АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1016-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Кустової І.В.
при секретарі Рєзниченку A.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету рибного господарства України, Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою Державного комітету рибного господарства України на рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, а також суми індексації і компенсації, мотивуючи вимоги тим, що з червня 2008 року вона перебувала у трудових відносинах з Кримським Азово-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Кримазчоррибохорона), працювала на посаді бухгалтера першої категорії. 19 листопада 2008 року була звільнена з роботи, але при цьому Кримазчоррибохорона не виплатило всі суми, що належать їй від підприємства.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила стягнути з відповідачів на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 13 943, 82 грн. (у тому числі 3 296 грн. премії до державних та професійних свят), вихідну допомогу в сумі 3 707, 79 грн., а також індексацію, компенсацію і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 20 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення індексації, компенсації та середнього заробітку за час затримку розрахунку залишені без розгляду.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений - з Державного комітету рибного господарства України на користь позивача стягнена заборгованість із заробітної плати в сумі 6 940, 03 грн., премія до державних та професійних свят в сумі 3 296 грн., вихідна допомога в сумі З 707, 79 грн., а також вирішене питання щодо сплати судових витрат.
Додатковим рішенням від 9 червня 2009 року в задоволенні позову до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства відмовлено.
В апеляційній скарзі Державний комітет рибного господарства України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в позові.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки з моменту створення Кримазчоррибоохорони не був затверджений кошторис та штатний розпис цієї організації, тобто відсутні правові підстави для нарахування і виплати позивачу заробітної плати в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що з 2 червня 2008 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу Кримським Азово-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на посаду бухгалтера 1 категорії (копія наказу № 70-к-к від 2 червня 2008 року - а.с. 3). 19 листопада 2008 року позивач звільнена з роботи за пунктом 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням в зв’язку з порушенням організацією законодавства про працю - невиплатою заробітної плати.
Визначаючи суб’єкт відповідальності, суд дійшов висновку про те, що заробітна плата, нарахована позивачу Кримазчоррибохороною, та вихідна допомога підлягають стягненню з Державного комітету рибного господарства України (в порушення вимог пункту 3 частини 1 ст. 215 ЦПК України мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, в рішенні не зазначені). Додатковим рішенням суд звільнив від відповідальності Кримазчоррибохорону мотивуючи тим, що цей відповідач не має розрахункових рахунків та знаходиться у стадії ліквідації.
Проте погодитися із такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудові правовідносини між фізичною особою та підприємством, установою, організацією виникають на підставі трудового договору, за умовами якого працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці.
За змістом ч. 1 ст. 96 ЦК України організація (підприємство, установа), яка є юридичною особою, самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.
Як випливає з матеріалів справи, трудовий договір ОСОБА_1 був укладений з Кримським Азово-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
Згідно довідки Кримазчоррибохорони (а.с. 63) ОСОБА_1 дійсно працювала в цій організації з 2 червня по 19 листопада 2008 року і при звільненні перед нею утворилась заборгованість із заробітної плати у сумі 6 940, 03 грн., премії у розмірі 3 296 грн. та вихідної допомоги - 3 707, 79 грн.
Відповідно до довідки АБ № 050907 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Кримазчоррибохорона є юридичною особою.
Пунктом 16 Положення про Кримське Азово-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства передбачено, що ця організація укладає угоди, має обов’язки, виступає відповідачем у суді.
За таких обставин суд першої інстанції без достатніх правових підстав поклав відповідальність за позовом ОСОБА_1 на Державний комітет рибного господарства України, з яким позивач не перебував у трудових відносинах.
На підставі наведеного рішення суду першої інстанції та додаткове рішення не можна визнати законними, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за рахунок Кримазчоррибохорони.
Той факт, що Кримазчоррибохорона знаходиться у стадії ліквідації не звільняє цього відповідача від відповідальності за цим позовом.
Відсутність кошторису та розрахункових рахунків також не звільняє роботодавця від обов’язку оплати праці працівників.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Державного комітету рибного господарства України задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 20 січня 2009 року та додаткове рішення від 9 червня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (ідентифікаційний код - 35770967) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати - 6 940 (шість тисяч дев’ятсот сорок) грн. 03 коп., премію у сумі 3 926 (три тисячі дев’ятсот двадцять шість) грн., вихідну допомогу в розмірі 3 707 (три тисячі сімсот сім) грн. 79 коп., а всього - 13 943 (тринадцять тисяч дев’ятсот сорок три) грн. 82 коп.
Стягнути з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства судовий збір у дохід держави в розмірі 139 (сто тридцять дев’ять) грн. 44 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного комітету рибного господарства України залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.