УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 1968 / 07 Головуючий суддя у 1 -й
Категорія - 19/21 інстанції - Литвиненко В.М
Доповідач - Михайловська С.Ю
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Баранніка О.П..
суддів - Дерев'янко О.Г., Михаловської С.Ю.
при секретарі - Лещинській О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2006 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Терніці про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги, -
встановила:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Терніці вказуючи на те, що тривалий час працював на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля» і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 16.12.1985 року йому було встановлено 10% стійкої втрати професійної працездатності безстроково в наслідок травми. Висновком МСЕК від 23.06.1997 року йому встановлю 30% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням. Висновком МСЕК 11.08.1997 року йому встановлено 40% втрати працездатності та 3 група інвалідності. В 2004 році в нього було виявлено ще одне професійне захворювання і висновком МСЕК від 13.12.2004 року йому встановлено первинно-повторно 60% втрати професійної працездатності в тому числі 25% - деф артози - первинно, 30% - пильовий бронхіт - повторно, 5% - виробнича травма 1985 року - повторно. Відповідачем постановою НОМЕР_1 ОСОБА_1 була нарахована одноразова допомога в розмірі 39 911,50 грн. і обмежена до виплати сумою 10 640,00 грн. Однак з таким нарахуванням виплати одноразової допомоги він не згоден і відповідно до абз.2 п.2 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» просив стягнути на його користь 25 271,50 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, з відповідача стягнуто на його користь 25 271,50 грн.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду, оскільки вважає, що відповідно до ч.2 п.2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» одноразова виплата потерпілому має бути виплачена в розмірі, який не перевищує чотирикратного розміру граничної плати (доходу), із якого справляються внески до Фонду і виходячи з цього просив постановити по справі нове рішення про відмову позивачу в позові.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 тривалий час знаходився в трудових відносинах з ВАТ "Павлоградвугілля". Під час виконання трудових обов'язків позивача було травмовано, а також ним було отримано професійне захворювання. Висновком МСЕК від 16.12.1985 року йому було встановлено 10% стійкої втрати професійної працездатності безстроково в наслідок травми. Висновком МСЕК від 23.06.1997 року йому встановлю 30% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням. Висновком МСЕК 11.08.1997 року йому встановлено 40% втрати працездатності та 3 група інвалідності. В 2004 році в нього було виявлено ще одне професійне захворювання і висновком МСЕК від 13.12.2004 року йому встановлено первинно-повторно 60% втрати професійної працездатності в тому числі 25% - деф артози - первинно, 30% - пильовий Сронхіт - повторно, 5% - виробнича травма 1985 року - повторно. Відповідачем постановою НОМЕР_1\ ОСОБА_1 була нарахована одноразова допомога в розмірі 39 911,50 грн. і обмежена до виплати сумою 10 640,00 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у випадку коли при подальших оглядах МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступень втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.
При таких обставинах суд першої інстанції обгрунтовано у відповідності зі ст.ст. 28, 34 Закону стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової допомоги в розмірі 25 271,50 грн.
Доводи відповідача в скарзі правильність висновків суду не спростовують, оскільки п. 2 ч. 2 ст. 34 названого Закону, що регулює спірні правовідносини, такого обмеження не містить.
Керуючись ст.ст. 218,307, 308,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.