АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1112-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Лошакова Т.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Кустової Т.В.
при секретарі Рєзниченку A.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосій цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - виконавчий комітет Приморської селищної ради АР Крим, орган опіки та піклування Феодосійської міської ради АР Крим, про виселення, за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах ОСОБА_5 до виконавчого комітету Приморської селищної ради АР Крим, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина Феодосійського району, про визнання ордеру та рішення виконкому недійсними і зобов’язання видати ордер на жиле приміщення, за апеляційною скаргою виконавчого комітету Приморської селищної ради АР Крим на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 липня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі статей 109 та 116 Житлового кодексу України звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення.
Вимоги позову мотивовані тим, що 27 листопада 2007 року на підставі рішення виконкому Приморської селищної ради вони отримали ордер № 676 на право зайняття жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_1, однак не можуть вселитися в зазначену квартиру, оскільки у ній протиправно проживають відповідачі.
У січні 2008 року військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах ОСОБА_5, звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Приморської селищної ради АР Крим про визнання ордеру та рішення виконкому недійсними і зобов’язання видати ордер на жиле приміщення на ім’я ОСОБА_5, мотивуючи тим, що останній проходить військову службу та перебуває у черзі на отримання житла, рішення житлової комісії щодо надання йому спірної квартири узгоджено у встановленому порядку та документи були направлені в Приморську селищну раду, яка 8 жовтня 2008 року відмовила у видачі ордеру та повернула їх до Феодосійського КЕЧ, мотивуючи тим, що вказана квартира належить Раді, яка вже видала ордер іншій особі.
Військовий прокурор Феодосійського гарнізону зазначає, що спірне жиле приміщення було передано від КЕЧ Євпаторійського району в комунальну власність селищної ради, а тому переважне право на заселення цієї квартири в першу чергу належить військовослужбовцям, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до положень статті 55 Житлового кодексу України.
Посилаючись на наведене, прокурор просив суд визнати недійсними ордер № 676 від 27 листопада 2007 року, виданий ОСОБА_1 на сім’ю з чотирьох осіб, на право вселення в спірне жиле приміщення, та рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради АР Крим № 571 від 26 листопада 2007 року, на підставі якого видано цей ордер, а також зобов’язати виконком селищної ради видати ОСОБА_7 на склад сім’ї з чотирьох осіб ордер на спірне жиле приміщення.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 08 липня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено., позов прокурора Феодосійського гарнізону задоволений: визнано незаконним рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради № 571 від 26 листопада 2007 року про надання сім’ї ОСОБА_1 службової квартири АДРЕСА_1; визнано недійсним ордер № 676 від 27 листопада 2007 року, виданий на підставі вказаного рішення; зобов’язано виконавчий комітет Приморської селищної ради видати ОСОБА_5 на склад його сім’ї ордер на вселення в спірну квартиру згідно рішення житлової комісії військової частини А 4489 від 12 вересня 2007 року.
На судове рішення виконавчий комітет Приморської селищної ради АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах ОСОБА_5 відмовити.
Так у скарзі йдеться про те, що поза увагою суду залишилось, що на момент видачі ордеру сім’ї ОСОБА_1, а саме 27 листопада 2007 року, квартира мала статус юридично вільної, оскільки КЕЧ Феодосійського району направив документи на заселення ОСОБА_5 тільки у грудні 2007 року. Крім того апелянт вважає, що суд помилково розцінив наведені документи, які повернути КЕЧ Феодосійського району без розгляду, як відмову у наданні ордера на спірне жиле приміщення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що житловою комісією військової частини А 4489 від 12 вересня 2007 року прийнято рішення щодо надання службової квартири АДРЕСА_1 родині військовослужбовця ОСОБА_5 у складі чотирьох осіб, які перебували на квартирному обліку Феодосійського КЕЧ з 2005 року.
03 грудня 2007 року Феодосійське КЕЧ з метою отримання ордеру повідомило Приморську селищну раду АР Крим про виділення вказаної квартири військовослужбовцю ОСОБА_5, на що остання 08 жовтня 2008 року повернула надані матеріали, мотивуючи, що ця квартира належить Раді, яка вже провела її розподіл відповідно до черги виконкому та видала ордер іншій особі.
Також з матеріалів справи вбачається, що спірна квартира рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 279 від 29.04.1999 року отримала статус службової та закріплена за військовою частиною А 4489 (а.с. 13 т.2). До теперішнього часу це рішення є дійсним.
У 2002 році вказана службова квартира була передана Евпаторійським КЕЧ до комунальної власності Приморської селищної ради. Рішенням № 151 від 25.09.2002 року виконавчого комітету Приморської селищної ради затверджено акт її прийому-передачі та рішенням № 89 від 24.10.2002 року Приморської селищної ради цю квартиру прийнято до комунальної власності. Крім того, пунктом 2.1 рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради № 571 від 26.11.2007 року підтверджено статус спірної квартири, як службової.
З урахуванням вищевказаних обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради № 571 від 26 листопада 2007 року про надання сім’ї ОСОБА_1 спірної квартири, та ордер № 676 від 27 листопада 2007 року, виданий на підставі вказаного рішення, прийняті у порушення вимог житлового законодавства, а саме - статті 55 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), яка визначає, що жилі приміщення, що звільняються у будинках, переданих державними установами виконавчим комітетам місцевих рад, заселяються у першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих установ, зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі жилого будинку.
У зв’язку з порушенням виконкомом Приморської селищної ради порядку та умов надання жилих приміщень слід визнати обгрунтованим та заснованим на вимогах статті 59 ЖК України висновок суду щодо незаконності вищевказаних рішення виконкому місцевої Ради про надання спірної квартири сім’ї ОСОБА_1 та виданого на його підставі ордеру.
Колегія суддів не може погодитися з твердженням апелянта про неврахування судом першої інстанції статусу спірної квартири, як юридично вільної, тому, що матеріалами справи підтверджено, що ця квартира є службовою, закріплена вона за військовою частиною А 4489, а тому з урахуванням вимог статті 55 ЖК України повинна заселятися у першу чергу військовими цієї частини, які потребують поліпшення житлових умов (а.с. 13 т.2). Відсутність у виконкомі на час вирішення питання щодо розподілу спірної службової квартири повідомлення про рішення житлової комісії щодо родини військовослужбовця, не надає правових підстав виконавчому комітету на розподіл цієї квартири іншим особам всупереч вимог статті 55 ЖК України.
Проте доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованого зобов’язання виконавчого комітету Приморської селищної ради видати ОСОБА_5 на склад його сім’ї ордер на вселення в спірну квартиру, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини 1 пункту «б» 8 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» та частини 1 пункту 7 статті 16 ЖК України вирішення питання щодо видачі ордеру на заселення жилої площі в будинках державного і громадського житлового фонду є компетенцією органу місцевого самоврядування, а не суду.
Матеріалами справи підтверджено, що жодного рішення з цього питання компетентними на то органами не приймалось.
Також не можна визнати рішенням наявний у справі лист Приморського селищного голови від 08 жовтня 2008 року, яким на адресу начальника Феодосійського КЕЧ повернуті матеріали щодо видачі ордеру родині ОСОБА_5 (а.с. 22 т.2).
За таких обставин рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 липня 2009 року підлягає скасуванню в частині зобов’язання виконавчого комітету Приморської селищної ради видати ОСОБА_5 ордер на вселення у квартиру, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктами 2 частини 1 статті 307, пункту 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Приморської селищної ради АР Крим задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 липня 2009 року в частині зобов’язання виконавчого комітету Приморської селищної ради видати ОСОБА_5 на склад його сім ї ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 згідно рішення житлової комісії військової частини А 4489 від 12.09.2007 року скасувати, ухвалити у цієї частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.