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 2205, 11 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач є споживачем послуг по теплопостачанню, які надаються позивачем. Позивач надає свої послуги належним чином, між тим, відповідач не у повному обсязі сплачує вартість цих послуг, у наслідок чого утворилася заборгованість у вказаному розмірі.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 17 липня 2009 року позов ОП «Кримтеплокомуненерго» задоволений частково - стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 1350, 58 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване рішення з закриттям провадження у справі.

Так у скарзі йдеться про те, що правові підстави для стягнення заборгованості за теплову енергію відсутні, у зв’язку з відсутністю відповідного договору на поставку тепла. Крім того, при визначенні розміру заборгованості суд не врахував його право на пільги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОП «Кримтеплокомуненерго» щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 1350, 58 грн., суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості позовних вимог в межах строку позовної давності, оскільки відповідачем неналежним чином виконувалися свої зобов’язання зі сплати наданих позивачем послуг, які виникли з вимог закону, у зв’язку з чим за ними виникла заборгованість за поставлену теплову енергію.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідач зареєстрований і проживає у квартирі АДРЕСА_1.

Позивач є виробником послуг по теплопостачанню, а відповідач споживачем цих послуг.

Як зазначено у частині 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами, які витікають із нормативно-правових актів, зокрема статей 67, 68 та 162 Житлового кодексу України, підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (далі - Правила).

Згідно з вимогами частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З огляду на наведене відповідач, будучи споживачем наданих йому послуг, повинен належним чином виконувати зобов’язання по їх оплаті, але цей обов’язок він не виконував.

Вищенаведені правові норми спростовують доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність у нього перед позивачем зобов’язань зі сплати комунальних послуг у зв’язку з відсутністю відповідного договору.

Твердження апелянта про те, що при визначенні розміру заборгованості судом не враховані пільги, на які він має право, не береться колегією суддів до уваги, оскільки абзацом 2 пункту 21 Правил встановлено, що у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що підтверджують це право. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, які підтверджують право на пільгу. Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач з питань застосування до нього пільг на сплату послуг з теплопостачання до позивача не звертався, документи з цього приводу позивачеві не надавав.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.